В Неданчичах вшанували партизанів (відео)

22 вересня – День партизанської слави. Цього року відзначаємо 76-ту річницю партизанського руху. Біля села Неданчичі Ріпкинського району знаходиться курган та пам’ятний хрест загиблим у нерівному бою з ворогом. На цьому місці в травні 1943-го року поклали своє життя партизани загону імені Михайла Коцюбинського. Скільки їх було, точно не відомо, за розповідями ветеранів – майже 80.


 
На цьому місці біля села Неданчичі Ріпкинського району у травні 1943-го року у нерівному бою з ворогом загинули партизани загону імені Михайла Коцюбинського під командуванням  Миколи Таранущенка. Нині тут курган і пам’ятний хрест. Ветерани партизанського руху розповідають, що загиблих було 78. Для того, щоб встановити точну кількість полеглих та їхні імена, ведеться пошукова робота. Анатолій Скуратович, голова Чернігівської районної організації ветеранів: «На самом деле, 78 или больше, или меньше – мы сегодня сказать не можем. Уже  есть некоторые фамилии, до десятка фамилий партизан, которые участвовали  в этом бою и погибли».
 
Партизанських рух зіграв величезну роль у допомозі фронту – це, фактично, був фронт у тилу ворога. Розповідаючи молоді про війну, ветерани повторюють: в партизани люди йшли не за повістками, не за примусом, а за покликом серця. Костянтин Овчинкін, голова секції партизанів обласної організації ветеранів: «Каждый партизан – это действительно был патриот Украины, они вели борьбу, не жалея жизни, за свою территорию, за спасение своих семей. Не спасение другого государства, чьего-то капитала, а именно за спасения своей украинской земли».
 
Костянтина Овчинкіна до партизанського загону, штаб якого знаходився в Омбишських лісах на Борзнянщині, привів батько-підпільник. Хлопцю тоді було 14 років. Для розвідки потрібні були діти, адже дорослих чоловіків у денний час могли схопити німці.  Костянтин Овчинкін: «У  меня было 15 явочных квартир, в моём подчинении было ещё 5 таких пацанов, как и я, и в дневное время мы в Плисках, в сёлах Омбыш, Ивангород изучали, где расположены немцы, как они расположены, какое вооружение, какие машины».
 
В області нині залишилося лише 63 ветерани-партизани, в Ріпкинському районі всього двоє – Костянтин Овчинкін та Іван Швець, який був у тому самому загоні Таранущенка. Їх та інших ветеранів Другої світової запросили на урочистості з нагоди Дня вигнання нациських окупантів з Ріпкинщини. На захід також приїхали представники Михайло-Коцюбинської об’єднаної громади, серед яких – учні місцевої гімназії. Діти займаються пошуковою роботою, досліджують свій родовід. Жителям Неданчичів розповіли про своїх передків, які воювали на фронтах Другої світової, поклали квіти до меморіалу загиблим, серед яких є й імена коцюбинців. Цей та інші пам’ятники у Неданчичах до Дня визволення реставрували за кошти з бюджету сільської ради. Ветерани прагнуть, щоб і на місці загибелі партизанів стояв не просто хрест. Анатолій Скуратович: «Мы думаем, что к следующему Дню партизанской славы на этом месте будет установлен достойный обелиск жизни и подвигу погибших партизан отряда имени Михаила Коцюбинского». Борис Мелашенко, голова Ріпкинської райдержадміністрації: «Звичайно, будемо розглядати можливості виділення коштів. На сьогодні дивимося, як заробить їх. На реалізацію цього проекту десь приблизно потрібно 150 тисяч».
 
У Ріпкинському районі залишилося всього чотири ветерани Другої світової. Все менше залишається представників покоління, яких ми називаємо живими свідками історії. Тож обов’язок поколінь наступних – берегти пам’ять.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)