Як «Вербиченька» в Пироговому колядувала

7 січня до столичного Музею народної архітектури та побуту в Пирогово з’їхалися колядники з усієї України. Цьогоріч було понад 10 колективів – як дорослих, так і дитячих.



Серед них і відомий на Чернігівщині народний аматорський фольклорний колектив «Вербиченька» з села Рудьківка, що на Бобровиччині. Долучилися до цього дійства, бо, мовляв, різдвяний спів має велику силу і дарує тепло в душі, особливо цьогоріч.

Сірість, дощі й туман... Болото на вулицях – і жодного натяку на різдвяний настрій. А ще оця вічна загроза «корони», як дамоклів меч над головою в кожного, заборона різдвяних концертів, спільного колядування та гучних святкувань. Уся ця рутина так набридла людям, що цьогоріч фольклорне святкування Різдва в Пироговому стало як ніколи світлим святом, святом для душі.

Різдво – найбільш шановане українцями свято християнського богослужебного року. В ритуалі його відзначення тісно переплетені церковно-обрядові і народні традиції.

З цим святом пов’язано чимало звичаїв, ритуалів і символів. І хоча загальний обряд святкування Різдва в цілому однаковий майже для всієї території України, однак існують певні регіональні відмінності в манері колядування. І щоб показати самобутні традиції та зарядити відвідувачів на гостей музею гарним настроєм на Різдво, в Пироговому вже не один десяток років проводять традиційне колядування, коли з’їжджаються колективи народної творчості зі всієї України, перевдягнені у національне вбрання, у янголів, пастухів з великими різдвяними зірками в руках, вони ходять від хати до хати, колядують та щедрують і отримують за це солодкі подарунки. Головне правило – співати голосно, щоб почула вся Україна, і обов’язково з посмішкою, щоб зарядити енергією всіх.

Цього року через пандемію та карантинні обмеження було заборонено чимало концертів та різноманітних фестивалів, проте традиційне Різдво в Пироговому все ж таки дозволили провести – на відкритому повітрі.
Колектив «Вербиченька» за тривалий час своєї співочої діяльності нагороджений багатьма грамотами, подяками, призами та нагородами, проте його учасники кажуть: ніщо так не радує їхні душі, як радість в очах слухачів. Саме тому, щоб поспівати, подарувати людям свято в часи пандемії, вони без вагань погодилися на запрошення організаторів святкування Різдва в Пироговому.

«Наш колектив часто запрошували виступати на різних фестивалях у Пирогово, і за ці роки ми вже почали з ними тісно співпрацювати. Останні декілька років у нас не виходило потрапити на цей Різдвяний фестиваль, бо було досить багато інших виступів і концертів, – розповідає учасниця хору Валентина Діденко. – Та зараз діють карантинні обмеження, і наш колектив вже дуже засумував за виступами, за глядачами, тому ми з радістю погодилися відвідати Пирогово, поколядувати».

Колядувала «Вербиченька» в Миколаївській та Одеській хатах. Співали колядки, яким уже понад 40 років, а потім всі колективи влаштували невеличкий Різдвяний концерт на сцені просто неба.

«Дію співу відчутно миттєво. Як хто чує колядку – за секунду стає щасливішим. Посмішки тут усюди. Ми співаємо старовинні пісні, – розповідає Валентина Діденко. – Отець Михаїл нашої церкви колись нас навчив двом колядкам, які розповідають історію Різдва. Їх і співаємо завжди».

Не лише своїми милозвучними, старовинними піснями славиться рудьківська «Вербиченька», а ще й старовинним одягом. Не концертним, а як вони кажуть, «ношеми».

«У нашого колективу не сценічні костюми, а старовинний український одяг, у якому люди ходили колись, – говорить Валентина Діденко. – Старі спідниці пишні, вишиті сорочки. Є й такі сорочки, яким вже 200 років. До речі, є в мене костюм, у якому, за розповіддю бабусі, півсела заміж виходило – такий він на той час гарний був. А ще – стародавнє скляне намисто, коралі їх називали колись. Їх в основному дівчата на весілля надягали».

Марія Пучинець, «Чернігівщина» №2 (820) від 14 січня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (2)