Вам до Ріпок? Українських чи польських, російських чи білоруських?

Районний центр Ріпки. З давніх-давен це північні ворота в Україну на шляху Санкт-Петербург - Одеса з Білорусі та країн Прибалтики. Та й з недружньої нині Росії.



Ріпки уперше згадуються 1607 року. Поселення засноване любечанами Піроцькими, які згодом розділилися на три заможні роди Глібовичів, Даничів і Репчичів. За місцевим переказом, нібито на честь останніх (перших поселенців братів Богдана і Лешка Репчичів) і названо це село. Тривалий час воно належало Піроцьким-Репчичам.

На початку 70-х років минулого століття у владних колах району пішли розмови про перейменування назви селища. Мовляв, негоже, щоб у добу розвинутого соціалізму воно носило прізвище глитаїв-багатіїв, які висмоктували соки з простого люду. Були пропозиції назвати його Примаково. На честь командира Червоного козацтва, героя громадянської війни Віталія Примакова, який багато літ жив у Шуманах (село на старовинному любецькому шляху з Чернігова) Ріпкинського району.

Але здоровий глузд стримав: Ріпки так і залишилися Ріпками — найбільшим населеним пунктом з такою назвою у світі.

У Ріпок з Чернігівщини в нашій державі є ще чотири тезки. Три з них — центри територіальних громад.

Є село Ріпки у Лисянському районі на Черкащині, Ізяславському — на Хмельниччині та Роменському на Сумщині. У перших двох сільські ради іменуються як Ріпківські, в останньому Ріпчанська.

Ще одне маленьке сільце Ріпки є на карті Богодухівського району Харківської області. Засноване 1946 року. Входить до складу Сазоно-Баланівської територіальної громади.

Є Ріпки і на карті Росії. Неподалік від Пскова і у Кіровській області Приволожського федерального округу. Село з такою назвою розташоване і в Дягловському районі Гродненської області Республіки Білорусь.

На польській Лемківщині на схилах Карпат над Сяном у повіті Горлиці є село Ріпки з відомим агротуристичним господарством «Свистовий сад». У північно-східному куточку Речі Посполитої у Соколовському повіті старовинного Мазовецького воєводства назву Ріпки носить велика сільська гмина (волость).

Чи зв’язана якось назва зі знаменитими «Бабка за дідку, а дідка за ріпку?» Принаймні, така сільгоспкультура на нашій Ріпкинщині мало розповсюджена.

А ще у ріпкинців (самоназва — рєпчани) є така примовка. Як звідти повертаються додому, часто кажуть: «Святий Боже, святий кріпкий — хто куди, а я на Ріпки».

А ще колись поліська місцина мала народну назву ГДР (Городня - Добрянка - Ріпки). Хто вже не пам’ятає, насправді була така країна «Германская Демократическая Республика».

А ще... Та досить. Як кажуть рєпчани: «Супини лє пня».

Іван Кужільний, тижневик «Вісник Ч» №40 (1742), 3 жовтня 2019 року

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (2)