Бобри хазяйнують у людських дворах в Лосинівці Ніжинського району
2020-02-17 21:31:04
2540
0
З’їли яблуні, груші та ялинки – бобри хазяйнують у людських дворах у Лосинівці Ніжинського району. Переселилися туди із сусідніх боліт, які всохли. Місцева жителька Тамара Савенко нарахувала у ставку біля своєї хати 11 нір, хоча, зазвичай, в одній водоймі живе 3-4 сім’ї бобрів, каже єгер Володимир Боровик.
Володимир Боровик, єгер Ніжинського відділення Українського товариства мисливців і рибалок: «Укидали величезні деревини такі, і вони (свистить) кудись дівались.»
Тамара Савенко, жителька Лосинівки каже: «Забрали – куди вони діли? Яблуню вони підгризли, і тепер по запчастинах туди всунули і оце там відгризають. Верхівка лишилась. Одні тільки свічки лишились від фруктових дерев. Груша почала тільки родить – знищили, з’їли.»
Житель Лосинівки Василь Півень, показує: «Оце що від яблуні залишилось. Я йому в нору поставив – кажу: «На, але не займай інших.»
Так жителі Лосинівки Тамара Савенко та Василь Півень рятують свої фруктові дерева від бобрів – обв’язують шифером та металевою сіткою.
«Це «Слава переможцям». А «Білий налив» вони з’їли. Оцю, як з’їли, то почали вже рятуватись. То -ненадійно. Він настільки сильний, що може розсунути і залізти до стовбура.»
Ольга Конопацька-Плєхова, кореспондентка: «Бобри брід перебрели та пішли хазяйнувати у людські двори.»
Тамара Савенко каже, бобри приходили сюди і раніше, але шкоди не робили. Цьогоріч, після того, як згризли майже все біля ставка, попроривали нори у двори.
«Там сад відгороджений металевою сіткою. То вони попід сіткою зробили хід, я шиферину поставила. Але я ще не усвідомлювала їхні можливості – вони і попід шиферину дерева тягають великі. Ось, погляньте. Оце – скільки туди воно (показує дерево в норі). Оце все нори. Оце тут ялинка росла – нема, все забрали.»
Єгер Володимир Боровик каже, зазвичай в одній водоймі селяться 3-4 родини бобрів. Тут нарахував 11 нір. На промисел їх мешканці виходять, коли стемніє. Василь Півень біля свого двору зустрічав бобрів і вдень.
Василь Півень розповідає: «Ідемо ми з Галею. Галя каже: «Що то пішло?» А він іде на задніх лапах отак і хвостом загладжує свої сліди. Десь отак. До метра. Як собака десь.»
Ольга Конопацька-Плєхова, кореспондентка: «До цього ставка бобри переселились після того, як висохли сусідні болота.»
Тамара Савенко каже: «По той бік «сахаліну» - там уже випиляні всі дерева. Там років 7 вони уже.»
«Сахаліном» місцеві жителі називають інший край села. Тут бобри проклали собі дорогу із висохлого та вигорілого болота до ставка.
Володимир Боровик, єгер Ніжинського відділення Українського товариства мисливців і рибалок: «Он дорога їхня. Переходять з одного водоймища в інше. Ситуація непоодинока. Різко зменшується рівень води, і бобри шукають собі глибших місць. І дійшли до села. Дерева валять, щоб робити загати, щоб тримати воду. Води катастрофічно мало – нема в криницях води.»
Єдиний спосіб врятувати дерева від бобрів – обв’язувати їх міцними матеріалами. Методів боротьби із цими великими гризунами в Україні нині нема, каже голова Ніжинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок.
Олексій Могильов, голова Ніжинської рай організації Українського товариства мисливців і рибалок каже: «Полювання на них в Україні заборонене, і їх розводиться багато – будуть іти до людей і їсти дерева. З осені вони під воду собі запасають гілля, кору. Це такі тварини, що їм постійно треба щось їсти, тим паче, що ця зима у нас тепла. У них постійно ростуть різці, і їм треба постійно гризти. А відловити – нема методів, і нема куди пересадити. Канали всі пересохли.»
UA: Чернігів
коментарі (0)
Володимир Боровик, єгер Ніжинського відділення Українського товариства мисливців і рибалок: «Укидали величезні деревини такі, і вони (свистить) кудись дівались.»
Тамара Савенко, жителька Лосинівки каже: «Забрали – куди вони діли? Яблуню вони підгризли, і тепер по запчастинах туди всунули і оце там відгризають. Верхівка лишилась. Одні тільки свічки лишились від фруктових дерев. Груша почала тільки родить – знищили, з’їли.»
Житель Лосинівки Василь Півень, показує: «Оце що від яблуні залишилось. Я йому в нору поставив – кажу: «На, але не займай інших.»
Так жителі Лосинівки Тамара Савенко та Василь Півень рятують свої фруктові дерева від бобрів – обв’язують шифером та металевою сіткою.
«Це «Слава переможцям». А «Білий налив» вони з’їли. Оцю, як з’їли, то почали вже рятуватись. То -ненадійно. Він настільки сильний, що може розсунути і залізти до стовбура.»
Ольга Конопацька-Плєхова, кореспондентка: «Бобри брід перебрели та пішли хазяйнувати у людські двори.»
Тамара Савенко каже, бобри приходили сюди і раніше, але шкоди не робили. Цьогоріч, після того, як згризли майже все біля ставка, попроривали нори у двори.

Єгер Володимир Боровик каже, зазвичай в одній водоймі селяться 3-4 родини бобрів. Тут нарахував 11 нір. На промисел їх мешканці виходять, коли стемніє. Василь Півень біля свого двору зустрічав бобрів і вдень.
Василь Півень розповідає: «Ідемо ми з Галею. Галя каже: «Що то пішло?» А він іде на задніх лапах отак і хвостом загладжує свої сліди. Десь отак. До метра. Як собака десь.»
Ольга Конопацька-Плєхова, кореспондентка: «До цього ставка бобри переселились після того, як висохли сусідні болота.»
Тамара Савенко каже: «По той бік «сахаліну» - там уже випиляні всі дерева. Там років 7 вони уже.»
«Сахаліном» місцеві жителі називають інший край села. Тут бобри проклали собі дорогу із висохлого та вигорілого болота до ставка.
Володимир Боровик, єгер Ніжинського відділення Українського товариства мисливців і рибалок: «Он дорога їхня. Переходять з одного водоймища в інше. Ситуація непоодинока. Різко зменшується рівень води, і бобри шукають собі глибших місць. І дійшли до села. Дерева валять, щоб робити загати, щоб тримати воду. Води катастрофічно мало – нема в криницях води.»
Єдиний спосіб врятувати дерева від бобрів – обв’язувати їх міцними матеріалами. Методів боротьби із цими великими гризунами в Україні нині нема, каже голова Ніжинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок.
Олексій Могильов, голова Ніжинської рай організації Українського товариства мисливців і рибалок каже: «Полювання на них в Україні заборонене, і їх розводиться багато – будуть іти до людей і їсти дерева. З осені вони під воду собі запасають гілля, кору. Це такі тварини, що їм постійно треба щось їсти, тим паче, що ця зима у нас тепла. У них постійно ростуть різці, і їм треба постійно гризти. А відловити – нема методів, і нема куди пересадити. Канали всі пересохли.»
UA: Чернігів
Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш
Telegram.
Залишити коментар
інші новини
Перукарка Леса Шепель робить клієнткам вишиванки на волоссі
2025-11-28 16:59:57
Які є гуманні методи для зменшення популяції безпритульних тварин на Ч...
2025-11-28 16:33:45
Валентина Тригуб має посаду у великому агробізнесі, які зазвичай відда...
2025-11-28 15:52:14
Другий урожай картоплі у листопаді зібрали Віра та Василь Сипченки
2025-11-28 15:30:37
Колишній нардеп від Чернігівщини Сергій Андрос: про політику, бізнес з...
2025-11-28 14:53:29
Атрошенко став співвласником ще однієї фірми у Чернігові
2025-11-28 14:43:20
Чернігівці розповіли, що думають з приводу мирного плану і його можлив...
2025-11-28 14:32:09
Максим Черненок будує біля Ялівщини житловий комплекс на 419 квартир з...
2025-11-28 14:14:19
Ганна Гнип з села Верба на Чернігівщині відсвяткувала 100-річний ювіле...
2025-11-28 13:52:56
Новий безбар’єрний сучасний офіс Центру захисту прав людини відкрили у...
2025-11-28 13:35:18




