Життя під напругою

Усупереч санітарним та протипожежним нормам, крізь двір Миколи Вартового з міста Бобровиця проходить повітряна лінія електропередач напругою 10 тисяч вольт. Майже 30 років він марно скаржиться у різні інстанції, і в той час, як лінія вже починає падати, в офіційних документах вона й досі...не значиться.



- Засідання суду було призначене на 14 годину, проте судді довго не було, і юрист Бобровицького РЕМ постійно бігав на вулицю курити, - згадує пан Вартовий події піврічної давнини. - В приміщенні було жарко, тому всі вікна були відкриті і я добре чув все те, що він комусь говорив по телефону. «Не бійтесь, - каже, - цей суд я виграю, бо у мене тут усе «схвачено та проплачено». Отож, я ще до початку розгляду справи знав, що програю.

Після того дзвінка юрист ще з кимось про помідори говорив. Згодом, коли Микола Вартовий зустрів його на вулиці і пожурив, що іак не можна, що чув усі його розмови, юрист факт розмови про про-плачений суд заперечив, а от про помідори, сказав, дійсно говорив.

Електричний хлібозавод

Перша спроба пана Вартового юридично відстояти свої права розглядалася суддею Бобровицького районного суду Людмилою Демченко. І позивач дійсно її програв, але до рішення не придерешся: не з тими судився. Тільки у суді Миколі Вартовому надали документи, згідно з якими високовольтна лінія ПЛ 10кВ «Хлібзавод», частина якої проходить через його двір та город, Бобровицькому РЕМ ...не належить, а знаходиться на балансі ПАТ «Чернігівобленерго». Документи показав той самий балакучий юрист, котрий чомусь не надав їх ще до початку судового розгляду, чим би позбавив пана Вартового зайвої роботи та витрат.

Своє рішення судця Демченко мотивувала також тим, що «вказана лінія електричної мережі була побу дована задовго до набуття у власність позивачем будинку та земельної ділянки і про її наявність позивачу було достеменно відомо». Іншими словами - бачили очі, що купували. На думку судді Демченко, винуваті не ті, хто проклав високовольтну лінію у 2-х метрах від хати, а той, хто в цій хаті живе, хоча помешкання існувало задовго до появи дротів.

ПЛ 10 кВ «Хлібзавод» на дерев’яних опорах була побудована у 1967 році, а в 1980 відбулася заміна опор на залізобетонні. Родина Микола Вартового мешкає за даною адресою з 1987 року, однак ні в генеральних планах цієї земельної ділянки за різні роки, ні в державному акті на право приватної власності на землю високовольтна лінія не позначена. Можливо тому, що встановлена вона з порушенням будівельних норм.

«Такого проекту ніхто б не підписав - ні пожежні, ні санстанція», - сказав пану Вартовому начальник Бобровицького РВ УДСНС Олег Пінчук. В офіційній відповіді головний пожежник району це підтвердив: «Лінія електропередач, яка проходить через подвір’я будинку №25 по вул. 30 років Перемоги, не відповідає вимогам ДБН (Державних будівельних норм) 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Пункт 8.23 свідчить: по-перше, використання земельних ділянок поблизу високовольтних ліній повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду (у випадку Миколи Вартового такого документу не існує); по-друге, відстань від проекції крайнього проводу до найближчих будівель повинна бути щонайменше 10 метрів.

Обмежений у власності

Згідно з висновком Держ-енергонагляду, така відстань до будинку Миколи Вартового становить лише 2,8 метри, а з іншого боку крайній провід проходить безпосередньо над дахом господарської будівлі. Обидві відстані - грубе порушення Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міненергетики.

Козелецьке міжрайонне управління ГУ Держсанепідслужби також посилається на ДБН 360-92, які забороняють будувати житлові, громадські та дачні будинки, у випадку Вартового, ближче 10 метрів від проекції електролінії. Певне, передбачається і зворотній напрямок - будувати високовольтні мережі ближче 10 метрів до будинків також забороняється.

Звісно, ці норми не дозволяють і будь-що розміщувати під електролінією. Це означає, що власник не може у повному обсязі користуватися своїм двором: ні машину поставити, ні дрова скласти, ні дітей випустити гуляти.

Однак і це не всі проблеми. Сьогодні ПЛ 10 кВ «Хлібзавод» перебуває в аварійному стані. Одна з опор, у кількох десятках метрів від двору пана Вартового, падає в річку, а металева надбудова на іншій опорі, котра знаходиться у дворі, надломилася і похилилась. Будь-який порив вітру може спричинити обрив проводів і тоді... Кілька років тому у Ріпкинському районі сталося щось подібне: згорів господар, будинок, хлів..

До звернення до суду Микола Вартовий намагався вирішити питання полюбовно, регулярно спілкуючись з бобро-вицькими чиновниками різного рангу. Частими співрозмовниками були головні інженери Бобро-вицького РЕМ. Один з них пропонував дружині пана Вартового сушити на електролінії білизну, інший упродовж 5 років обіцяв винести стовпи за межі його ділянки, а потім сказав «Не положено». Дивно, чому всі вони не знали, що ця лінія Бобровицькому РЕМ не належить, а є власністю держави і знаходиться на балансі ПАТ «Чернігівобленерго»?

Рівнятись на 1967-й!

Попри перераховані порушення, ПАТ виправдовується, що «лінія побудована на законних підставах відповідно до чинних на той час нормативних документів». Якщо так, то чому вона відсутня на генеральному плані земельної ділянки за 1987 рік (про новіші документи навіть не говоримо)? Припустимо, що «Чернігівобленерго» говорить правду і законодавства 1967 року не порушувало. Але хіба це дозволяє порушувати діючі закони?

Голова правління «Обленерго» Володимир Ткач говорить: «у товариства відсутні відомості щодо будь-яких заперечень стосовно будівництва лінії, зокрема щодо траси її проходження, на момент проведення будівництва». Керівник підприємства виправдовується, що у 1967-му ніхто не був проти спорудження над хатою високовольтної лінії. У 1967 році ніхто б не був проти, у тому числі й пан Ткач, щоб така лінія проходила крізь хату, не те що над нею. І відомості про це у газеті «Сталінський шлях» (одна з радянських назв бобровицької районки) збереглися б.

Наприкінці відповіді Володимир Ткач ніби йде Миколі Вартовому назустріч. Мовляв, хочете перенести стовпи? Нема проблем - платіть і перенесемо. Проте тільки 2-ма стовпами одного мешканця Бобровиці справа не обмежиться, бо лінія проходить крізь 5 земельних ділянок і загальна кількість стовпів для виносу - 4. Однак, на думку пана Вартового, затрати на винос будуть майже нульові, бо стовпи ті ж самі, проводи теж. Хіба що, каже мешканець Бобровиці, 2 підпорки поставити доведеться.

Вартовий звернувся до «Обл-енерго» з офіційним листом, у якому просив порахувати вартість винесення стовпів, але енергетики мовчать вже понад 2 місяці. У телефонній розмові з Миколою Вартовим один з заступників Ткача тільки віджартувався: «Дасте хлопцям з РЕМ 2 каністри солярки, і вони все зроблять».

Не бачачи іншого виходу, пан Вартовий знову звертається до Бобровицького райсуду, цього разу з позовом до «Чернігівобл-енерго». На відміну від судді Демченко, суддя Наталія Булига навіть слухати позивача не стала: відмовила через те, що заява подана з порушенням вимог ЦПК.

В.Ткач. 300 тисяч

На початку січня Микола Вартовий звернувся до Апеляційного суду Чернігівської області і той зобов’язав Бобровицький райсуд все-таки розпочати розгляд справи «Вартовий проти Обленерго». Дата суду поки що невідома.





Слід зазначити, що виконком Бобровицької міської ради не заперечує проти винесення стовпів з території приватної власності на землі міськради. Держенерго-нагляд рекомендує «Чернігівобл-енерго» перенести ділянку траси «Хлібзавод», щоб ліквідувати небезпеку, проте «Обленерго» нічого не робить. їм, мабуть, простіше заплатити 300 тисяч гривень за людське життя та майно, що можуть бути знищені внаслідок їхньої бездіяльності, як це сталося після випадку у Ріпкинському районі (рішення Апеляційного суду області), аніж кілька тисяч для попередження лиха. Чи цього разу у них все «схвачено та проплачено», і жоден суд їм не страшний?

Ігор Стах, "Чернігівщина" №2 (559) від 14 січня 2016

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)