Не козлами єдиними. На Чернігівщині розставлені скульптури від ящірок до бізонів

24 серпня, на День Незалежності, у Чернігові урочисто відкрили відреставрований Вал. А там — два козли. Точніше фонтан «Два цапки» за мотивами казки Михайла Коцюбинського «Про двох цапків». У казці білий і чорний козлики не захотіли пропускати однин одного на вузькій кладочці. Почали битися і обидва попадали у воду.



Бронзові скульптури харківської студії «Ікона стилю» (керівники — Олександр Марковський та Віктор Шаповалов). Та не козлами єдиними славна наша лісиста (738,8 тисячі гектарів — це ліси), область. На Чернігівщині розставлені скульптури від ящірок до бізонів!

Сосниця — клишоногий



Чи не найвідоміший в області (і навіть за її межами) — металевий сосницький ведмідь, що дереться на сосну (за мотивами герба громади). Автор — сучасний митець Віталій Онищенко. З клишоногим роблять фото на згадку, а щоб була удача, радять потерти ведмедю яйця.

А ще ведмедиків можна зустріти при вході в Менський зоопарк.

А от із ящіркою в Загребеллі (Сосницька громада) селфі роблять мало. Ви її не бачите, а вона є. Плазун зображений на дерев’яному вказівнику майорського обходу №6 Сосницького лісництва.

Козелець — відповідно, козел



У вересні 2018 року в Козельці поблизу входу в парк встановили літню (на зиму ховають у приміщення) скульптуру козла. Рогатий на червоному постаменті викликав чимало дискусій: одні були згодні, що назва міста походить від цієї тварини, інші сперечались — назва від польових квітів козелець, які полюбляє домашня худоба. Хоча на гербі селища, саме тварина козел присутня ще з початку 17 століття.

Олені (з головами і без), жаби та інші



Поряд з однією з найкрасивіших будівель вокзалу Південно-Західної залізниці, вузлової станції в Бахмачі, — фонтан з парою білих лебедів.

А от у Бобровиці, біля приміщення залізничної станції, у парку доживають своє олені. Доживають, бо з двох тварин голова лишилася тільки в однієї.

Сучасні металеві олені, коти з парасольками — у комплексі відпочинку «Бреч» поряд з Корюківкою.



У Національно-культурному заповіднику «Качанівка» на Ічнянщині — леви. Вони там «живуть» і на порозі замку, і на постаментах біля паркану, і лежать, і сидять на задніх лапах.



У Мезині (національний природний парк на Коропщині) — дерев’яний мамонт з бивнями і хоботом.

У Плисках на Борзнящині не тільки туристи, а й молодята, вважають доброю традицією сфотографуватися з жабою біля озера, потерти їй лапу на удачу.



Погладити скульптуру собаки можна в Прилуках. Бронзова такса (при житті мала кличку Фан-фан) «сидить» біля ніг скульптури актора Миколи Яковченка (відомий за роллю Пацюка у «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки»).



У Семенівці в міському парку — слоники, собачки, півники, віслюки. Встановлені ще у 80-х роках минулого століття, відновлені восени 2020 року.

* * *

Раптом чиїхось козлів чи жаб упустили — без образ! Тварин в області плодиться багато, за всіма не встежиш!

* * *

У ТЕМУ

Дві подруги в магазині:

— Як думаєш, яку листівку краще купити «Моєму зайчику» чи «Моєму котику»?

— А навіщо?

— Завтра в мого козла день народження.

* * *

Трійка найулюбленіших тварин у нашому житті: жаба, песець і білочка.

* * *

А кого бракує?

З таким питанням звернулись до політичних та громадських діячів області.

Песець? Краще бобер

— По тваринах можна розгулятися, — переконаний Ярослав Сторубльов, депутат Чернігівської обласної ради, начальник Бахмацької колійно-машинної станції №285 державного територіального галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця». — Знаю, ставлять пам’ятник кабану (хоча від нього більше врєдітєльства, ніж користі), лисицям, зайцям.



— Є думка, що в нашій області має з’явитися песець...

— Ой, так, — віджартовується Ярослав Миколайович. — Хоча, якщо поставити песця, може прийти в область повний песець... Краще не требас. Ліпше бобра поставити, наприклад, у Бобровиці. Бобри ж — санітари.

Котики-собачки

— Треба побільше котиків-собачок, тих, хто живе поряд. У Барві жодної бронзової чи гіпсової тваринки, зате вдосталь дерев’яних, — хвалиться Валентина Саверська-Лихошва, селищний голова Варви. — Вони «живуть» у сквері «Казкове містечко». Там з десяток дерев’яних виробів: орел, зайчики, лісовик, мавки. А ще в нас є фотозона «Українська садиба». Там коні, свиня з поросятками, вівці, здоровенний солом’яний бик, миша.

Доярка з бідоном є, а корови немає

— Зовсім недавно біля спиртзаводу повирізали з дерева якихось ведмедиків, котрі не мають жодного ні культурного, ні історичного значення, — зітхає Віталій Запорожець, ексголова Холмів на Корюківщині. — Під селищем на в’їзді — доярка з бідоном, але без корови. Як коханці призначали зустріч, то казали «біля доярки», щоб люди не бачили.

Вікторія Товстоног, «ВісникЧ» №34 (1841) від 26 серпня 2021

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)