Таємниці Верховної Ради: як кожен президент шукав свій підхід до Парламенту (відео)

Інтриги, корупція, шантаж чи партнерство.
Робота парламенту завжди залежала від того, хто на чолі держави. Кожен президент шукав свій підхід до Верховної Ради і намагався впливати на депутатів. Адже стійка більшість, яку тепер називають коаліцією, це і можливість ухвалювати закони і формувати уряд, і робити кадрові призначення. Про секретні методи впливу в черговій серії спецпроекту Ольги Кошеленко «Таємниці Верховної Ради».

Частина 1. Таємниці Верховної Ради: перші депутати з народу та якими були вибори в УРСР (відео)

Частина 2. Таємниці Верховної Ради: як місце під куполом впливає на якість роботи депутатів (відео)

Частина 3. Таємниці Верховної Ради: як видозмінювалася парламентська корупція (відео)



Чому Україна парламентсько-президентська, але президент все одно головний. Від гаранта до гаранта – періодизація ради.

Леонід Кравчук – перший і останній президент, який практично не впливає на роботу парламенту. За що й поплатиться булавою. У раді початку незалежності змагають 2 групи: комуністична під умовною назвою «239», за кількістю членів, і «Демократичний табір», із дисидентів і творчої інтелігенції. Кравчук чужий для обох.

Так люди зустрічають депутатів після ухвалення декларації про державний суверенітет. Парадокс, але всі необхідні для проголошення незалежності рішення Верховна Рада ухвалює саме в умовах комуністичної більшості.

Олександр Мороз, депутатський стаж – 17 років: «Коли дехто починає говорити, а ви знаєте це тоді налякані були комуністи тим, що… Та ніхто нічого не боявся. Боялися одного. Боялися, що ті ігрища царські, які були в Москві, закінчаться кров’ю і в Україні. Тоді ми на своєму засіданні більшості ухвалювали рішення про підтримку акту про незалежність».

Шантаж, гроші, посада, інтриги, гра у поганого і доброго президента. Леонід Кучма випробовує на раді увесь арсенал методів впливу. І це вкрай виснажлива справа. До кінця другої президентської п’ятирічки Кучма переграє сам себе.

Почалося усе із Конституції.

Лілія Григорович, депутатський стаж – 18 років: «Засідання Верховної Ради, те, яке перейшло в нічне, і увінчалося вже ж таки прийняттям Конституції, розпочалося зі слів Олександра Мороза: у нас є два шляхи – або в ЗАГС, або в прокуратуру. Леонід Кучма мав всі права, ввімкнути указ про розпуск Верховної Ради і винесення Конституції на референдум».

Втім, побудована під Кучму парламентська більшість під кінець другого терміну починає збоїти. У 2002 провалює конституційну реформу, яку замислили і активно просували в адміністрації президента. Під натиском влади у парламенті виростає проактивна опозиція.

Тарас Чорновіл, депутатський стаж – 12 років: «Опозиція все-таки була трохи пасіонарна. Ті люди прийшли за гроші. Ми ж з ними потім в курилках разом курили, вони того ж самого Кучму матюкали».

Демократія схожа на хаос. Інтриг, зрад, дострокових виборів за Віктора Ющенка у раді не злічити. Але забиває владна команда переважно у власні ворота.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради 2007-2008: «За цим стояв великий політичний кидок».

Максимальна візуалізація зради. 2007 рік. Партнери по коаліції БЮТ Юлії Тимошенко та НУНС Віктора Ющенка не довіряють одне одному, але створюють коаліцію. Голосування за Тимошенко-прем’єра відбувається підняттям рук.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради 2007-2008: «І от по кожному депутату йде зачітка. Голова лічильної комісії на трибуні парламенту. Я, як спікер веду засідання, 225 проголосували «за», а так як у мене прізвище Яценюк, то я самий останній. Я так сиджу і думаю, ну візьму паузу, секунди 3, більше неможна, бо я ж знаю регіоналів, зараз кинуться і спеціально зірвуть голосування. Я взяв коротеньку паузу, підняв руку і кажу: «за».

Аби Віктор Янукович захотів, щоб парламент ратифікував абракадабру, більшість зробили би це не змигнувши оком. Період глумління над радою був цинічним і жорстоким. Але, на щастя, не довгим.

День ратифікації харківських угод, яким Янукович віддає Росії Крим в обмін на знижку на газ. Щойно голова ради Литвин заходить до сесійної зали, в нього поцілює кілька яєць. Охорона прикриває шефа парасольками. Засідання триває. В опозиції залишається останній аргумент – димові шашки, потайки пронесені до сесійної зали.

Андрій Парубій, депутатський стаж – 12 років: «Звичайно ж була підготовка. Не на рівні голів фракції. Були збори активних народних депутатів і був розроблений певний план. Але, на жаль, не всі виконали той план в сесійній залі. Були люди, які не взяли участь в тому плані, який був напередодні розроблений».

Охочих битися із владною фракцією в цей час вже небагато. По списках партії «Ррегіонів» депутатами стали колишні спортсмени та кримінальні елементи.

Тарас Чорновіл, депутатський стаж – 12 років: «Тоді в парламент завели велику групу людей з хорошою фізичною формою, з доброю статурою. Їх заводили умисно, як бойовиків».

Андрій Парубій, депутатський стаж – 12 років: «Я пригадую, як одного разу регіонали зайшли в президію, і тих, хто блокували з опозиції, просто били їх ланцюгами, палицями і кріслами. Били до півсмерті. Били поки їх не виносили в швидку».

Коаліція Шредінгера чи-то пак Порошенка. Вона ніби є, але насправді її немає. Тим часом парламент працює і ухвалює чимало прогресивних рішень.

З коаліції, яка спочатку налічує понад 300 голосів, вибувають 3 фракції. Провладну більшість доукомплектовують тими, кого вигнали із меншості. Усі спроби добитися від голови ради, чи-то лідерів коаліції, скільки ж їх, чи жива їх більшість, марні.

Андрій Парубій, депутатський стаж – 12 років: «Направду, у мене немає повноважень рахувати членів коаліції. І я ніколи тим не займався».

І саме це дасть формальний привід новообраному президенту просто під час інавгурації сказати: «Я розпускаю Верховну Раду 8-го скликання».

Сюжет телеканалу «1+1», «ТСН»

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)