клиника Элит

Психологиня Лариса Суржик порадила, як легше батькам пережити дистанційне навчання

2022-10-02 16:27:26
2639 1
Батькам дистанційного навчання не уникнути. Як краще справитись - допоможе психолог Сосницької гімназії ім.О.П.Довженка Лариса Суржик.



1 -2 КЛАСИ

Лариса Сергіївна з практики знає, що початківцям буде найтяжче. Тому радить батькам не втрачати часу й відразу брати все у свої руки. Для дітей цієї вікової ка­тегорії батьки — центр всесвіту, найбіль­ший авторитет. Попри війну і «дистанційку» маленького школярика треба зібрати в школу за всіма правилами. Тобто, при­дбати наплічник, зошити, канцелярське приладдя. Усе має бути дуже яскравим, привабливим. Обов'язково треба виру­шати до магазину з дитиною, враховува­ти її побажання, а не лише мамині чи та­тові. Першокласник повинен відчути, що в його житті розпочинається новий період
— він іде в школу. Необхідно знайти мож­ливість і привести його в навчальний за­клад, познайомити з учителем, посадити за парту, розповісти, як проходять уроки, влаштувати екскурсію. Пояснити, що тіль­ки но з'явиться можливість, він ходитиме до школи разом з однолітками.

Удома з дитиною треба обговорити ре­жим дня, — наголошує Лариса Сергіївна.

— Коли вона прокидається, снідає, сідає за уроки, відпочиває. Початківці — це ще дуже маленькі діти, тому навчатися вони повинні, граючись. У школі саме так вла­штований для них навчальний процес. Тому варто вдома підготувати яскраву на­очність. На дошці чи великому плакаті на­малювати великий годинник, аби дитина орієнтувалася протягом дня, коли й що їй робити.

Лариса Суржик налаштовує батьків на те, що учнів початкових класів не мож­на надовго залишати без нагляду. Якщо батьки на роботі, треба залучати на допо­могу бабусю чи дідуся, інших родичів і на­віть сусідів. Маленькому школярику дове­деться часто телефонувати й нагадувати, що слід зараз робити.

Увечері потрібно обговорити з дитиною, як минув день. Усе розпитати, дізнатися, що було цікаво, а що викликало трудно­щі. Не забувайте хвалити малюка, обні­мати, цілувати, — наголошує психологиня. — Але не змушуйте звітувати про про­ведений день. Він має хотіти ділитися з вами своїми досягненнями й проблема­ми. Спочатку разом, а потім сам він пови­нен щодня складати речі до портфелика.
3-4 КЛАСИ

Трішки простіше буде з третьокласника­ми та четвертокласниками, але й з ними батькам слід тримати постійний тісний зв'язок. Головне завдання дорослих зро­бити так, аби дитині подобалося навчати­ся. Тому у цьому віці варто уникати кри­тичних зауважень. Батьки лише разом із вчителем мають з'ясовувати й обговорю­вати, що дитині не вдається та як уник­нути проблем. У цьому віці, вважає психологиня, у малюка вже мають бути пев­ні обов'язки: скласти свої речі, прибрати іграшки, навести порядок на письмово­му столі. Можна заохочувати тим, що вчи­тель й однокласники по комп'ютеру поба­чать непорядок, а це негарно. Натомість хатніми справами діток початкових класів краще не перевантажувати. Бо саме навчання — це вже важка для них робота. Та найголовніше для дитини, перекона­на Лариса Сергіївна, щоби батьки завжди були емоційно врівноважені, уникали ст­ресових ситуацій за будь-яких обставин. Не злилися, не кричали, не звинувачува­ли дитину. Як варіант — можна попроси­ти старших дітей допомогти молодшим. Але за умови, що вони не проти, мають вільний час і бажання, бо, змушуючи їх до цього, лише наробите шкоди. Хочемо ми чи ні, та наші діти — це наші пробле­ми, тобто, дорослих, а не старших брати­ків або сестричок. І основне навантажен­ня по їх вихованню та догляду лягає на батьків, — зазначає фахівчиня.

5 -8 КЛАСИ

Підлітковий вік — найпроблемніший. Лариса Суржик переконана, що аналізу­вати вчинки й поведінку учнів 5-8 класів — не варто. Підлітковий вік треба просто пережити. Все минає, і це пройде. Варто зрозуміти, що важко не лише батькам під­літків, а й їм самим. Адже в дітей цього віку за дуже короткий період відбуваєть­ся перебудова усього організму, швидкі гормональні зміни. А це й раптові перепа­ди настрою, і незрозуміла агресивність чи плаксивість. У цей час для підлітків бать­ки відходять на другий план. Тепер для них найголовніше — однолітки, друзі, їхня думка та їхня оцінка. Тому, обговорюючи з підлітком режим дня під час дистанцій­ного навчання, потрібно враховувати його потребу в спілкуванні з друзями та при­ятелями.

З п'ятикласниками трохи простіше. Вони нормально реагують, коли телефонують батьки та нагадують, що час прокидатися, сідати за уроки, перепитують, чи закрив на плиті газ тощо. Вони можуть загратися й про все забути. Зі старшими доведеться більше рахуватися, аби не спровокувати агресивну поведінку надмірною опікою, — попереджає Лариса Суржик. — Тим паче не викликати насмішок з цього приводу в колі його друзів. Важливо контролюва­ти процес навчання підлітка, але більше орієнтуватися на оцінки, які виставляють вчителі. Побачивши, що успішність падає, треба поговорити про це з дитиною, з'ясу­вати, в чому справа. Важливо налагоди­ти спілкування з вчителями-предметника- ми, класним керівником. Педагоги завж­ди підкажуть, порадять, і разом пробле­ми вдасться розв'язати. Психологиня на­голошує, що у підлітків має бути більше обов'язків по дому. У такому віці вони вже повинні самостійно підтримувати порядок у своїй кімнаті, застеляти ліжко, мити по­суд, пилососити, допомагати по господар­ству. Проте батьки завжди на перше місце мають ставити навчання дитини, а лише потім хатню роботу. — Щоправда, діти підліткового віку часто лінуються, — каже Лариса Сергіївна. — Нічого не поробиш, усі ми можемо потрапляти у ситуацію, коли не хочеться щось робити. У таких ви­падках варто більше розмовляти з дити­ною, переконувати, нагадувати. І обов'яз­ково бути у курсі всіх її справ. Якщо дити­на не розповіла, що отримала двійку, вона має розуміти: мама чи тато все одно діз­наються, бо батьки беруть активну участь у її житті. Іншими словами, не лізти в душу, проте тримати підлітка «в тонусі», не давати розслабитися й відчути вседоз­воленість. Однак і надмірна строгість не в поміч батькам. Виховувати підлітка тре­ба так, щоб він розумів: усі його недолі­ки, недоробки й двійки можна виправи­ти. І якщо він зробив щось не так, батьки від того не стануть його менше любити, а запропонують виправити становище, до­поможуть, разом із ним рухатимуться до мети. Лариса Суржик каже, що ні батьки, ні діти — не ідеальні. А в підлітковому віці нащадки бачать набагато більше, ніж ра­ніше. Буває, щось дитині не дається, на­приклад, точні науки. І це не привід її ць­кувати. Дорослі мають знайти те, що вона може робити найкраще, допомогти роз­виватися в цьому напрямі. І обов'язково хвалити. Якщо навіть виявиться, що при­чиною невдач у навчанні є звичайнісінь­ка лінь, разом позбутися цього. А загалом, каже психологиня, у вихованні дітей тре­ба покладатися на власну інтуїцію. Бо не все, що пишуть у розумних книжках, може підійти саме вашій дитині.

МАЙЖЕ ДОРОСЛІ СТАРШОКЛАСНИКИ

Психологиня відразу наголошує, що для старшокласників надмірний контроль батьків є фактором, який лише дратує. У цьому віці в дітей уже є багато таємниць, якими вони не хочуть ділитися з дорос­лими. І батьки не повинні вимагати, щоби діти їм усе розповідали. Дуже добре, коли, наблизившись до цього віку, діти й батьки стали друзями, мають спільні за­хоплення, довіряють одне одному. Та як би не складалися стосунки, навіть якщо не все ладиться, батьки повинні знати, як дитина навчається, з ким проводить віль­ний час, чим захоплюється.

Навчання у старшокласників відходить на другий план. На першому — стосун­ки, спілкування, перше кохання, поцілун­
ки. Проте це не означає, що батьки ма­ють пустити все на самоплив. У старшо­класників під час дистанційного навчан­ня теж має бути встановлений режим дня. Методи спонукання до цього різ­ні. Найкраще — домовитися, що спочат­ку навчання, а вже потім спілкування, від­починок, кохання. А загалом діти всі різ­ні. Багато хто привчений змалку до відпо­відального ставлення до всього, тому в старшому віці з ними простіше домовити­ся. Якщо ж дорослі упустили цей момент, дали багато самостійності, то в старших класах можуть отримати бунтаря, що не­гативно позначиться на подальшому його житті. Батьки повинні так контролювати свою майже дорослу дитину, щоби вона про це не знала. Та в жодному випадку не допускається читати особистий щоденник сина чи доньки, листування в соціальних мережах. Якщо між батьками і дитиною є довіра, вони звертатимуться до дорослих по пораду, розраду. Лариса Суржик каже, що у старшокласників має бути більше обов'язків по господарству. Вони повин­ні уміти приготувати просту їжу, випра­ти білизну, одяг, прибрати в помешканні. Варто залучати їх і до інших домашніх ро­біт, але не командувати, мовляв, все ки­дай — йдемо копати картоплю. Спочатку потрібно запитати, чи може дитина сьо­годні або завтра долучитися до робіт на городі, бо у неї можуть бути заплановані інші справи. Та це не означає, що мама має прибирати квартиру, а син чи донька просто сидіти в Інстаграмі чи Тік-тоці. — Дитині, яка вступає у доросле життя й ні­чого не вміє робити, буде дуже важко без мами й тата адаптуватися в ньому. Тому вчитися усього треба зарані. Зараз, коли триває війна, у багатьох родинах постає питання: чи продовжувати дитині навча­тися, їхати в інше місто, відриватися від батьків? Варто зрозуміти, що таке важли­ве життєве питання не може вирішувати одна людина, тим паче дитина. Бо інколи батьки кажуть: вирішуй сама чи сам. Це неправильно. У 17 років таке рішення са­мостійно приймати важко, воно має бути колективним. Треба на сімейній раді об­говорити усі плюси й мінуси та обрати ва­ріант, який найбільше підходить дитині саме у вашій родині. Адже надалі може виявитися, що ухвалене рішення було помилковим, і це теж нормально. Проте й відповідальність за нього не лежатиме на одній людині, а на всій сім'ї, що наба­гато легше сприйняти. Наостанок Лариса Сергіївна розповідає, що зазвичай най­частіше по пораду до психолога зверта­ються учні 8-9 класів і їхні батьки, коли раптово змінюється поведінка дитини, а до цього ніхто з них не готовий. Для бать­ків початківців приводом завітати в кабі­нет шкільного психолога може бути те, що дитина ніяк не звикне до школи, а для старшокласників — необхідність допомог­ти у виборі майбутньої професії. Та голов­не, переконана психологиня, і для батьків, і для учнів на першому місці має бути пси­хологічне здоров'я дитини, а вже потім — навчання.

Джерело: газета “Вісті Сосниччини” від 01.09.2022, Олена КУЗЬМЕНКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (1)
Наталія 2022-10-02 18:04:35 ответить

Яка гарна жінка.Всьго вам найкращого.

Оставить комментарий

Имя
Комментарий
другие новости
Суд позбавив мера Чернігова Атрошенка права обіймати посаду міського г... 2022-12-07 20:14:50 Дружина діджея чернігівського клубу «777» вже 9 місяців не може знайти... 2022-12-07 15:50:33 Катерининська церква у Чернігові відзначатиме Різдво Христове 25 грудн... 2022-12-07 15:18:11 Ніна Лемеш очолила відділення НОК України в Чернігівській області 2022-12-07 15:11:01 Військові намагаються врятувати унікальний Ніжинський ремзавод (відео) 2022-12-07 15:02:16 Дружина військового Дарина Помернюк: «Якщо ви розумієте, що кохаєте од... 2022-12-07 14:38:16 Ічнянська родина звикає до життя у Німеччині 2022-12-07 13:37:00 Погладь віртуального пухнастика – допоможи тваринам пережити зиму в те... 2022-12-07 13:28:46 «Куликівське молоко» призупинило випуск кисломолочної продук­ції 2022-12-07 13:25:23 Волонтери "Добробату" відбудували село Ягідне після деокупації 2022-12-07 12:31:39