Що успадкувала гетьманська столиця Батурин від Івана Мазепи? (відео)

Іван Мазепа один з найвідоміших українських гетьманів, який мав безпосереднє відношення до Чернігівщини. Починаючи з 1687 року гетьманував у тогочасній столиці - в Батурині.



Каріна Солдатова, старша наукова співробітниця НІКЗ «Гетьманська столиця»: «Після Івана Самойловича наступним гетьманом обирають Івана Мазепу. З-поміж усіх українських гетьманів, Іван Мазепа при владі був найдовше, аж 22 роки. І період гетьманування Івана Мазепи це справді розквіт для української держави. Цікаво тим, що він продовжив розпочаті реформи часів Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича, тобто і далі Україні треба було повернути мир. Вже під час північної війни гетьману врешті-решт це вдається, у 1704 році за підтримки польського короля, тобто за його згоди, в принципі правобережжя повертається під управління Івана Мазепи».

Окрім державотворчих процесів Іван Мазепа приділяв багато уваги розвитку гетьманства та підтримував українську еліту. Історики кажуть, Іван Степанович був дуже освіченою людиною.

Каріна Солдатова, старша наукова співробітниця НІКЗ «Гетьманська столиця»: «Він хотів, щоб більше українців здобували освіту. Тому, наприклад, в часи гетьманування Івана Мазепи Києво-Могилянській колегіум отримує офіційно статус академії».

Хоч Мазепа і вів дипломатичні відносини з Московією він орієнтувався, перш за все, на Європу.

Каріна Солдатова, старша наукова співробітниця НІКЗ «Гетьманська столиця»: «Іван Мазепа хотів зробити українську державу Батурин європейського рівня. Тобто його основна увага все ж таки була звернута на Європу. В Європі розвивається та ж сама економіка, з’являються мануфактури, цей процес поступово починає зароджуватися в Україні. Тобто нам завжди навірчували такий міф, що перші мануфактури з’явилися в Україні за царя Петра І, але це не так. Уже перші мануфактури існували в часи гетьмана Івана Мазепи».

Саме за часів Мазепи у Батурині збудували найбільшу кількість церков.

Каріна Солдатова, старша наукова співробітниця НІКЗ «Гетьманська столиця»: «За археологічними дослідженнями ми встановили, що продовжився процес якраз розбудови, тобто оздоблення собору Живоначальної Трійці, будівництво Воскресенської церкви, будівництво Свято-Покровської церкви. І є така легенда, яка називає Батурин в часи Мазепи «Місто 40 церков». Справді, церков було багато. Багато церков знаходилось в маєтках козацької старшини, багато було і в самому місті, куди могли ходити звичайні люди, які проживали у місті».

В ті часи все оберталося навколо гетьманської столиці – Батурина.

Каріна Солдатова, старша наукова співробітниця НІКЗ «Гетьманська столиця»: «Було престижно жити в Батурині. Тобто за джерелами бачимо, що там представник козацької старшини з Ніжина, Чернігова хотів собі купити маєток і в Батурині, як зараз, наприклад, в місті Києві. Підтвердженням того, що Батурин справді став Гетьманською столицею є кількість населення, яка в той час проживала. За підрахунками історика Сергія Павленка, тоді в Батурині мешкало близько 8 тисяч. Наприклад, така кількість населення у місті Полтава була через 100 років, тобто у XVIII столітті, і на той час це справді вважалося потужним великим містом».

До наших часів збереглися історії та легенди про гетьмана Мазепу. В Батурині будинок генерального суду, відомий як дім Кочубеїв, єдина будівля, яка збереглася до наших часів. Саме тут було любовне містечку Мазепи та Мотрі Кочубей.

Оксана Ломко, старша наукова співробітниця НІКЗ «Гетьманська столиця»: «Стіни цього будинку бачили кохання, яке цікавить і по сьогоднішній день багато художників, композиторів, поетів і істориків. Приблизно у 1688 році у родини Кочубей народжується дочка Мотря. Хрещеним батьком обирають саме гетьмана Івана Степановича Мазепу. Щастя відвіданої родини, цікаві історії, гарні і дорогі подарунки викликають у дівчинки таке дитяче захоплення до свого хрещеного батька, яке з часом переростає в кохання. У 1702 році Мазепа стає вдівцем і можливо саме це стало поштовхом до того, що він відповідає взаємністю до своєї Мотрі. Їхнє кохання відбулось саме тут. Саме з цього будинку Мотря тікає на зустрічі до Мазепи. Побачення відбувалось неподалік від будинку Кочубея, в парку кочубеївському під розлогим дубом. Свого часу Мазепа там залишив 12 листів, які експонуються в нашій кімнаті кохання, в цьому будинку. На жаль, їхня історія кохання завершилася трагічно».

Гетьманування Мазепи завершилось так само трагічно, як і його любовна історія.

Каріна Солдатова, старша наукова співробітниця НІКЗ «Гетьманська столиця»: «Період гетьмана Івана Мазепи, на жаль, закінчується трагедією. До України прийшла північна війна, чужа для нас війна, яку ми не розпочинали. Гетьман опинився між двох ворожих вогнів. Цар його змушував зупинити ворога. Як планував Петро І, якщо не буде зупинено ворога, то якраз після північної війни ліквідувати повністю гетьманське управління і перетворити козацькі полки на частину Росії, а козацькі військові одиниці перетворити на регулярну армію Російської імперії. Як відбувалася війна Петру І було однаково. Зрозуміло, що Україну очікувало повне випалення, тому що українські землі і так були виснажені, адже війни і так постійно відбувалися. Тим більше вже не один рік тривала північна війна, і те саме сіно, м’ясо, зерно їхало з України. Іван Мазепа головне, що хотів, щоб в Україні не розгорнулися бойові дії, тому він і обрав за союзника польського короля Станіслава Лещинського, а потім і швецького короля Карла ХІІ».

Саме за цей вибір Петро І знищив столицю Батурин, тим самим і припинив гетьманування Івана Мазепи.

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)