Від 200 гектарів до цифрової ферми та власної переробки: господарство з Парафіївки будує ефективний агробізнес

На аграрній карті Чернігівщини ПрАТ «Кремінь» добре відоме як господарство, що поєднало сучасне рослинництво, високопродуктивне тваринництво та власну переробку. Підприємство, яке свого часу розпочинало з кількох викуплених корівників і 200 гектарів землі, сьогодні обробляє близько 6 тисяч гектарів та утримує від 1,5 до 1,7 тисячі голів великої рогатої худоби. Основою його виробничої моделі є замкнутий цикл — від вирощування зернових і кормових культур до виробництва молока та м’яса, їхньої глибокої переробки й реалізації готової продукції під брендами «Парафіївські ковбаси» та «Кремол».

З лану – до столу

Історія «Кременя» — це історія поступового переходу від традиційного сільськогосподарського виробництва до комплексного агробізнесу, де кожна ланка працює на наступну.

Керівник ПрАТ «Кремінь» Олександр Сенчик згадує, що на початку підприємство мало лише 200 гектарів землі. Після викупу кількох корівників там залишалося близько двох десятків корів. За п’ять років поголів’я збільшилося до 200 голів, а далі тваринництво продовжило розвиватися, досягши показника 1700 голів.



Керівник ПрАТ “Кремінь” Олександр Сенчик

Сьогодні підприємство має близько 6 тисяч гектарів землі та велике поголів’я ВРХ. Тут розвивають молочне і м’ясне скотарство, мають статус племінного господарства, реалізують племінних тварин в Україні та за кордон.

Але головна особливість «Кременя» — у тому, що підприємство не зупиняється на виробництві сировини.

Власні корми використовуються у тваринництві, для забезпечення якого працює комбікормовий завод. Молоко та м’ясо стають сировиною для власної переробки, а готова продукція надходить до споживача через розвинену мережу магазинів.

М’ясна продукція реалізується під брендом «Парафіївські ковбаси», а молочний напрям представлений продукцією «Кремол». Таким чином, у межах одного господарства формується цілий виробничий ланцюг: земля – корм – тваринництво – переробка – готовий продукт – споживач.

І саме цей принцип дозволяє підприємству значною мірою контролювати якість продукції та не залежати виключно від продажу сільськогосподарської сировини. Окремою складовою цієї системи є сучасне тваринництво. На фермах «Кременя» вже давно відмовляються від підходу, коли стан тварини оцінюють лише візуально.

Сучасна ферма фактично стала цифровою. Спеціальні датчики контролюють румінацію, тепловий стрес, охоту та інші показники стану корів. Кожна тварина має власну цифрову історію, а інформація про неї доступна фахівцям у комп’ютерній системі.

У приміщеннях працюють системи вентиляції, а умови утримання максимально орієнтовані на комфорт тварин. Адже сучасна молочна ферма — це вже не просто питання генетики. Коли генетичний потенціал стада наближається до певної межі, подальше зростання продуктивності значною мірою залежить від умов утримання, якості кормів та точності контролю за станом кожної тварини.

Саме тому кормозаготівля для «Кременя» є одним із ключових технологічних процесів. І тут підприємство вже два десятиліття співпрацює з австрійською компанією Pöttinger. За словами Олександра Сенчика, перші контракти з австрійською компанією були укладені ще приблизно у 2006 році — у той час, коли компанія ще не мала представництва в Україні.

Ми почали працювати з Пьотінгер ще у 2006-му, після візиту на завод в Австрії, де й уклали перші контракти на ґрунтообробну техніку, — пригадує директор підприємства Олександр Сенчик. — З того часу майже щороку впроваджуємо щось нове. Склалися надзвичайно гарні, партнерські відносини. Керівництво фірми в Україні дуже лояльне, завжди йде на поступки, пропонує зручні умови та відтермінування платежів. А щодо сервісу — жодних питань ніколи не виникало.

За ці роки парк техніки суттєво розширився. У господарстві працюють плуги, дискові борони, сівалки, а також практично вся «зелена лінія» австрійського виробника — косарки, ворушилки, валкоутворювачі, прес-підбирач.

Технології, які працюють навіть у воєнний час

Для тваринництва це має принципове значення: якість заготівлі корму безпосередньо впливає на його поживність, а відтак — і на продуктивність стада. Головний технолог з розвитку тваринництва Євген Овчаренко розповідає, що на одному з комплексів утримується 460 фуражних корів породи голштин. Середній надій становить близько 38 літрів молока на дійну корову.



Головний технолог з розвитку тваринництва Євген Овчаренко

Для годівлі використовують чотири раціони, основу яких складають власні корми — житній сінаж, сіно, солома та силос.

«Сінаж заготовляємо за допомогою «зеленої лінії» компанії Pöttinger. Техніка доволі чудова, дуже якісно себе зарекомендувала, що показує результат по надоях», — говорить Євген Овчаренко.

За минулий рік надій на одну дійну корову становив близько 12,5 тисячі літрів молока.

Важливу роль у цьому відіграє технологія заготівлі корму. За словами технолога, після переходу від підбирання корму комбайном до використання прес-підбирача із подальшим обмотуванням у плівку вдалося покращити його якісні показники.

«Якість заготовленого корму безпосередньо відображається на надоях, — підкреслює головний технолог з розвитку тваринництва. — Перехід від підбору комбайном до використання прес-підбирача з обмоткою дав нам суттєву різницю — до +2% протеїну в кормах. Це досягається завдяки максимальному збереженню листяної маси та значно меншому вмісту золи, адже маса одразу підбирається та герметично замотується в плівку».

Для господарства, яке утримує сотні високопродуктивних корів, такі показники — далеко не другорядні. Повномасштабна війна внесла свої корективи й у роботу підприємства.

Під час окупації російські війська влучили в один із ангарів «Кременя». Внаслідок пожежі була знищено три сівалки. Але посівну кампанію потрібно було проводити незалежно від обставин. Підприємство оперативно звернулося до Pöttinger і домовилося про поставку нового посівного комплексу. Таким чином техніку вдалося замінити без зупинки виробничого процесу.

Для аграрного підприємства це не просто питання придбання машини. Вчасно проведена посівна означає збереження всього наступного виробничого циклу — від майбутнього врожаю до кормової бази тваринництва.



Цукровий буряк — не лише заради цукру

Ще один показник системного підходу «Кременя» — вирощування цукрового буряка.

На Чернігівщині сьогодні залишилося небагато господарств, які продовжують займатися цією культурою. «Кремінь» щороку вирощує її на площах приблизно від 100 до 250 гектарів. Буряк, як сировину, підприємство передає на цукрові заводи, однак сама культура залишається важливою складовою виробничої системи. Причина — не лише економіка культури. Побічні продукти переробки — жом і меляса — використовуються у тваринництві. Жом забезпечує тварин клітковиною, а меляса є джерелом цукрів. Тобто навіть ця культура вбудована у загальний виробничий цикл господарства.

Коли ферма стає технологічним підприємством

Сьогодні ефективність аграрного бізнесу визначається вже не лише кількістю землі чи поголів’ям. Важливо, наскільки ефективно підприємство може поєднати всі виробничі процеси.

У «Кремені» цей підхід видно на кожному етапі: власна земля забезпечує кормову базу, сучасна техніка дозволяє якісно заготовляти корми, цифровий контроль допомагає стежити за станом тварин, комбікормовий завод забезпечує необхідними раціонами, а власна переробка дозволяє отримувати готовий продукт. І в результаті підприємство продає вже не просто зерно, молоко чи худобу. Воно продає кінцевий продукт — ковбасу, молочну продукцію та інші товари власного виробництва.

Саме у цьому полягає трансформація «Кременя» за роки роботи: від 200 гектарів і двох десятків корів — до 6 тисяч гектарів, великого племінного стада, цифрової ферми, власної переробки та мережі магазинів.

А багаторічна співпраця з Pöttinger стала однією з технологічних складових цього шляху — від ґрунтообробки та посіву до заготівлі кормів для високопродуктивного стада. До речі, регіональний менеджер Pöttinger по Чернігівщині Богдан Мула традиційно, відвідуючи партнерів, передав на місцеву громаду інверторний генератор.

Джерело: "Інформаційний портал Чернiгiвщини", Віталій Назаренко. Фото - Миколи Тищенка

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)