У Чернігові диспетчерка «103» телефоном «керувала» пологами: Наталія Семенюк розповіла, як допомогла народитися хлопчику вдома

Наталія Семенюк

Наталія Семенюк — диспетчерка в оперативно-диспетчерській службі «103» із 2022-го (до цього працювала медсестрою в лікарні і трохи — в аптеці). Скільки всього за роки роботи прийняла дзвінків — не рахувала.

— Кожен із нас, чотирьох диспетчерів напрямку прийому, за зміну обробляє близько 150–160 дзвінків з усієї області, — уточнює.

А недавній досвід у Наталії був уперше.

— 27 червня ввечері (точного часу не пригадаю, але було вже темно) зателефонував чоловік із Чернігова і повідомив, що в його дружини почалися перейми. Виклик записала моя колега-подружка, з якою ми працюємо на одній зміні, Леся Абалова. Бригаду швидкої допомоги за адресою направили. А потім чоловік подзвонив знову: «Де ж ваша бригада? Скоріше!»

Тепер із ним розмовляла вже я. Із його слів зрозуміла, що в породіллі відійшли навколоплідні води. Почувши у відповідь на своє питання, що це в неї другі пологи, я зрозуміла: вони будуть стрімкими.

Приймати пологи Наталії за її медичну практику не доводилося.

— Маю досвід лише свій (у мене двоє дітей) і була присутньою, коли народжували сестра і дружини двох братів. Так, бували виклики, що жінка от-от народжуватиме, а ось супровід я виконувала вперше. Це важко, бо ти не бачиш, що відбувається, лише чуєш телефоном. І сам хвилюєшся за все.

Але при цьому диспетчерка зберігала спокій у голосі і намагалась передати його подружжю, якому, так сталося, судилося народжувати вдома удвох.

— Щоб мати контакт із жінкою, я спитала, як її звуть. Вона відповіла: «Світлана». Я порадила чоловікові її покласти. У переймах жінці було дуже боляче, вона кричала, що не може лежати. Та сидіти в таких випадках небезпечно, тож ми її умовили, і тільки-но породілля прилягла, як під час наступної перейми вже пішла голівка дитини. Чоловіку я говорила: «Не кричіть на неї, хай вона дихає», пояснювала, що і як робити...

Народився хлопчик. Батько його прийняв і, за моїми підказками, витер від слизу, оглянув і обробив ротову порожнину. Була хвилинка, коли малюк оченята розплющував, але ще не кричав. Чоловік говорив: підставляє палець під носик — повітря йде, хлопчик дихає. Але, поки наш козак не розкричався, я теж дуже переживала. Добре, що передлежання плода було правильне (дитинка йшла голівкою, а не сідничками чи ніжками), що не було обвиття пуповиною і все обійшлося. Татко поклав синочка на животик матері. Я спитала, як вони його назвуть, чоловік відповів: «Святославом». Батько — молодець, справжній герой!

Наталія залишалася з ним на зв'язку до прибуття «швидкої». Бригада оглянула маму з немовлям і доправила їх до пологового будинку.

У Чернігівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф наголошують: пологи мають відбуватися в медичних закладах, де є всі необхідні умови і фахівці для безпеки мами й дитини.

Наталія ж щаслива, що допомогла з'явитися на світ новому життю. Так само, як і свого часу її колега:

— Трохи раніше в Лесі теж був телефонний супровід пологів, цього ж разу «пощастило» мені.

Джерело: газета "Гарт", Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)