Лелеки пердбачають погоду, виловлюють вужів, а лихим людям хати підпалюють

Навесні лелека, як агроном, ходить по полю. Влітку він з нами на лузі, це вже серпень, пора йому відлітати. Гарні небоязкі птахи - одного нещодавно бачила на автобусній зупинці! — здавна живуть у селах. Про прикмети, придибенції і спостереження за лелеками ми розпитах у Кладьківці та інших селах Чернігівщини.

 «Лелеки, лелеки, прилітайте, розкажіть, яка буде погода»

Село Кладьківка на лівому березі Десни, поряд численні озера. На центральних вулицях майже на кожному стовпі лелечі гнізда.

—    За останні два роки лелек у селі стало більше,—каже кладьківський сільський голова Василь Бойко, що живе тут з 1983 року. —Десь невеликі болота пересохли, жабок нема. У нас вдосталь. От лелеки і мігрують.

3 початку року у Кладьківці народилося двоє діток, у минулому — четверо.

Тамара і Сергій Моргуни одружилися у 2008 році. Цієї весни на стовпі на обійсті Моргунів оселилися лелеки. А чотири місяці назад у 27-річної Тамари та 29-річного Сергія Моргунів з'явився на світ син Максим, друга дитина. Перша —    трирічна Інна.

—    Кажуть, ходить лелека по городу молодої сім'ї — буде малюк. Правда, — сміється Тамара, тримаючи на руках маленького Максимка.

—    Цокотять — чутно аж у хаті. Найбільше галасу, коли Він до Неї прилітає.

—    Не заважають?

—    Навпаки, дякуємо їм. Вони вужів виловлюють.

—Лелека — птиця благородна, — каже Надія Колесник. — Сорок год назад люди спеціально гнізда робили — пиляли верби, клали на них колеса. Великі гнізда були на башнях. А тепер фермер башти попиляв і здав на металолом.

Раїса Ромашко проробила у дитячому садку дев'ятнадцять років. 3 лелеками, що живуть біля її хати, розмовляє, годує хлібом, а вони —    розповідають бабусі прогноз погоди.

—    Бувало, повиводжу дітей на вулицю, а вони кричать: «Бабо Раю, яка буде погода?». Спросіть, кажу, лелек. Як буде дощ — лелека летить наниз, як ловка погода — уверх.

До речі, якщо незаміжня дівчина вперше після зими побачить лелеку, що летить, то й вона теж «улетучиться» — заміж вииде. А як побачить лелеку на кублі — то і сама буде сидіти без чоловіка.


Скинув гніздо — принесли вогонь

—    Найстаріше гніздо у Кладьківці було у Миколи Петровича , — розповідає 73-річна Раїса Ромашко із Загаліївки (частина села. — Авт.).

—    Микола робив лікарем у Києві. Біля його хати стояв величезний дуб. Зверху – колесо для лелек. Позаминулої весни лелеки прилетіли — зажурилися. Зліпили кубелечко поряд — на хаті родини Медведів і стали їм на дах гадить. Птичка ж не дивиться, куди пойти в туалет. Так і те гніздо скинули.

—    Лелеки злопам'ятні. Зіб'єш їх домівку — може у хаті щось погане трапитися, — говорить Тамара Моргун.

—    Колись моя бабуся розповідала: один чоловік повбивав маленьких лелеченят. «Наказав я вас. Гадити більше не будете». Якось чоловіка не було вдома. А десь у селі горів вогонь. Старий гайстер взяв огулину, приніс до хати дядька і підпалив, — каже Раїса Ромашко.

—    Справді, розумна птиця, — підтверджує дачниця Валентина Городок. — Якщо дітки у лелек маленькі,  один з батьків обов'язково сидить, не кидає дитину. За їжею по черзі літають. На сонці лелека крилами прикриває своїх діток, щоб не пекло.

Про підпали лелек чули і Надія Колесник з Любов'ю Петренко.

— Була баба уселі, Маруся,— розповідає Надія Колесник. — Жила сама, робила дояркою. Померла вже. Зробили їй лелеки гніздо на трубі – хату топить не можна. Кінець історії аналогічний: скинуте бабою гніздо, підпалена птицями хата

Кільцює і відпускає

Василь Гладкий з Ковтунівки Прилуцького району гніздо лелекам зробив сам. На стовпі — металоконструкція діаметром два метри.

Шістнадцять рима мідним кожної весни до Василя прилітають одні й ті ж лелеки. Каже, птиця навіть відгукується на його голос.

15 березня лелеки принесли Василю онука Антошку.

—    Самиця лелеки відчуває, яка буде весною погода. Тепла і хороша — раніше кладку починає, холодна—пізніше, — розповідає Василь. — Спочатку прилітають самці, десь 26 березня. Наводять порядок. Самка — через три-чотири дні після самця. А як холодна весна буде, може ще тиждень-два не прилітати у гніздо. У цьому році самка прилетіла першого квітня і одразу почала яйцекладку.

До речі, птахи і холод добре відчувають: як холод іде — летить лелека в Африку.

Зазвичай молодь відлітає до 10 серпня, через тиждень-два— їх батьки.

Молодих птахів Василь кільцює у липні, протягом семи років. Каже, на жаль, жоден з окільцьованих на Чернігівщину не повернувся. Василь лелек любить, вивчає, нещодавно написав на кафедру зоології у Київський національний університет ім. Т. Шевченка.

—    22 травня батько-лелека вбив лелеченят — викинув з гнізда. Хочу разом із вченими розібратися, що сталося. Зазвичай викидають калік.

Лелеки вбивають неповноцінну дитину одразу. Може, лелеченята наїлись у полях гербіцидів з буряка? Жаль їх...

Пожив, поїв, відлетів

—    Гуси лелек бояться, тікають від них, думають, що це коршун, — каже Надія Колесник.

—    А от з горобцями лелеки товаришують. Вони у лелек під гніздом живуть, — додає Віталій Городок.

Уживаються лелеки в одній хаті з людьми.

—    У минулому жовтні онучки, десятикласниця Маринка та студентка Іринка, підібрали біля клубу птаха. У нього була переламана ніжка. Надворі підморожувало. Тож ми залишили його собі, наклали шину. Поки було тепло, лелека жив з курками. Як прийшла зима, запросили гостя в хату, у картонну коробку, — розповідає 83-річна пенсіонерка, у минулому фельдшер, Віра Савенко з села Камка Щорського району. — Давала йому сало, рибу сиру, яйця варила, з картоплі і хліба куличики робила, черв'яків копала. Дуже м'ясо любив. Навесні до Бусі почали самці залицятися. Виявилось, дівчинка. Перед весною Буся стала підстрибувати. А восени — відлетіла. Ніколи не думали, що вона так вчинить...

Аліна Сіренко, Катерина Геращенко, тижневик «Вісник Ч», №31 (1317)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (1)