Їздити шкільним автобусом холодно (журналісти перевіряли)

Їдимо додому! Ярослав Гурняк, Галина Салій, Олена Самсоненко, Яна Гурняк, Олександра Паньок

Держава десяток років планомірно закриває малокомплектні школи. Цим самим економить мільйони. Натомість організовує підвезення учнів. Нехай роблять якісно і відповідально! Щоб діти не втрачали здоров\'я, мерзнучи в автобусах. Сів попою на сидіння — воно повинно бути тепле, з підігрівом. А якщо воно з дня у день холодне, хто знає, скільки болячок наживуть за шкільні роки майбутні мами й тата?
Ми вважаємо, якщо держава свідомо йде на соціальний конфлікт у селах, де закриваються школи, то вона повинна забезпечити якнайкращі умови підвезення. Автобус повинен бути теплим. Надворі XXI століття, і технічно зробити це нескладно. Але точно не буде передумов для майбутніх хвороб.

Хоча й існує програма «Шкільний автобус», але ДОКУМЕНТА, який би регулював технічні вимоги до цього транспорту, ДОСІ НЕМАЄ. У сусідній Росії технічні умови для шкільних автобусів були прийняті ще у 1997 році.
Чим тільки не комплектують сучасні шкільні автобуси! У найновіших є паси безпеки для дітей, гучний зв\'язок із супроводжуючим і навіть GPS-навігатор (!!!). Але обігрівачі тільки два на весь салон, що явно недостатньо.

— Діти, чи не примерзаєте ви до сидіння? — спитав у школярів, які їхали в автобусі.
— НІ! Ми тепло вдягнені, — сміються Євген Сікач, Владислав Махрін, Олександра Паньок, Анастасія Гурняк, Ярослав Гурняк, Галина Салій, Олена Самсоненко та Яна Гурняк.
— А сидіння в автобусі матерчате.

12 лютого близько другої дня від базової школи в селі Горбове Куликівського району від\'їжджає шкільний автобус. Сьогодні дітей розвозять по домівках раніше. Другий автобус зламався, і щоб відвезти дітей у Вершинову Муравійку, треба робити ще один рейс. Діти з сіл Виблі та Бакланова Муравійка повсідалися на місця. Спереду менші, позаду старші.
Перед від\'їздом водій прогріває автобус.
— У нас найбільший шкільний автобус — А-075, зібраний у місті Стрий Львівської області на базі ЗіЛа-«бичка», — розповідає директор Горбівськоі школи Сергій Петров. — На відміну від найрозповсюдженішого ПАЗика у ньому 27 сидячих місць замість 23.

— Сільський голова з Бакланової Муравійки Наталія Притиковська казала, що обігрівачі в автобусі ламаються. Як часто? — питаю.
— Було один раз, того ж дня знайшли деталі, відремонтували, і наступного дня автобус вже опалювався, — запевняє директор.
Приходить супроводжуючий — вчитель фізкультури Сергій Шемендюк. Він сідає справа від водія. Дітей у «шкільних» поїздках завжди супроводжує вчитель. За це доплачують чверть ставки.
Двері зачиняються, і автобус рушає.
У транспорті не жарко. Надворі мінус п\'ять, вікна так і не розмерзаються.
— Дизель, що ви хочете, — каже водій Володимир Станкевич. — Будь-який дизель холодніший за карбюраторний двигун. Та й автобус у нас чи не найбільший, тож обігріти такий об\'єм непросто. На автобус передбачено два обігрівачі плюс тепло від двигуна.

— У гараж із Володимиром Федоровичем приходимо на сьому ранку, — розповідає Сергій Шемендюк.
— Прогріваємо двигун, перевіряємо світло тощо. Виїжджаємо о 7.15, за 25 хвилин добираємося до Бакланової Муравійки. У прогрітий автобус забираємо дітей, їдемо на Виблі. Звідти — в школу. Потім робимо ходку на хуторець Гущин, поруч із Горбовим. О 8.25 уже стоїмо перед школою. Вранішні перевезення скінчено. Після уроків розвозимо дітей у зворотному порядку.

— Ви теж маєте права й відповідну категорію? Можете замінити водія? — питаю вчителя.
— Маю. Для цього є і стаж, і відповідні документи на мене оформлені, — підтверджує Сергій Шемендюк.
— У всіх школах зроблено так, що супроводжуючий може замінити водія?
— Ні, не в усіх.
— Що робити, коли водій захворів чи йому кудись вкрай потрібно відпроситись? По селу шукати водія автобуса?
Чоловіки лише знизують плечима.
— Для шкільного автобуса недостатньо звичайної категорії, для цього потрібен спеціальний допуск, — роз\'яснює Володимир Станкевич.

Доїжджаємо до Виблів, діти виходять, в автобусі з\'являються вільні місця.
На виїзді бачимо трактор «Джон Дір», який розчистив дорогу. Водій виходить розпитати тракториста про проїзд.
Ідемо далі. Бачу великий сільськогосподарський навіс. Посередині він проламаний.
— Упав днями, не витримав снігу, — киває водій.
— Про автобус так скажу, — продовжує він. — Двигун і коробка тут надійні, гріх скаржитися, проїздив 100 тисяч кілометрів за майже чотири роки. А от сама конструкція — незручна для ремонту. Наприклад, щоб дістатися заднього мосту, треба розібрати півавтобуса.

А-075 на 100 кілометрів споживає 19 літрів солярки. На день Станкевичу виписують 18,6 — на 94 кілометри. Взимку на підігрів виписують півтора літра солярки на годину на підігрів і додають ще 10 відсотків пального на погані дорожні умови. Автобус же, бува, їде заметами, буксує.
А перед Новим роком дороги поперемітало зовсім. Автобуси їздити не могли. Тож навчалися діти лише з Горбового.
Дівчата-старшокласниці вмикають музику на телефоні й підспівують.
— Ви завжди в автобусі співаєте чи тільки після уроків по п\'ятницях?
— Завжди! — сміються.
Ось і Бакланова Муравійка. Останні діти виходять із салону. Поїздка тривала 25 хвилин.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №7 (1240)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.