Підсумки блогосфери на сайті за 2024 рік
Щорічний (майже) огляд блогосфери на даному сайті.
Сайт існує і це добре. Майже впевнена, що колись буде відродження спілкування та коментування.
А поки що певною мірою тут тиша.
Інколи пише співачка Ната Каліна, але це виключно рекламне місце для її пісень, хай пише та співає) . Про музику пише трохи й Frodo, але як і в Калини це особливої уваги ні в кого не викликає.
Хоча якщо бути чесними, то зараз ніщо особливої уваги не викликає.
Так, в один день повністю зник та видалив майже всі свої пости (до пам1яті Кудабекова) Олег Федоренко, який довгий час був ледь не окупантом)) город.сн.юа й наповнював контентом по самі вуха.
Й що? Й ніщо. Ніхто й уваги не звернув. Щез та й щез.
Таке.
Лідером по кількості переглядів та коментарів як до речі й в вже позаминулому році став Beatlesforever.
Його пост https://www.gorod.cn.ua/blogs/BeatlesForever_27733.html "зробив всіх" і й відчуття що каменти там будуть ще додаватися. Респект автору.
Я також молодець, мій пост про Свято-Преображенський собор також став популярним, хоч як і завжди ні до яких змін не призвів.
Якось на початку року промчався Фредікрюгер, але зник.
Ось і все.
комментарии (9)
Все точно подмечено. Нет федоренко, и не надо. Пишет фродо для себя, и ладно. Про спасо Преображенский собор ледистронг по теме, но заповеднику по барабану. Написал битлзфорева пост в хайпе и одновременно очень умно и молодец А больше никого и нету
Никакого хайпа в посте BeatlesForever не было. Абсолютно. Если бы какой-то "сучаснык" (не ты, часом?) не впал в маразматическую ностальгию, то те, кто жил тогда, и так помнят, а тем, кто не жил, лишь совсем слегка не фиолетово то "прекрасное далеко". Мне, лично, лишь из любви к истории было интересно заметить, что от 70-х до "моих" 80-х не многое в тогдашней стабильности изменилось.
Ну, друзі... Я от щойно прослухав Скрябіна і виникло питання 43 осінь і не зрозуміло що за дім він згадує. Ну ясно, що мама Скрябіна сама жити не буде і квартиру вже поділили Варіант випілітся нафіг це тверезе рішення. Бо в КИЄВІ жилплощадь дуже дорога.
Ті роки вже не повернуться, бо ми всі постаріли, хтось уїхав з Чернігова, хтось загинув, а нове покоління живе вже в ТікТоках, інстаграмах та телеграмах. Колись був запал тут вести блог, навіть заради аудиторії яка тут була, чось писати, ще й форум тут був. Але то була молодість. Мені було до 30 років. Навіть та ж редакторка Філатова-Сухова виїхала з країни, це свідчить про відхід того покоління від справ.
Не соглашусь с вами. Те, кто уехали на свой "брайтон-бич", с удовольствием бы что-то тут писали и даже, возможно, активней, чем раньше, если бы было, что и кому читать. Еще если бы в комментатиях на сайте абзацы отметить можно было, хотя бы. Если бы железки копеечно поменяли, да настроили сайт, чтобы писавши уважение к себе не терять. Если бы не комментарии от безмянных ботов ради накрутки просмотров, как теперь. Но, главным образом, контент сайта, конечно же.
Да нету тут никакой накрутки просмотров, потому что это никому , в том числе авторам, не надо. Что им за это, грамоту? Или молнетизация? Конечно, ничего этого нет и не было никогда.
Так дошло до того, что уже и просмотров нет. А начиналось, вспоминайте, когда в 2015-м Отформатировать комментарий стало невозможно. Не то что текст выделить, а абзац обычный сделать. Знак процентов или длинное тире выдается какой-то крокозяброй. Ясно, что что-то не так с железом и софтом. А денежки на обновление нет, как нет. Читать особо нечего. Собственных статей ничтожно мало, а зачитываться репортажами с похорон от Вали О. или интервью о всяких болячках от Тани К. - удовольствие сомнительное, мягко говоря. Потом поткрывали комментарии для анонимов и полезли боты. Все в комплексе, у меня лично это отбило всякую охоту что-то здесь писать. Хоть в комментах, хоть в блогах, хоть еще где. Так, раза два в месяц по старой памяти.
От погоджусь зі всіма словами. Редактувати текст неможливо в коментарях, все йде одним абзацем. Неможливість банити анонімів в постах. І відсутність власних цікавих матеріалів. Хоча нехай цей сайт існує, бо багато приємних спогадів та сподівання що все опісля війни якось відновиться. Тільки дописи Бека чого варті..
Підтримую, так і є