Сергій Сіромаха: Українська кардіохірургія вийшла на рівень світових стандартів

На сьогодні серцево-судинні захворювання належать до найбільш складних і життєвозагрозливих в Україні. У більшості країн вони займають перше місце серед причин захворюваності, інвалідизації та смертності. Так, у Європі від серцево-судинних захворювань щорічно помирає близько 3 млн осіб, у США — 1 млн. Це в 2,5 разу більше, ніж від усіх злоякісних новоутворень, разом узятих. На жаль, наша країна — не виняток у цій сумній статистиці. У структурі смертності 68% припадає саме на серцево-судинні захворювання.

Про шляхи подолання цієї недуги та новітні досягнення в кардіохірургії «Відомостям» розповів головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної Академії медичних наук України Сергій Сіромаха під час його візиту до Чернігівської міської лікарні № 2. До речі, Сергій Олегович — наш земляк, свою малу батьківщину не забуває і тісно співпрацює з чернігівськими колегами-кардіохірургами.

— Сергію Олеговичу, багато говорять про те, що наша кардіологія суттєво відстала від закордонної, і якісно прооперувати серце можна тільки в західноєвропейських, американських, ізраїльських клініках, але не в Україні.
— Вважаю, що наші опоненти неправі. Історія вітчизняної кардіохірургії починається з 1955 року і пов’язана з іменем Миколи Миколайовича Амосова, який першим у СРСР провів операцію на серці, чим я дуже пишаюся. Усі ці роки українська кардіологія розвивалася паралельно з європейською. Сьогодні ми вийшли на рівень світових стандартів: робимо складні операції в достатній кількості з гарним результатом. Зокрема, рівень летальності (смертності) у нас не вищий, ніж у західноєвропейських або американських колег. Можу з упевненістю сказати, що в Україні надається допомога пацієнтам із серцево-судинною патологією всіх етіологій, крім трансплантації серця. Але сподіваюся, що найближчим часом ми з допомогою МОЗ України вирішимо на законодавчому рівні цю проблему, і нашим пацієнтам, які потребують такої операції, уже не потрібно буде їхати до країн Західної Європи, Ізраїлю або тієї ж Білорусі, де ці операції поставлені на потік.

— Із якими патологіями найчастіше доводиться стикатися вітчизняним кардіохірургам?
— Це, насамперед, екстрена хірургія, коли наші пацієнти потребують термінової операції. Наприклад, якщо при аневризмі аорти не надати вчасно допомогу, хворий гине протягом двох діб. При вродженому критичному пороці хворі повинні оперуватися протягом перших десяти днів, інакше — смерть. Міксома — пухлина серця, якщо не надати своєчасну допомогу, у хворого заклинить мітральний клапан, що призведе до його неминучої смерті. До таких екстрених випадків належить і тромбоемболія легеневої артерії — досить грізна патологія, із якою часто потрапляють до нашого інституту й інших кардіохірургічних центрів. Досить поширена патологія — гострий коронарний синдром. До речі, цією проблемою вже кілька років займаються кардіологи Чернігівської лікарні № 2 і мають дуже гарний результат. Для таких хворих ідеальний варіант — аортокоронарне шунтування.
Зараз фахівці нашого інституту приділяють велику увагу такому сегменту екстреної хірургії, як виявлення вагітних із клінічною патологією серцево-судинної системи. Ми приймаємо пологи в таких породіль в інституті, щоб надати їм усю необхідну допомогу. Великий сегмент хворих з ішемічною хворобою серця. Багато пацієнтів із цією патологією оперується в нашому інституті та інших кардіоцентрах. Але цього вкрай недостатньо, і над цим ще треба працювати нашим кардіологам. Дуже багато до нас звертається пацієнтів зі вродженими та набутими вадами серця. Такі хворі потребують як оперативного, так і консервативного лікування. Хочу наголосити, що наша вітчизняна кардіохірургія має непогані результати в цьому напрямку, отже, сподіваюсь, у недалекому майбутньому ми успішно впораємося з цією проблемою.

— А яка основна причина вад серця?
— Вивчивши статистику за останні тридцять років, ми з’ясували: якщо у 80-ті роки минулого століття основною причиною пороків серця був ревматизм, на нього припадало до 90% випадків, то зараз — дегенеративні зміни клапанів серця. Це свідчить про те, що у всіх регіонах України лікарі-ревматологи вчасно виявляють хворих на ревматизм та якісно їх лікують.

— Чи є якісь нові розробки в лікуванні інфарктів міокарда?
— У нашому інституті є дуже цікава розробка, коли ми аспіруємо тромб з ураженої артерії. Вводимо спеціальний препарат, який дає можливість працювати в дистальному напрямі, а після цього ставимо стент. Результати хороші, тому вже зараз можемо сказати, що методика досить вдала.

— Які ще новинки впроваджує ваш інститут?
— Це, в першу чергу, ендоваскулярна трансплантація клапана серця. Таких операцій в Україні проведено всього чотири, і всі з гарним результатом. От тільки не всім нашим пацієнтам такі операції по кишені. Один клапан коштує близько мільйона. Тому поки наша країна не вийде з усіх економічних негараздів, такі операції будуть фінансово не під силу нашим громадянам.

— Як ви оцінюєте відкриття в Чернігові на базі міської лікарні № 2 центру кардіохірургії?
— Це подія всеукраїнського рівня. На жаль, доводиться констатувати, що зараз лише половина хворих із серцево-судинними захворюваннями отримує якісну своєчасну медичну допомогу. У Чернігівській області за найскромнішими підрахунками операції на серці потребують близько 500—1000 хворих на рік, коронарографії — близько 3 тис. Таким чином, близько 3,5—4 тис. хворих щорічно будуть отримувати якісну кардіохірургічну допомогу, не виїжджаючи за межі області, і я цьому щиро радію.

Спілкувалась Олена Березкіна, тижневик «Чернігівські відомості» №45 (1233)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (1)