Війна – не завада співпраці спецслужб?

Чи можна уявити ситуацію, коли в розпал Другої світової війни НКВС за запитом Гестапо видає громадянина гітлерівської Німеччини або ж і взагалі громадянина СРСР? Підстави можуть бути різними як-от фінансування руху антигітлерівського опору чи завдання фінансових збитків економці Райху! Приблизно такою, якщо не ідентичною, є справа столичного бізнесмена Олексія Алякіна. На початку серпня його затримала СБУ за запитом Російської Федерації нібито за вчинення економічних злочинів. Відтак, українському громадянину Олексію Алякіну загрожує екстрадиція і передача його в руки ворожих спецслужб. З невідомих причин справу бізнесмена перенесли в Чернігів. Тут і мають вирішити його подальшу долю.

Втік з Росії через політичні гоніння

Олексій Алякін – відомий російський бізнесмен, доларовий мільйонер, який напередодні подій на Майдані покинув межі Російської Федерації і переїхав жити до України. Як стверджує один із його друзів, відомий російський актор Анатолій Пашинін, межі Російської Федерації підприємець залишив через політичні погляди і гоніння з боку тамтешніх спецслужб. Власне, саме Анатолій Пашинін здійняв галас щодо, на його думку, несправедливості і беззаконня, яке відбувається відносно його друга.



Анатолій Пашинін – відомий російський актор, який відмовився від грошових перспектив і кар’єрного зростання, покинув межі Росії і, взявши до рук зброю, пішов добровольцем на фронт. Воював у лавах підрозділу «Арата» Української добровольчої Армії. Його історія є повчальною і, безперечно, сміливою, адже мало хто здатний в наш час на такий вчинок.

«Я – людина з трьома вищими освітами, яка приїхала підтримати своїх, підтримати свого брата, підтримати Україну, – каже він. – Ти береш автомат, лізеш в окоп, щоб ніхто не сказав, що взяли цього «акторчика» для показухи і посадили на КПП. Я сидів в окопі, в якому до цих гадів всього 400 метрів, я стріляв в їхній бік…».

Завжди емоційний і прямолінійний – таким Пашинін є для більшості тих, хто його знає.

Втім, повернемося до справи бізнесмена Олексія Алякіна. У 2013 році Алякін отримав українське громадянство, почав розбудовувати власний бізнес і почувався доволі впевнено в країні, що дала йому притулок і стала для нього новою матір’ю.

Що ж спонукало мультимільйонера покинути територію Російської Федерації? За словами Анатолія Пашиніна – політичні погляди!

«В Росії серйозно давлять людей, які згадують хоча б десь слово «русский». Росія давно захоплена етнічними злочинними угрупуваннями, які просто грабують та вбивають людей, – продовжує актор і боєць-доброволець. – Всі силові відомства заточені на каральні операції, проти тих, хто не згоден із твердженням, що національна держава не є національною. Ми з Олексієм Алякіним хотіли створити політичний рух, який би повернув владу корінному етносу. За це нас цькували і змусили покинути країну».

Помста за підтримку України

З початком неоголошеної російсько-української війни Олексій Алякін разом із дружиною допомагають добровольчим формуванням, зокрема – УДА та «Айдар».

«Ми неодноразово виїздили в зону бойових дій, привозили хлопцям медикаменти, одяг, амуніцію, допомагали всім, що у нас просили», – пояснює цивільна дружина Олексія Анна Алякіна.



Саме це, на її переконання, послугувало відкриттю кримінального провадження проти її чоловіка.

«В Україні йому нічого не інкримінують. Всі прекрасно знають, що в Росії ця справа є сфабрикованою на замовлення спецслужб, – каже Анна. – Кримінальна справа з’явилася за два роки після того, як ми почали активно допомагати українським добровольчим формуванням».

Олексій Алякін – не єдиний громадянин України, на якого в Російській Федерації відкрили кримінальне провадження. Наприклад, за начебто заклики до тероризму на території РФ слідчий комітет РФ відкрив кримінальну справу на відомого політика Анатолія Гриценка, за фактом «перешкоджання вільному здійсненню російськими громадянами своїх виборчих прав на виборах президента Росії» відкрили справу проти міністра МВС Арсена Авакова, ще на початку війни заочно засудили колишнього лідера «Правого Сектору» Дмитра Яроша. Проте згаданих вище осіб українські спецслужби не наважились хапати посеред вулиці і саджати в СІЗО до ухвалення рішення суду про екстрадицію. А Олексія Алякіна схопили, поклали обличчям в землю і запроторили за ґрати. Чому?

«У 2016 році ми з чоловіком придбали напівзруйнований завод залізобетонних конструкцій ТОВ «БК «Прогрес» в Борисполі, – розповідає Анна Алякіна. – За короткий час ми запустили завод, створили нові робочі місця, почали справно платити податки до бюджету. Разом із тим ми продовжували допомагати армії. 25 липня 2017 року мого чоловіка викрали невідомі і вивезли до лісосмуги, яка поруч із селом Вишеньки Київської області. Його сильно побили і змусили підписати документи невідомого змісту, – не стримує сліз цивільна дружина бізнесмена. – У листопаді 2017 року до нас додому увірвались з обшуком 15 осіб, приліпили до кримінального провадження і сказали, що заберуть бізнес, якщо не відкупимось. Вимагали 200 тисяч доларів. Пізніше через їхнього юриста вдалося домовитись про відчуження двох квартир на підставну особу».

Далі - більше!

«9 серпня 2018 року мого цивільного чоловіка Олексія Алякіна було незаконно затримано працівниками СБУ. Підстава затримання – міжнародний розшук іноземною державою – Російською Федерацією, – продовжує Анна Алякіна. – Олексій є громадянином України і жодного документа, який ідентифікував би його як громадянина РФ, до цього часу суду надано не було».

Про обставини затримання свого підзахисного розповідає адвокат Сергій Тарасюк.



«9 серпня працівники СБУ під час поїздки Алякіна з Києва до Одеси разом із спеціальним загоном «Альфа» зупинили його авто на трасі, витягнули Олексія і кинули обличчям на землю, – каже адвокат. – Моєму клієнту оголосили, що він перебуває в розшуку Інтерполу за запитом Російської Федерації начебто за вчинення економічних злочинів. Як виявилось, кримінальне провадження зареєстроване у 2015 році – за два роки після набуття Алякіним українського громадянства. У 2016 році його оголосили у Федеральний розшук, а у 2017 році в розшук подав вже Інтерпол».

І Сергій Тарасюк, і Анна Алякіна не сумніваються – кримінальна справа сфабрикована російськими спецслужбами як помста за волонтерську підтримку українських добровольчих формувань та допомогу бійцям АТО.

Вимагали півтора мільйона доларів «відкупного»

Цією ситуацією, на переконання Анни Алякіної, вирішили скористатись нечисті на руку спецпризначенці.

«Наступного дня після затримання мого чоловіка мені пропонують «вирішити» питання за півтора мільйона доларів. У протилежному випадкові погрожують його депортацією до РФ, – пригадує дружина бізнесмена. – Через деякий час сума «відкупу» зменшилась, і вже 30 серпня через одного з адвокатів мого чоловіка мені було озвучено суму в один мільйон доларів».

11 серпня Олексія Алякіна помістили до слідчого ізолятора СБУ, а 15 вересня Новозаводський суд Чернігова відмовляє Олексію Алякіну в домашньому арешті і його переводять до Чернігівського СІЗО.

Чому Генеральна прокуратура обрала саме Чернігів?

На думку Анатолія Пашиніна, в Генпрокуратурі думали, що Чернігів – тихе провінційне містечко, тому вдасться без зайвого галасу провести справу і видворити Алякіна за межі країни. Проте трапилося інакше. За день до розгляду Апеляційної скарги доброволець Анатолій Пашинін публічно звернувся до всіх небайдужих із закликом прийти на суд і вимагати справедливості. Наступного дня під стінами і в залі суду зібралося близько сотні людей – активісти, волонтери, добровольці, учасники бойових дій, журналісти. Всі ці небайдужі люди просто не вмістились в залі суду, більша частина з них чекала рішення під залом засідання. На диво, розгляд апеляції минув доволі швидко. Судді Демченко, Акуленко і Баглай знайшли причину відкласти розгляд – через відсутність письмового клопотання з боку захисників про участь у судовому засіданні підозрюваного. Адвокат Олексія Алякіна Сергій Тарасюк наголосив на тому, що зустрічався зі своїм клієнтом в СІЗО і він планував брати участь в засіданні. Проти присутності на засіданні Олексія Алякіна не заперечувала і представниця прокуратури. Одначе, суддів це не переконало. Порадившись, вони вирішили перенести розгляд справи на… невизначений термін. Причина – розформування суду та створення нового.



Захисники Олексія Алякіна заявили, що кримінально-процесуальним кодексом норма письмового звернення не передбачена, а судді зумисне перенесли розгляд, бо злякались присутності значної кількості активістів, волонтерів та воїнів.

Прокуратура: «Зараз не вирішується питання передачі Алякіна до Російської Федерації»

У прокуратурі Чернігівської області справу, що отримала значний суспільний резонанс, коментують так.

«З Російської Федерації надійшов запит про видачу громадянина Олексія Олександровича Алякіна. У РФ його підозрюють в шахрайстві в особливо великих розмірах у складі організованої злочинної групи, – каже прес-секретар прокуратури Чернігівської області Тетяна Похілько. – Наразі проводиться перевірка обставин, що можуть перешкодити його видачі до РФ. Ці обставини будуть враховані при складанні висновку та прийнятті рішення за запитом Російської Федерації. Строк такої перевірки складає 60 днів і може бути продовжений. Зараз не вирішується питання передачі Алякіна до Російської Федерації».

У справі про екстрадицію Олексія Алякіна – багато незрозумілих речей. Навіть якщо відкинути моральний бік справи і забути про те, що під час війни неприпустимо видавати ворогові людей, яких там вважають ворогами (а як відомо, ворог мого ворога – мій друг), і апелювати до законодавчих норм – тут очевидні суцільні порушення. Так, стаття 25 Конституції України наголошує на тому, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і не може бути видворений за межі України чи виданий іншій державі. 30 липня Державна міграційна служба вносить подання, яким скасовує рішення про набуття Олексієм Алякіним українського громадянства через начебто неповернення паспорта громадянина РФ, хоча жодних доказів представники ДМС слідству не надали ще й досі.

Безперечно, ця справа стане не менш гучною, аніж видача Генеральною прокуратурою України спецслужбам РФ інгуша Тимура Тумгоєва. Судячи зі згуртованості та невдоволення патріотичної публіки, наступні суди будуть гарячими. Зрештою, все в руках Феміди.

Віталій Назаренко, «Чернігвщина» №40 (701) від 4 жовтня 2018

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (13)