Олена Агієнко чотири з половиною роки вела блокнот про кожен день сім’ї — щоб син прочитав, коли повернеться з полону
2026-06-24 12:06:28
227
0
5 червня під час обміну полонених додому повернулися 185 військових та один цивільний. Серед них і нацгвардієць Сергій Веремієнко з Михайло-Коцюбинського під Черніговом. Потрапив у полон в Маріуполі чотири з половиною роки тому.
— Де брат, дізнались через рік, — витирає сльози радості Крістіна Полуда, сестра Сергія. Зустрічала в Чернігові на тому місці, куди везуть після обміну на кордоні. — Батьки подзвонили, сказали, що повертається додому. Брат пішов служити за контрактом у 2017 році.
— Дочекались, — радіє Юрій Агієнко, вітчим Сергія.

Юрій Агієнко
— Подзвонили з Координаційного штабу батьку, — витирає сльози Олена Агієнко, мати. — Вітчим майже змалечку Сергія виростив, — пояснює. — Мого номера в Координаційному штабі не було. Я така… Раптом що — знепритомніти можу.

Олена Агієнко
— Усі чотири роки я моніторив про Сергія. Слідкував, де він є, — каже Юрій Агієнко. — Починав з Оленівки Донецької області. Потім був у Горлівці. Далі — колонія типу перевалочної бази. Недовго там тримали. Повезли в Камишино Тверської області. П’ять колоній пройшов. Коли шукали сина, у 2022 році навіть додзвонився в Офіс Президента. І мені перетелефонували. Голос був Володимира Зеленського. У запису чи ні, але голос президента. Казав, що робиться все можливе, щоб повернути наших хлопців додому.
Інформацію шукали по крупинках. Блокнот списаний номерами телефонів. Куди дзвонив, з ким говорив.
— Як шукали?
— У нас стільки в інтернеті груп, — каже чоловік. — Спілкуємось з рідними інших полонених. Напишу в спільну групу. Якщо комусь потрібна допомога, хтось не встигає приїхати сьогодні, хай не переживає. Усіх зустрінемо.
— Про кожен наш день я писала в блокнот. Усі ці чотири роки, — каже мати. — Що вранці було, чим удень займалися. Про всі події, які сталися в родині. На кожний день народження сина вітала віршами. Передам йому в лікарню, щоб читав.
— Ви вже поплакали? — передзвонює всім родичам. — Ще чекаємо. Але на фото вже побачили. Зустрічаємо всією «пачкою»: Крістіна, Вова, Ростик…
Під час цього обміну додому повернулися ще п’ятеро військових з Чернігівщини: Сергій Верескун зі Срібного, Сергій Лупан з Бахмаччини, Сергій Миколаєнко з Красилівки, Максим Розумейко з Прилук, Андрій Флюстіков з Семенівки.
Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець
коментарі (0)
— Де брат, дізнались через рік, — витирає сльози радості Крістіна Полуда, сестра Сергія. Зустрічала в Чернігові на тому місці, куди везуть після обміну на кордоні. — Батьки подзвонили, сказали, що повертається додому. Брат пішов служити за контрактом у 2017 році.
— Дочекались, — радіє Юрій Агієнко, вітчим Сергія.

Юрій Агієнко
— Подзвонили з Координаційного штабу батьку, — витирає сльози Олена Агієнко, мати. — Вітчим майже змалечку Сергія виростив, — пояснює. — Мого номера в Координаційному штабі не було. Я така… Раптом що — знепритомніти можу.

Олена Агієнко
— Усі чотири роки я моніторив про Сергія. Слідкував, де він є, — каже Юрій Агієнко. — Починав з Оленівки Донецької області. Потім був у Горлівці. Далі — колонія типу перевалочної бази. Недовго там тримали. Повезли в Камишино Тверської області. П’ять колоній пройшов. Коли шукали сина, у 2022 році навіть додзвонився в Офіс Президента. І мені перетелефонували. Голос був Володимира Зеленського. У запису чи ні, але голос президента. Казав, що робиться все можливе, щоб повернути наших хлопців додому.
Інформацію шукали по крупинках. Блокнот списаний номерами телефонів. Куди дзвонив, з ким говорив.
— Як шукали?
— У нас стільки в інтернеті груп, — каже чоловік. — Спілкуємось з рідними інших полонених. Напишу в спільну групу. Якщо комусь потрібна допомога, хтось не встигає приїхати сьогодні, хай не переживає. Усіх зустрінемо.
— Про кожен наш день я писала в блокнот. Усі ці чотири роки, — каже мати. — Що вранці було, чим удень займалися. Про всі події, які сталися в родині. На кожний день народження сина вітала віршами. Передам йому в лікарню, щоб читав.
— Ви вже поплакали? — передзвонює всім родичам. — Ще чекаємо. Але на фото вже побачили. Зустрічаємо всією «пачкою»: Крістіна, Вова, Ростик…
Під час цього обміну додому повернулися ще п’ятеро військових з Чернігівщини: Сергій Верескун зі Срібного, Сергій Лупан з Бахмаччини, Сергій Миколаєнко з Красилівки, Максим Розумейко з Прилук, Андрій Флюстіков з Семенівки.
Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець
Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш
Telegram.
Залишити коментар
інші новини
Криміналізоване виживання. Як воюють жінки, засуджені за вбивство крив...
2026-06-24 13:11:58
Ветеран Дмитро Тютюнник розповів, чим завершилася судова справа з патр...
2026-06-24 12:49:41
Олена Агієнко чотири з половиною роки вела блокнот про кожен день сім’...
2026-06-24 12:06:28
На чернігівському Центральному ринку галка щодня випрошує смаколики у ...
2026-06-24 11:53:52
На Чернігівщині пенсіонерка віддала шахраю 3 тисячі доларів на вигадан...
2026-06-24 11:33:35
На святі Івана Купала, яке провели біля РАЦСу у Чернігові, для війська...
2026-06-24 11:19:55
На Чернігівщині попрощалися з трьома захисниками
2026-06-24 10:46:11
На Чернігівщині озброєний чоловік погрожував родині та відкрив вогонь ...
2026-06-24 10:27:42
Пішов рибалити і потонув: подробиці загибелі 14-річного хлопця на Черн...
2026-06-24 09:59:20
Земля, родина і крафтова моцарела: як живе фермерське господарство «Ве...
2026-06-23 14:13:14



