Як працюється торговим представником у Чернігові?

Щоб купити що-небудь непотрібне,
 спочатку треба продати що-небудь непотрібне
(Матроскін)

  Професія торгового представника є однією із найпопулярніших на сайтах вакансій. З легковим авто і без нього, з досвідом роботи і без, - тільки телефонуй і записуйся на співбесіду. Дійсність, правда, вносить свої корективи. Не один раз я чув від знайомих, які проходили співбесіди за такими оголошеннями, що у розумінні роботодавця фраза «торговий представник» означала, що тобі видають сумку з якимось китайським мотлохом на зразок побутової хімії, окулярів, якогось дріб'язку і т.д., і ти ходиш по офісам і фірмам, настирливо пропонуючи їх робітникам купити все це щастя. Не зовсім те, що чекає людина, якій потрібна робота в продажах, чи не так?

А що ж таке справжній торговий представник? Які особливості цієї професії, обов'язки, оплата праці? Словом — чого чекати кандидату, який захотів пов'язати свою діяльність із роботою торгового представника?
Кілька днів тому я випадково познайомився із молодим хлопцем, і у процесі бесіди виявилося, що він якраз і є моїм клієнтом для інтерв'ю. Прошу вітати: Володимир Бець, щонайсправжнісінький торговий представник. Сьогодні я розпитаю його найдетальніше про все, що стосується даної посади, а також проїдуся по торговим точкам, які він контролює, спостерігаючи, як проходить робочий день Володимира.

Володимир вже три роки працює на компанію «Київхліб», представляє Хлібзавод №2. Влаштувався на роботу практично з моменту, коли компанія заходила до Чернігова, і шукала свого представника тут.

-    То хто ж такий торговий представник?
 Торговий представник — той, хто представляє фірму перед клієнтами. Це людина комунікабельна, освічена, охайна, і, звісно, добре знає свою продукцію. Треба вміти вести переговори із потенційними клієнтами. А от «впарювати» в нашій роботі нічого не треба.

-    Як ти потрапив на цю роботу?
Я закінчив Педагогічний університет, фізико-математичний факультет, деякий час працював викладачем, відслужив у армії. Але мені завжди хотілося працювати саме торговим. Пробував різні варіанти, поки не підвернулася можливість влаштуватися на «Київхліб», і уже три роки працюю на даній посаді. Працюю по Чернігову, з районами і Славутичу.

-    Важко було починати? За три роки якось виріс, кар'єру зробив?
Звісно, починав важко. Фірма знаходиться в Києві, я у Чернігові. Працюю сам. Зарплату дали 1000 грн. всього для початку. Був дуже великий обсяг роботи, ми ж тільки заходили на ринок. Зараз теж роботи достатньо, але я справляюся. Кар'єра? Поки я один встигаю із всією роботою, тож   розширяти штат не потрібно. Якщо роботи стане більше, будуть сюди брати торгового, а я буду йти регіональним менеджером. Зараз у цьому потреби немає.

-    Бачу, ти на авто. Фірма оплачує?
Ні. Я їжджу в основному по місту і поряд. Цілком можна обійтися маршрутками. Коли тільки починали, поїздили із київським регіональним, збираючи талончики. От цю суму мені на проїзд і компенсують. А їздити власним авто — це моя ініціатива, і за свої гроші. Зате так більше можна встигнути.

-    Так а що взагалі входить до твоїх обов'язків, як працюєш, скільки часу в день, і що за чей час виконуєш?
Я торгую хлібом. Це продукт, який всім треба і завжди. Коли ми тільки заходили в Чернігів, я дуже багато часу проводив, об'їжджаючи всі продуктові магазини, супермаркети, і пропонуючи їм нашу продукцію.
У нас же не тільки хліб, а і різна сушка, сухарики, випічка. Домовлявся із завідуючими магазинів, розказував про продукцію товарознавцям.
Якщо це велика мережа, і по місцю питання не вирішується — я перекидую його на нашого регіонального менеджера, а той, за потреби — на комерційного директора і домовленості ідуть на більш високому рівні.

Зараз, коли нами охоплено уже близько 90% всіх торгових точок, я більше займаюся контролем наявності товару в магазині, перевіряю залишки, слідкую, щоб не підводила служба доставки.
Я для себе поділив місто на райони, і на кожен день у мене виділено один район. Також ми зараз відкриваємо свої торгові точки, які я контролюю. Вони уже є на всіх наших ринках: Центральному, Ниві,
Привокзальному.

Люди високо оцінили якість київського хліба, і кожен місяць обсяг продажів на цих точках росте, незважаючи на конкуренцію місцевих виробників.
Графік роботи ненормований у мене. Але за робочий день з 10 до 19 я все встигаю. Починати працювати раніше немає сенсу, магазини або закриті, або ще не було доставки, тому і дивитися ні на що.



-    Взагалі, конкуренція велика на цьому ринку?
Велика. Є ще два місцевих  хлібзаводи, мехпекарня біля РаГСу. Крім того, приватні пекарні: «Наша булочка», «Пава». Заходить ще Менський хлібзавод. Але ми конкуренції не боїмося. У нас продукція дуже хороша.

-    Ти про якість говорив. Сам їси свій хліб? Як оцінюєш його?
Так, я і хліб наш їм різний, і кондитерські вироби. Як на мене, вони кращі, ніж у конкурентів. І коштують дешевше, якщо брати не просто ціну за буханку, а і враховувати вагу. Наше підприємство на державній дотації, тому контроль якості іде дуже жорсткий. Комісії постійно на виробництві. Відповідно, продукція вся робиться по держстандартам.
Торти ті ж взяти — у нас масло у всіх. А глянути багато дешевих тортів — у них читаєш склад: масла немає, лише маргарин. Ціна дешевша. Але смак же не той. Хоча от, батони мені більше подобаються наші, чернігівські.

-   Ти кажеш, що зараз займаєшся  в основному  контролем. На що звертати увагу треба в роботі?
Щоб продавці добросовісні були. У нас же як: вчорашній хліб наперед викладуть, а свіжий у підсобці тримають. А навіщо? Продавайте свіжий. Ми ж забираємо назад повернення, яке в строк не продалося. А так тільки перед людьми імідж нашої марки псується, якщо твердий хліб їм підсовувати. 
Щоб служба доставки не підводила. У нас працює 5 машин у місті, і всі їх треба контролювати, щоб вчасно завозили. Ну і за товарними залишками слідкувати, звісно.

-    Є якась сезонність у твоїй роботі?
Є невелика. Влітку зменшуються замовлення, коли з Чернігова виїжджає якась кількість студентів, відпочиваючих. От на Великдень, перший тиждень після нього — взагалі нічого не продається. Всі свої паски їдять.

-    А із оплатою праці як, якщо не секрет?
Не секрет. Я отримую ставку 2500 грн. І є премія за виконання плану. В залежності від того, виконується план чи ні, і як саме виконується, можуть виплачуватися додаткові суми. Максимально, у випадку 100% виконання всіх планів, а також окремих планів по видам продукції можна отримати до 6 000 грн.

-    Тобі подобається твоя професія? Задоволений тим, чим займаєшся? Є щось, що не любиш?
Дуже подобається. Я вже говорив — я завжди хотів мати саме таку роботу. Мені подобається спілкуватися з людьми, постійно якісь нові зустрічі, знайомства. Ну і — я не люблю сидіти на місці. Тому робота, пов'язана із постійними роз'їздами, мені до душі.
А не люблю я папери, бюрократію. Раніше від мене центральний офіс вимагав купу якихось документів, звітів. Сидиш і щодня замість того, щоб займатися роботою, заповнюєш бланки, збираєш корінці. На Київ постійно звіти возиш. Два дні в тиждень займався виключно паперовою роботою. Потім керівництво змінилося, всього цього стало набагато  менше. І це ніяк не вплинуло на продажі. Хоча, я вдячний, що мене і такому навчили. Теж потрібно.

-  Що б хотів сказати читачам нашого сайту, які хочуть спробувати себе у якості торгового представника?
Треба бути комунікабельним, відповідальним. Вищу освіту недарма вимагають на таку посаду. Вона тебе дисциплінує, закладує базу, дає можливість мислити в роботі певними критеріями, яким тебе навчили. І не бійтеся для початку, хоча б на рік, іти працювати навіть на маленьку зарплату. Це дасть неоціненний досвід роботи, а місце можна буде змінити.

 Під час розмови ми з Володимиром поїздили пару годин по місту. Почавши із «Союзу» на Бойовій, через «Седам» на 50 років ВЛКСМ, проїхалися до «Великої кишені» на Масанах, потім до ринка «Нива», де недавно відкрилася торгова точка заводу.

Взагалі, в місті більше 50 точок, які треба об'їхати за місяць мінімум по два рази в день (для контролю привозу і перехідних залишків). В деякі магазини треба заїжджати частіше.
По дорозі Володимир ще встигає обдзвонити клієнтів, нагадати щодо проплати. Крім того, він займається організацією виставок, які іноді проводяться у Експоцентрі, промо-акцій продукції, розвозить документи. Інколи навіть доводилося займатися викладкою товару на полиці, якщо у магазина з якоїсь причини нікому цим займатися. Роботи вистачає. Але Володимиру жалітися ні на що, адже це саме та робота, яку він цілеспрямовано обрав для себе. А що може бути краще, ніж займатися улюбленою справою?
От така вона, непроста, але дуже цікава професія — торговий представник.

Богдан Гуляй

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (16)