Ольга Аксьоненко зробила 500 окопних свічок. І світять, і гріють

29-річна Ольга Аксьоненко — помічниця вихователя чернігівського дитсадка №75 на Масанах. Волонтерка. Не від організації, а від душі. Сама зробила десь 500 заготовок для окопних свічок. 150 удома, у запасі. Решта вже відправлена.

Окопна або бліндажна свічка не тільки світить.

— Можна зігріти над полум’ям руки, — каже Ольга Аксьоненко. — Можна закип’ятити воду, висушити шкарпетки, якщо зверху над кількома свічками поставити решітку. — Горітиме, залежно від об’єму, до шести годин.

Про користь саморобних пристроїв горіння дізналася з телевізора. Коли повернулася в Чернігів після облоги 2022 року. І вирішила: треба допомагати фронту.

Поставила в під’їздах свого будинку на вулиці Незалежності коробки. На них написи: «Банки для ЗСУ на окопні свічки». Сусіди кладуть металеві банки з-під рибних та м’ясних консервів, кукурудзи, горошку.

— Взяла, помила, висушила, — показує Ольга. — Якщо краї дряпаються, плоскогубцями підтискаю.

Картон, необхідний для наповнення банок, бере у підприємців чи знайомих. Підходить тільки гофрований. Адже його дірочки добре всотують віск, парафін чи їхню суміш.

Технологію виробництва освоїла з інтернету. Навчилася швидко. Є час — сідає, крутить.

— Кладу на стіл картон. Відміряю за розміром банки, ріжу, — натискає канцелярським ножем. Рухи точні, сильні. — От, цього достатньо. Тепер тугенько підрівнюю, — вправно скручує в рулончик відрізану смужку. — Малувато, — підкладає ще одну смужку і продовжує накручувати.

Засовує рулон у металеву банку.

— Мало! — каже.

Ще накручує. Рівняє, вставляє гніт — він теж з гофрованого картону. Підрізає, щоб дуже не стирчав. І знову кладе рулон у банку. Перевіряє, щоб заготовка була міцною. Щоб нічого не випадало.

— Так, тепер будемо топити парафін, — іде в кухню для завершення процесу.

Ламає свічки, кладе в каструлю, розтоплює. Зачерпує і повільно заливає.

Дивуюся, як швидко зникає в заготовці гаряча густа рідина. Затікає і в дірочки гофри, і всотується картоном.

Якщо заливка окопних свічок на потоці, звісно, свічки не перетоплюють. Купують парафін або віск. Ольга повторює, що зазвичай вона робить тільки заготовки без заливки.

— Трошки садочку віддавала, в якому працюю, — каже. — Вони відправленням займалися. Трошки — на базарчик, там збирали. Туди-сюди, і роздала в різні місця. Скільки й куди, не рахувала. Чи доходили, не цікавилася.

— У кожної свій шлях, — упевнена.

* * *

Окопні свічки в Чернігові, зі слів волонтерів, роблять з 2014 року. Скільки накрутили-залили, не рахували.

— Я передавала торік окопні свічки на позиції, — каже Інна СКОРІНОВА, чернігівська волонтерка. — Бійці брали, дякували. Значить, це потрібно. Якщо нічого нема — ні газової, ні електроплити, — то хоч кружку води на них можна закип’ятити.

— Дуже важливо, щоб свічки заливалися якісним парафіном чи воском, — додає Ольга Конопацька-ПЛЄХОВА, волонтерка, журналістка. — Адже неякісна суміш, знає це з досвіду бійців, чадить.

Джерело: сайт газети "Вість"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)