«Це ж наш Льоня!..»

— Гомілково-ступневий суглоб, інакше скоковий, серед усіх суглобів травмується найчастіше, - говорить завідувач травматологічного відділення Ніжинської районної лікарні Дмитро Паляниця.


Травматолог Дмитро Паляниця біля Олексія Красновида

Третього березня увечері з травмою скакового суглоба поступив у відділення 62-річний Олексій Красновид із села Талалаївка Ніжинського району.

Було три моменти, які ускладнювали травму. Варикозне розширення вен. Вага пацієнта —100 кілограмів. І... особисте знайомство.
— Льоня — це ж свій! — говорить Дмитро Паляниця. — У медицині кажуть: якщо оперуєш своїх, завжди все йде не так. А ми ж із Льонею 40 років один одного знаємо.

І головлікар про нього питає, начмед, і інші. Відмінили навіть деякі планові операції.

З 1973 року Олексій Красновид — водій санітарного транспорту Ніжинської районної лікарні.
— Хворий страждає варикозним розширенням вен, — продовжує лікар. — Був дуже великий крововилив у самому суглобі. Куди не ткнешся — вени. Звідти кровить, звідти кровить. На основному етапі операції у місці, де не повинна бути вена, як кровонуло! Виявилося, аномальне розміщення вени. У животі, де м'які тканини, вену можна «піймати», перетиснути. А коли між кістками, вони заважають побачити, де воно кровить. Тож всліпу знайшов, пальцем притис, прошив.

Зробили стабільно-функціональний металоостеосинтез (поєднання) внутрішньої кісточки і металоостеосинтез зовнішньої кісточки.

Операція екстрена. Вища за ступенем складності. Якщо зробити недосконало, людина сяде на шию державі, отримає інвалідність.
— Почервоніння немає, набряку немає, змін венозних немає, — оглядає хворого на четвертий день після операції Дмитро Паляниця. — У трофічно змінених тканинах заживає повільніше. Якби не було трофіки, дозволив би ходити. Але опустить ногу — вени пульсують, наповнюються кров'ю.

— Як почуваєтеся? — запитую Олексія Васильовича.
— Прекрасно. Відпочиваю. Спасибі докторам, — усміхається. Розказує, як отримав травму:
— Тріск почув. Ніби суха гілка під ногою тріснула. Давай підніматься, не можу, боляче. Потемну йшов, вів велосипед у руках. Сестра і двоюрідний брат, вони поряд ішли, допомогли. Подзвонив у «швидку». Попав саме на ту зміну, в якій робив. Фельдшер Лариса, лікар Яків Ярмоленко.

Олексій Красновид пригадує, що Дмитро Паляниця колись дружину Наталію оперував, було пошкодження внутрішнього меніска. Діда лікував, був перелом шийки стегна. Після того дід ще ходив.
— У старих інколи зростається краще, ніж у молодих, — відзначає досвідчений травматолог.

* * *

У травматологічному відділенні, крім Леоніда Красновида, ще два пацієнти з переломом скокового суглоба. Начальник ЖЕКу Анатолій Пушкін і студентка Ніжинського університету Аліна Салата.
— Я кажу начальнику ЖЕКу: «Бачиш, доріжки не поробив? От і результат», — сміється лікар.
У Аліни Салати особливість травми — у сильному пошкодженні м'яких тканин. Край шкіри почорнів. Тому вже після основної операції кілька разів зашивали.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №11 (1453)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)