Багатодітна родина Мельник живе у вимираючому селі без магазина і лікарні

2021-11-27 10:19:15
6533 7
Лашуки — невелике село , в якому залишилось близько 10 жилих дворів. Тут спокійно й затишно. Нема міської метушні, зате відчувається близькість природи й чистота повітря. Але про реалії життя в цьому невеличкому шматочку земного раю знають лише ті, хто там мешкає.



Володимир та Ірина Мельники, знайшовши у житті одне одного, створили сім’ю й переїхали в Лашуки. У родині підростає троє дітей: одинадцятирічний Артем, чотирирічна Вероніку та двомісячний Назар. Ірина пишається своїм мужнім чоловіком, який у 2015-2016 роках служив у зоні АТО та захищав кордони держави. Служба проходила у селах Кримське та Щастя Луганської області. Володимир каже, що хотів би повернутися на передову, але здоров’я вже не дозволяє. Подружжя каже. Що в них для власного щастя є все, окрім роботи.

—Я коли навчалася в школі, думала, що ніколи не житиму в селі, адже родом сама з Городні, але доля інакше розпорядилась, — з усмішкою розповідає Ірина. — За шість років я вже звикла до сільського життя . Найбільше чого мені не вистачає тут — це роботи. Адже в Городні я працювала кухарем в лікарні. Я вже навіть думала оформити декретну відпустку на чоловіка, а сама б пішла працювати кухарем у терцентр у Великому Дирчині. Але його закрили, на жаль. Вова теж поки що без роботи. Він їздить на заробітки до Києва. Працює в охороні, але перед народженням Назарчика я попросила його приїхати додому, щоб допоміг справитись з домашніми справами, самій складно.

Друга незручність, з якою зіштовхнулась молода сім’я — це відсутність магазину. Щораз необхідно ретельно продумувати покупки, щоб їх вистачало на тиждень, оскільки лише раз на тиждень приїжджає машина й привозить товар.

—Такі товари як памперси, дитяче харчування ми закуповуємо одразу на місяць. Інші товари купуємо в продавця, який приїжджає до нас в село або їздимо до Городні, — розповідає господиня. — Але тут не все так просто. Мені чи Вові потрібно пішки йти хвилин 30-40 до Смичина, щоб сісти на маршрутку, доїхатидо Городні, зробити закупи й назад повернутися маршруткою до Смичина. Додому, звісно, вертаємося не з пустими руками й все це несемо в руках. Тому дорога назад забирає більше часу.

Кожна мама знає, що немовля слід щомісяця возити на огляд до педіатра. Тому щоб Назарчика ретельно оглянули, Володимир наймає машину. Одна поїздка обходиться сім’ї в 500 гривень. Це чималі кошти для родини без особливих статків, але іншого виходу немає — не будеш же нести дитину на руках до Смичина. Ірина каже, що з Великого Дирчина приходить медсестра для спостереження за малюком, але вона ж не дитячий лікар.
Окрім Назарчика, в сім’ї ще двоє дітей —Артем та Вероніка. Чотирирічна Веронічка живе з діагнозом мікроцефалія та тетрапарез. Раз на рік її необхідно возити в чернігівську лікарню для лікування й раз або двічі на рік в реабілітаційний центр «Відродження», що теж у Чернігові.

—Лікарі нам сказали, що такі діагнози виліковні. 15 листопада я або Вова знову їдемо з Веронічкою у «Відродження» на два тижні. Лікування для нас безкоштовне. Дякуємо редактору вашої газети Світлані Томаш, яка минулого року допомогла й домовилась за лікарняну машину й разом з волотерами віднайшла кошти на пальне для поїздки, тож ми з’їздили в київську лікарню «Охмадит» на обстеження, де підтвердили наші діагнози й призначили лікування. Тож сподіваємось, що наша донечка матиме шанс на одужання.

Артем зараз ходить в п’ятий клас у Смичинську школу. Кожного ранку його забирає шкільний автобус. Його улюбленими предметами в школі є фізкультура, трудове навчання та інформатика. Ми би дуже хотіли, щоб нам біля клубу встановили хоч пару гойдалок для дітей, бо їм нема де гратися.

Переїхати в Городню родині не дозволяє фінансове становище, хоча батьки розуміють, що для малечі в місті було б зручніше — під боком і лікарня, й школа, й садочок, і магазини, і роботу можна було б знайти. Разом з тим Ірина та Володимир переконані, що життя в маленькому селі має свої переваги:

—Ми обробляємо два городи. Садимо картоплю та грядки. Тобто, на зиму ми забезпечені овочами й консервацією. Все власноруч вирощене — екологічно чисте. Окрім цього, тримаємо щороку курочок та свиней. Зараз теж замовили двох поросят, які скоро вже будуть в нас. Ми дякуємо Наталі Олександрівні, соціальному робітнику з Седнева та старості Миколі Федосійовичу, які нам ніколи не відмовляють у допомозі. Якщо поруч гарні люди — жити можна будь-де: і в великому місті, й у малесенькому селі.

Джерело: газета "Новини Городнянщини"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (7)
Имя2021-11-27 19:48:48 ответить

Муж на пьющего похож. Живут (пьют) на детские и пенсию по инвалидности.

Anonimответить

Гляньте --- Вики - Фетальный алкогольный синдром (ФАС), он же алкогольный синдром плода (АСП), алкогольная эмбриофетопатия, эмбриональный алкогольный синдром, фетальные алкогольные эффекты -- в том числе микроцефалии . Микроцефалия неизлечима а там у ребенка еще и тетрапарез. то есть поражение всех 4-х конечностей .

Рекун Саша2021-11-27 22:33:58 ответить

Да Лашуки и близко не вымирающее село,а магазин в Дырчине есть там великом 5 минут

олег 2021-11-29 14:19:41 ответить

ну плодіть і дальше дітей знаючи, що немає роботи, лікарень ,магазинів і хворі діти, ви думаєте, що вам хтось чимсь обязаний думайте головою

Васенькаответить

Да ладно подрастут и поедут с Можаровским черничку и грибочки собирать ! Еще и 4000 заработают !

Anonim2021-11-29 21:54:22 ответить

"Лікарі нам сказали, що такі діагнози виліковні".... микроцефалия....выликовна.... очень бы хотелось, чтоб ее лечили, но это не возможно, это необратимые последствия

виктор2021-12-05 12:44:57 ответить

Пример.Одни люди хорошо делают своё дело и получает хорошую зарплату. А другие будут так же будут хорошо работать, а получать буй и жить внизу, то ихняя шкала совести начнет изменятся. Выпал снег. Люди сооружают много красивых снеговиков, но они не простоят и дня - всё разрушают вандалы.А почему? Да, плохое воспитание. Но! В богатых посёлках вандалов НЕТ. А потому, что нищая жизнь и нереализованность заставляет вандалов вымещать зло. Тут не до совести.Поэтому кто у нвс дорвался до корыта тот будет плевать на совесть и набивать карманы от неустроенности. Бытие определяет сознание. Единственное что нам поможет это неотвратимость наказания !

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие новости
На вулиці Курській через необережність водія потрапив до лікарні його ... 2022-01-24 08:53:21 Черниговский мастер Сергей Рослый знает все о поломках роботов-пылесос... 2022-01-23 11:39:20 Щоб утримувати врятованих тварин, почала виготовляти сири: на Чернігів... 2022-01-23 11:09:29 Олена Костевич відверто розповіла про дитинство, шлях до олімпу та род... 2022-01-23 11:01:55 У День Соборності України чернігівці утворили ланцюг єдності 2022-01-23 10:57:15 Андрій Губко отримав умовний строк за те, що збив студента на швидкост... 2022-01-22 16:55:21 Кузін зробив бустер у Киїнці: навіщо головний санітарний лікар приїзди... 2022-01-22 16:17:07 Без лічильника платитимуть за всіх: зміни у нарахуваннях за холодну во... 2022-01-22 12:45:41 У Чернігові фінансово підтримають формування сил тероборони 2022-01-22 12:40:00 У Сновську горіла церква. Ймовірна причина - підпал (фото) 2022-01-22 12:02:36