Здається, Devilskin вирішили не просто еволюціонувати — вони зібралися революціонізувати еволюцію. І от, ми маємо в руках альбом "Re-Evolution" — грізний, голосний, серйозний… і такий передбачуваний, що ним можна будити студентів на лекціях з політології.
Jennie Skulander знову дарує нам свій характерний вокал — десь між «зараз розплачусь» і «зараз зірву дах». Вона співає про теми, які абсолютно "нові" для року: внутрішня боротьба, депресія, нічні тривоги... нарешті! А то ми вже скучили за щастям і метафорами про сонце.
Гітара — агресивна, соковита, хрустка, як хлібці з гречаної муки: корисно, але хіба хтось справді це їсть із задоволенням? Пісні мчать одна за одною, як поїзди в метро: всі схожі, але кожна з трохи іншим запахом металу.
Звук чіткий, продакшн бездоганний. Все зведено, все блищить. Але в якийсь момент виникає підозра: а може, ця чіткість і є головним злочином? Адже, як відомо, справжній рок повинен звучати так, ніби записаний у гаражі під дощем, коли в мікрофон лізе собака.
Запросили Nik Barker з "Twelve Foot Ninja" та Joe Hottinger з "Halestorm". Відчули їхню присутність? Ні? Ну нічого — це як кинути дорогі спеції в суп, який і без того був пересолений.
Devilskin залишаються вірними собі — і це прекрасно. Просто, якщо ви чекали революцію, то, можливо, варто було слухати Rage Against the Machine, а не групу, що «революціонує» методом легкого глибшого вдиху й нової обкладинки.
Якщо ви вже шанувальник Devilskin — "Re-Evolution" стане ще одним трофеєм у колекції. Якщо ж ви шукаєте щось свіже, неочікуване та зухвале… ну, тоді шукайте далі.
Devilskin - Swelter
коментарі (0)
