У Чернігові педагогів вчили працювати з усними свідченнями про війну як з особливим історичним джерелом

У Чернігові для вчителів історії та гуманітарних дисциплін провели дводенний тренінг «Усні свідчення сучасної війни за незалежність України: від історичного джерела до уроку». Під час заходу педагогів навчали збирати, фіксувати та використовувати усні свідчення про пережиті під час війни події, зокрема під час роботи з дітьми.

«Ми живемо в час, коли те, що відбувається буквально за лічені роки, стає історією. Це початок повномасштабного вторгнення, оточення, а для когось — окупація, терор цивільного населення, нічні обстріли, після яких ми прокидаємося і продовжуємо жити» — говорить Катерина Литвин, представниця ГО "Північна культурна столиця".

Учасникам розповідали, як працювати з усною історією та перетворювати свідчення очевидців на історичне джерело. Окрему увагу приділили роботі педагогів із травматичним досвідом дітей.

«Педагог, як людина, яка теж, насправді, травмована, заходить у клас і те, що вона чує, має розуміти, як дистанціювати від себе, що залишити, що проговорити, як психологи кажуть, що запакувати в якусь там коробочку і потім пропрацювати, і як зреагувати на дитину. Тому що в класі точно може бути дитина, яка втратила батька або не має будинку», — розповіла Катерина Литвин.

За її словами, саме тому під час освітнього тренінгу був залучений і психолог. Організатори прагнули не лише поділитися досвідом, а й допомогти педагогам підготуватися до роботи з дітьми, які мають власний травматичний досвід війни.

Проєкт реалізують ГО «Північна культурна столиця» спільно з управлінням культури та туризму Чернігова за підтримки фонду «Партнерство за сильну Україну». Він має назву «Спільна пам’ять: голоси, місця, шляхи». У його межах маркують місця пам’яті та шукають способи донести історію цих місць до широкої аудиторії, зокрема дітей.

Організатори зазначають, що освіта є важливою складовою роботи з культурною та усною історією.

«Мені здається, що міждисциплінарні зв’язки ніколи ще не були такими тісними, як у період повномасштабного вторгнення. З травня 2022 року ми працюємо в громадах Чернігівщини та фіксуємо стратегії виживання мирного населення», — зазначила Катерина Литвин.

Результатом цієї роботи стала книга «Чернігів у війні 2022: голоси очевидців», яка вийшла у 2024 році.

За словами організаторів, усні свідчення про війну з’являються щодня, а діти приносять цей досвід у школу. Тому педагогам важливо розуміти, як такі свідчення зафіксувати, зберегти, архівувати та використовувати під час уроків.

Під час тренінгу антропологи, історики та етнологи ділилися досвідом роботи з усноісторичними свідченнями. Учасники говорили про те, як проводити інтерв’ю, встановлювати контакт із людьми, домовлятися про розмову, реагувати на травматичний досвід та працювати з чутливими темами.

«Ми, зустрічаючись з освітянами на різних заходах — під час конференцій, хакатонів, тренінгів, — чуємо запит про те, що необхідно вибудувати певний алгоритм дій, який буде зрозумілий для всіх, хто працює з усною історією, і випрацювати ті правила, які можуть бути дійсно корисними й адекватними вимогам часу», — зазначила Світлана Маховська, Голова ГО «Чернігівський центр антропології війни», наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, завідувачка відділу етнології Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

Діти нині не просто вчать історію, вони в ній живуть з усім травматичним досвідом, а для Чернігова — життям у регіоні, який межує з двома агресорами. Через реалії життя у прикордонному регіоні пережиті події часто стають частиною шкільних розмов.

«Особливо після того, як щось трапилось у нас, майже кожен урок так починається. Кожна дитина ділиться своїми відчуттями, переживаннями. Діти бояться», — розповіла Наталія Василівна, вчителька історії та географії гімназії №27.

Дводенний тренінг провели в укритті. Його прийняв ліцей №12, який став базою співпраці.

У межах заходу ГО «Північна культурна столиця», Чернігівський центр антропології, ліцей №12 та ГО «Освітній імпульс» підписали меморандум про співпрацю.

«Ми створили громадську організацію “Освітній імпульс” для того, щоб діти з цікавістю вчили новий матеріал, самостійно робили дослідження, ставили питання та могли давати на них відповіді. Щоб ми могли вийти за межі шкільного кабінету і робити різні проєкти для того, щоб діти полюбили свій край, знали, у якому регіоні живуть, розуміли, що вони є частиною цієї історії, і захотіли творити своє майбутнє саме на Чернігівських землях», — розповіла Олена Зимогляд, представниця ГО «Освітній імпульс».

Організатори зазначають, що робота над проєктом на цьому не завершиться і буде системною. Зокрема, планують маркування місць пам’яті, створення путівника, карт, аудіогіда та інших матеріалів.



Джерело: ТК  "Дитинець"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)