Куликівщина відроджує своє культурне надбання

Культура народу є надзвичайно важливою, особливо під час війни. Адже саме вона є першим об’єктом нападу загарбників, котрі прагнуть знищити нашу мову, цінності та традиції. Нині всі більше і більше людей починають глибше цікавитися своїм корінням і культурним надбанням свого народу. У Куликівській громаді розуміють важливість збереження культурної спадщини, саме тому наприкінці весни цього року там започаткували мистецький проект «Закохані у творчість та життя». Він покликаний об'єднати жителів навколо культурної спадщини громади.

«Ідейною натхненницею та, власне, ініціатором створення цього проекту «Закохані у творчість та життя» була голова Куликівської громади Юлія Постернак. Насамперед він був створений задля соціального об’єднання жителів громади. А також покликаний нагадати про те, що ми не можемо, не маємо права втратити свої культурні надбання та традиції, – розповідає директор Центру культурних послуг Куликівської громади Марина Андрушко.

Все почалося зі студії «Шляхетних пані»

Можна сказати, що цей проект розпочався з клубу за інтересами. Не так давно у Куликівській громаді була створена студія «Шляхетних пані», яка об’єднала активних, досвідчених, креативних жінок Куликівщини. Сьогодні більшість із них – на заслуженому відпочинку, але вони активно вболівають за свою громаду і хочуть бути у вирі подій.

«До студії «Шляхетних пані» доєдналися креативні, досвідчені жінки нашої громади. Серед них – колишні працівники культури, соціальної сфери, медикині, освітянки. Більшість вже перебувають на заслуженому відпочинку, але ведуть досить активне життя. Багато років ці жінки віддавали своє вміння, талант та натхнення для розвитку Куликівщини. І сьогодні вони сповнені енергії та запалу.

До речі, частина учасниць студії були артистами на Куликівщині, і їм знову захотілось поринути у світ мистецтва, тому саме ця новостворена студія «Шляхетних пані» стала ініціатором відродження аматорського театрального мистецтва Куликівщини, а вже наші аматорські колективи при будинках культури громади доєдналися до їхньої ініціативи, – розповідає Марина Андрушко. – Членкині студії «Шляхетна пані» підготували дві міні-постановки. Більш молоді учасники показували класику на сцені, уривок з вистави Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці» (до слова, головну роль у цій виставі грає генеральний директор первинної ланки медицини Максим Петрович Момот). Друга частина учасників студії «Шляхетної пані» показували жартівливу частину із українського побуту «Скупа копійка». Учасники цієї вистави – це колишні артисти самодіяльності Куликівщини.

І от коли ці дві вистави були готові, то вирішили, що треба показувати їх людям, їздити з ними по селах. Саме тоді зародилася ідея відродити в нашій громаді аматорське мистецтво».

За декілька місяців – п’ять концертів

Так із бажання активних жінок займатися творчістю виникла ідея започаткування цілого мистецького проекту «Закохані у творчість та життя», покликаного відродити і зберегти культурну автентичність громади.

«Ми вирішили, що цей проект буде мандрівний і курсуватиме від села до села громади; будуть показуватися вистави, підготовлені членкинями «Шляхетних пані», а також виступатимуть місцеві колективи народної творчості. Також залучили майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, – розповідає пані Марина. – Перед початком концертного дійства у фойє будинку культури кожного села діяла виставка місцевих майстрів. Це були і виставки картин, виставки майстринь-вишивальниць, виставки сорочки з «бабусиної скрині». Показували і сучасні вироби мистецтва. У кожному селі були свої цікаві і неповторні фотозони на тематику етно. Хтось показував стару українську хату, і завжди у фойє панувала особлива, своя атмосфера. І це була, так би мовити, друга частина дійства. Усі намагалися показати частину життя саме свого села».

У рамках проекту «Закохані у творчість та життя» його учасникам цього річ вдалося виступити у п'яти селах Куликівської громади: у Ковчині, Салтиковій Дівиці, Кладьківці, Орлівці, Дроздівці.

«Свої мандрівні концерти розпочали наприкінці травня, і продовжувались вони протягом усього літа. Домовлялися, коли зручно саме в тому селі, де планувався виступ. Адже скрізь по-різному: комусь на вихідних краще, комусь у будній день, – продовжує пані Марина. – Звісно, на проведення концертів також впливала безпекова ситуація. Відразу всім старостам ми оголосили, що маємо ідею такого проекту, а вони вже самі вирішували між собою, хто готовий прийняти його у себе зараз, а хто пізніше. Коли ми виступили у першому селі, то вже наприкінці оголошували, хто зустрічає нас наступним, – і так кожного разу.

Розпочали свій так званий тур громадою в рамках мистецького проекту «Закохані у творчість та життя» з придеснянського мальовничого села Кладьківка».
Концертна програма щораз більшає

Кожен концерт триває приблизно дві години. Сама концертна програма – це мікс ліричних та жартівливих українських пісень, під музичний супровід та акапельно, які виконують місцеві аматорські колективи. А театральні мініатюри «Сватання на Гончарівці» та «Скупа копійка» у виконанні куликівських аматорів сцени та учасниць студії «Шляхетні пані» дуже полюбилися глядачам, та стали родзинкою програми.

«З кожним разом приєднувалися все нові й нові колективи. Адже ми їхали в Кладьківку, там виступали, а потім їхали в Салтикову Дівицю – і кладьківські аматори приєднувалися. І так кожне наступне село доєднувалося, такий собі паровозик. Тобто після кожного виступу до наступного доєднувався ще один колектив, – говорить пані Марина. – Оскільки була дуже велика кількість людей, то не завжди можна було справитися з логістикою. Тож ми вирішили роз'єднатися і створили міні-проекти додатково. Тобто хтось запрошував міні-групи, але обов'язково просили, щоб була вистава «Сватання на Гончарівці», бо головний герой у виконанні Максима Петровича створив просто фурор серед глядачів. Міні-проекти відбулися у Дрімайлівці й Авдіївці».

Пані Марина підкреслює той факт, що абсолютно кожне село, яке приєднувалося до проекту «Закохані у творчість і життя», приносило до концертної програми свою родзинку.

«Село, яке доєднується до проекту, приносить щось своє. В основному це фольклорні колективи, тобто вокальний напрямок. Ми кожного разу розповідали і намагалися демонструвати виступи старожилів, від кого до нас це пройшло. От у Кладьківці показали, як звучала пісня з наших витоків. Тоді на сцені виступали найстарші аматорки, берегині творчості Наталія Поплавська (84 роки) та Ганна Панишко (85 років).

У Дроздівці є дитячий фольклорний колектив «Мигдан» (керівник Лариса Пилипенко), то ці діти теж зберігають і продовжують співати наших старовинних етнічних пісень, які вони називають «пісні з маминого зошита». Це дуже класно, що молодь береже традиції і показує, наскільки чудова наша українська пісня».

За час виступів до проекту приєдналися і радували глядача своїми виступами колектив «Тещі і свекрухи» (керівник Лариса Коваленко), ансамбль народної пісні «Десняночка» (керівник Паша Пономаренко), фольклорний колектив «Дивосвіт» (керівник Наталія Береговець), ансамбль народної пісні «Червона калина» (керівник Надія Коліченко). Ведучі заходу були незмінні – Валентина Стеченко та Паша Пономаренко.

«Концерт у кожному селі завершувався однаково, спільним виконанням пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», – говорить пані Марина. – Всі учасники кожного разу збиралися на сцені і співали. І це, повірте, було дуже енергетично сильне виконання».

І про благодійність не забувають

«Дуже радує те, що люди класно сприймали наш проект. Навіть між собою у селах створилася така собі дружня конкуренція. Кожне село хотіло себе ще якомога краще презентувати. Вони всі дуже ретельно готувалися. І це було видно й по організації, і по підготовці, як вони всі старалися, – розповідає Марина Андрушко. – Такими виступами ми підтримуємо село, гуртуємося один до одного. Ну і, звісно, це ще й благодійний напрямок. Адже під час кожного концерту ми збираємо кошти на підтримку Збройних Сил України. Всі внески – благодійні. Кожен населений пункт сам визначав, куди підуть благодійні кошти, зібрані саме під час виступу в їхньому селі: якому підрозділу, яким військовим, на які потреби, чи, можливо, волонтерам. Хтось їх тратить на маскувальні сітки, на закупку спанбонду для них, хтось – на інші волонтерські цілі. Адже в кожному населеному пункті є свої земляки, які зараз у війську. Тож зрозуміло, що кожен хоче підтримати саме своїх. Загалом на концертах «Закохані у творчість та життя» було зібрано 37 810 гривень благодійних коштів».

Проект триває

«Цього року ми не встигли відвідати всі старостати громади, але проект незавершений. Ми ще планували, що в нас буде у вересні два тури і один у жовтні, але, на жаль, ситуація так склалася, що поки що ми це переносимо все на весну, – говорить Марина. – З наступного року ми продовжимо реалізовувати наш проект «Закохані у творчість і життя». За цей час трошки осучаснимо програму і будемо рухатися по тих селах, де ми ще не були».

До речі, учасниці студії «Шляхетні пані» не всі пішли в актори, і та частина, яка не виступає на сцені, були активними глядачами. Вони відвідували всі концерти у всіх селах, які проходили. Скільки б ми не курсували, де б ми не їздили, всі членкині студії «Шляхетні пані» сідали в автобус разом з аматорами і їхали дивитися концертну програму. Вона їм не набридла. І, до речі, вони навіть бояться втратити свою активність, якщо вони там щось пропустять».

Джерело: сайт газети "Чернігівщина", Марія Пучинець

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)