У 60 років довелося починати заново: фермер із Чернігівщини відроджує господарство після окупації

Олександр Ларченко

За кілька кілометрів від Чернігова підприємець Олександр Ларченко вже понад два десятиліття розвиває власне фермерське господарство. Тут вирощують полуниці, плодові дерева та ягідні культури. Каже, любов до землі прищепила ще бабуся, яка часто розповідала про родинні поля. Саме тому у 2002 році чоловік заснував фермерське господарство «Сад Ларченка».

«Земля ця – це паї моїх батьків, моя приватизована як фермера із земель запасу. Господарство створене в 2002 році. Історично тут багато чого вирощували. Полуниці, я вже сказав, від самого початку була смородина, десь півтора гектара, була малина. Смородина була довго, але зараз її немає, тому що складність із вибиранням, ринок упав. Плюс польові культури. Це фермерське господарство. Воно маленьке, десь 30 га землі»,- Олександр Ларченко, підприємець.

Наразі триває сезон полуниць. У господарстві вирощують різноманітні сорти.

«Полуничний сезон – це місяць. Місяць ти віддаєш життя цьому полю і хвилинки вільної нема, але цього року десь на 10-12 днів пізніше, ніж завжди. От завжди в нас полуниця вже 1 червня була і до 25-28-го. Зараз ми почали 10-го числа і ще тижні два точно. Сорти підібрані ранні та середні»,- Олександр Ларченко, підприємець.

До повномасштабного вторгнення тут збирали до 15 тонн полуниці за сезон. Проте війна дуже змінила життя родини та долю господарства. У перші дні вторгнення Олександр Ларченко долучився до лав територіальної оборони.

«Вранці я вивіз дружину і попутками повернувся до батальйону. Ну і все. І до жовтня минулого року я зі своїм батальйоном повсюди: Чернігівщина, Сумщина, Донеччина, Харківщина. Перший вечір, коли я повернувся додому забирати рюкзак свій військовий, уже тут, через дорогу від мене, стояв підбитий танк. І тут у Рівнопіллі вже вдень йшли бої. І якраз по моє господарство і трошечки далі – це була зона бойових дій і зона окупації. Серйозні тут йшли бої»,- Олександр Ларченко, підприємець.

Унаслідок російського вторгнення родина втратила будинок, а територія ферми зазнала значних руйнувань.

«По господарству їздила бронетехніка, поливи, посадки, сліди від гусениць. Стрілянина тут була артилерійська серйозна, тільки тут по центру, десь у районі центра господарства я нарахував приблизно 20 прильотів серйозного калібру: міни, артилерійські снаряди. І територія реально була дуже засмічена вибухонебезпечними предметами»,- Олександр Ларченко, підприємець.

Лише після розмінування території, в 2024 році, родина почала відновлювати своє фермерське господарство.

«Оце фермерське господарство планувалося як родове гніздо. Родове гніздо, як моя баба казала: «Оце, внучок, наша земля». Ну, оце таке і планувалося. Але діти роз’їхалися. Взагалі до війни в мене тут уже все було. Я мріяв, що буду старим нудним пенсіонером і буду спокійно собі ходити. Тобто я руки в кишені, траву покосив і щасливий. А вийшло, що в 60 років треба починати все знову – з нуля»,- Олександр Ларченко, підприємець.



Джерело: сайт "Челайн", Оксана Замятіна

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)