Змії не знають про народні повір'я!

Вони першими ніколи не нападають, але, відчувши небезпеку - себе захистити зуміють. На території Чернігівщини зустрічається три види цієї групи тварин; серед них є і отруйні. За народним повір’ям, після Воздвижения, яке православні святкували 27 вересня, всі плазуни ховаються на зиму до своїх нір. Та, мабуть, цього тварини не знають, скільки плазунів люди частенько зустрічають у лісі навіть у жовтні. Де на Чернігівщині живуть потенційно небезпечні для людини плазуни та як себе поводити при зустрічі з ними?

Про змій Чернігівщини багато знає зоолог з багаторічним стажем, старший викладач кафедри екології та охорони природи хіміко-біоло-гічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Шевченка Олександр Федун. Гадюки, вужі та інші плазуни давно стали одним з основних об’єктів досліджень чернігівського науковця. Він на власній шкірі (у прямому розумінні) відчув, що змія може спричинити людині: зоолога кілька разів кусала гадюка. А одного разу він добровільно став жертвою змії заради експерименту.

- Якщо брати до уваги всі регіони України, то Чернігівщина у плані змій — найбезпечніша, - розповідає Олександр Федун. -У нас в області водиться всього три види цих плазунів: всім відомий вуж звичайний (його добре знають завдяки жовтим плямам за очима на скронях), мідянка і гадюка звичайна. Але з цих трьох видів небезпеку становить лише гадюка звичайна. Вона отруйна.

- Як гадюку звичайну можна відрізнити від вужа?

 - Досить легко. Перш за все, за формою тіла. Вужі довші, вони лінійно витягнуті. А у гадюки хвіст на кінці звужується. Гадюка також товща за вужа. І малюнок у неї має зигзагоподібний характер.

- Ніби орнамент?

- Так. На Чернігівщині дуже багато варіацій забарвлення шкіри у гадюк, але в більшості випадків вони мають коричневу або сіру тональність. І, звичайно, у гадюки верхньощелепні щитки (це там, де у людини губи розміщуються) білого кольору.

- А у вужа?

- А у вужа цього немае.

- Мідянки теж можуть кусатися. Яку вони небезпеку становлять для людини?

- Кусатися можуть всі. І вуж стане кусатися, і ми з вами будемо кусатися, якщо відчуємо якусь небезпеку. Але отруйна лише гадюка. Колись я спеціально спіймав мідянку, сфотографував, як вона мене кусає. Я перед вами стою, здоровий, живий.

- Які у вас відчуття тоді були, дуже боляче?

 - Не боляче. Зуби у мідянки маленькі, вона ними практично не прокушує шкіру. Це безпечно. Хоча в слині будь-якої тварини, і звичайно ж, змій можуть існувати бактерії, які можуть викликати алергічну реакцію. Втім, це не отрута. Наприклад, коли мене кусали полози, то невеличкі почервоніння були на місці укусу.

- Де у природі зустрічається гадюка звичайна і як себе поводити, коли зустрівся з нею?

- В чому найбільша небезпека? Ми можемо її просто не помітити. Якщо ми на неї наступимо, гадюка сприймає це як агресію і, звичайно, буде захищатися. Якщо ви помітили змію, ні в якому разі не треба її чіпати. Просто обійдіть її. Вона в жодному випадку не буде вас переслідувати. Я зустрічав гадюк у багатьох місцях. У нас вони поширені практично по всій області: особливо це Ріпкинський, Носівський, Ніжинський, Козелецький, Щорський райони. Отрута гадюки не настільки токсична, щоб одразу вбити людину. Разова її доза точно не вб’є. Звісно, багато залежить і від того, наскільки імунна система постраждалого загартована. Якщо вас вкусила змія, треба якомога менше рухатися і одразу ж спробувати відсмоктати отруту з рани. Для цього можна зробити невеличкий розріз. На шкірі добре помітні два тоненькі отвори від зубів гадюки, між ними можна зробити надріз. Також якомога більше треба пити води, щоб зменшити концентрацію отрути, яка потрапила до організму. І головне - якомога скоріше звернутися в лікарню.

Павло Солодовник,"Чернігівщина" № 40 (420) від 3 жовтня 2013

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)