Максима Лапицького взяли в полон у Старому Білоусі. А росіяни сказали, що затримали диверсанта в Донецьку

26 червня з російського полону повернулися чернігівці: 38-річні Максим Лапицький і Павло Назаренко, тероборонівці, 30-річний Владислав Косковецький, морпіх. Максима взяли в полон у селі Старий Білоус під Черніговом, Павла — у Лукашівці Іванівської громади, Владислава — у Маріуполі. Усього з неволі повернулися 160 військових.



Павла Назаренка обійняв батько Анатолій

Павла Назаренка зустрічала велика родина: дружина Ірина, батьки Інна та Анатолій, куми та друзі. А також Юрій Гусак, чернігівець, побратим.

— У полон потрапив у Лукашівці 16 березня 2022 року. Служив у 21-му окремому стрілецькому батальйоні, — згадує Ірина НАЗАРЕНКО, дружина. — Синочку тоді було шість місяців. Павло воював разом з кумом Русланом Ізбенком. Разом і потрапили в полон. Куму пощастило більше — поміняли через місяць, у квітні 2022 року.

Третього квітня мені переслали відео з Павлом, яке записали росіяни. Писала чоловіку листи, отримувала і від нього. Зайвого писати не можна було. Лише стандартні фрази: «Живі. Здорові. Все нормально. Вдома». Він у відповідь: «Живий, здоровий, нагодований». Один раз дзвонив через відео, по телеграму. Був зажатий. Зрозуміла, що поруч росіяни.

Був у колоніях та СІЗО Курська, Бєлгорода, Старого Осколу. Додому повертався з Мордовії (відстань до Чернігова 1300 кілометрів).

Зараз Паша на карантині. Попросив передати лише особисті речі. Важив 76 кілограмів, зараз — 64. Казав, що останній рік порції стали більшими. Але ж їжа залишилася та сама. Відходи.

Владислава Косковецького на рідній землі зустрічала Олена Косковецька, бабуся. Максима Лапицького прийшли зустрічати Олександр Вовк, хрещений, та Раїса ТИХОМИРОВА, тітка.



Максим Лапицький, Раїса тихомирова з сином Віталієм. 26 червня

— Я навіть не очікував, що стільки людей буде нас зустрічати, — виходить з автобуса Максим Лапицький. Його обійняв Олександр Вовк.

— Максима на блокпості в Старому Білоусі взяла в полон диверсійно-розвідувальна група. Це було 14 березня 2022 року, — каже Раїса Тихомирова. — Разом з ним був мій чоловік Олексій. Нашому сину Віталику було півтора року, коли він пішов воювати. Льошу вбили, Максима забрали. Що з ним, ніхто не знав. Тоді так було на кількох блокпостах у тому районі. Одного військового вбивали, другий зникав.

— Як дізналися, що Максим у полоні?

— Десь через пів року випливли документи на окупованій території. Росіяни виклали відео, де заявили, що затримали диверсантів у Донецьку. На відео крупним планом показано паспорт, права і гаманець Максима. Через рік Росія підтвердила, що він у Курську. Додому їхав з Вяземського СІЗО №2 Смоленської області (від Вязьми до Чернігова 857 кілометрів). Поки на реабілітації, але вже проситься додому. Сумує за своїм байком.

Доки військовослужбовець у полоні, держава зберігає за ним щомісячне грошове забезпечення. Включно з додатковою винагородою у 100000 гривень. Виходить від 125 тисяч щомісячно, залежно від посади та звання. Якщо військовий заздалегідь склав особисте розпорядження, виплати отримують вказані ним особи (у визначених частках).

Якщо розпорядження немає, гроші діляться: 50 відсотків найближчим родичам у рівних частках (дружині/чоловіку, батькам, дітям). Інші 50 відсотків зберігаються на особистому рахунку військового.

Джерело: сайт газети "Вість", Ольга Самсоненко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)