Алла Горогоцька підняла 200 кілограмів і встановила рекорд України

Алла Горогоцька після рекорду

38-річна Алла Горогоцька, чернігівка, тренерка, на змаганнях з пауерліфтингу (хто підніме важчу штангу) в Києві побила власний рекорд. Підняла 200 кілограмів! У становій тязі. Це коли підіймаєш штангу з підлоги до повного випрямлення спини.

— Перший рекорд у своїй ваговій категорії до 75 кілограмів встановила у 2024 році. Підняла 173 кілограми, — дивує тренерка. — Тоді теж побила рекорд України. Було 170 кілограмів. Дивлюся таблиці — два роки дівчата не перебивають мій рекорд. У голові стала крутитися цифра — 200. У залі без проблем підіймала 180 кілограмів. Вирішила знову спробувати себе на змаганнях. І вийшло!

Алла — майстерка спорту міжнародного класу з пауер­ліфтингу, тренерка вищої категорії. Працює в чернігівському спорт-клубі «Ікс-лайн».

— 200 кілограмів вийшло підняти не одразу. Займаюся щільно років три. Починала з ваги 130 кілограмів, — уточнює Алла. — Була мета перевершити себе знову. Це не тільки тренування, а й харчування та дисципліна.

— Як давно ви у спорті?

— 12 років. Вивчилася на бухгалтерку, та жодного дня не працювала за спеціальністю. І не було бажання сидіти над балансами. Займалася бігом.

Після вишу вийшла заміж. Пішла в декрет, потім відразу в другий. Між доньками різниця рік і дев’ять місяців. Розлучилася. Я без досвіду роботи, двоє малих. Щоб не втратити себе і не зійти з розуму, я відвела доньок у садок, а сама пішла тренуватися. І всю негативну енергію спрямувала на залізо.

Зміни як зовнішні, так і внутрішні почала помічати через рік. Вийшла на роботу, працювала оператором у кол-центрі. Влаштовував графік, я встигала забирати дітей з садочка. Мої батьки живуть у селі, нянь чи помічників у місті в мене не було.

У 2017 році закінчила курси і почала працювати тренеркою. Пройшла також курси з харчування.

Моє заняття матері не подобалося. Не підтримує й зараз. Каже: «Що це за така робота, тренером? Ти можеш порвати собі м’язи! Покалічити спину! Знайди щось нормальне. А як же стаж?» Але я не слухала. Після роботи на кілька годин приходила ввечері в залу і тренувала дівчат. Це було моє хобі, що вже почало приносити гроші.

Зараз, у свої 38 років, я краще почуваюся, ніж коли мені було 25.

— Чоловіки бояться вас?

— Бояться. Більшість кажуть: «Навіщо це тобі. Цей спорт для чоловіків». Я не згодна.

Хоч і підіймаю велику вагу, у житті я м’яка, добра, слабенька, маленька дівчинка.

Доньки виросли. Насті 16 років, вчиться в 11 класі. Вероніці 14 років, дев’ятикласниця.

— У залу ходять?

— Не хочуть. Але мені компліменти постійно роблять: «Мамо, ти така красива!»

Молодша займається два роки легкою атлетикою. Старша знає англійську мову на рівні С1 (вільне володіння). Пишаюся нею. Після випуску з ліцею Настя поїде навчатися у школу у Великобританії. Буде вчитися там по-їхньому 12 і 13 класи. Два роки навчання коштують на наші гривні чотири мільйони. А донечка виборола шанс навчатися безплатно. Після закінчення цієї школи Настя зможе вступити в американський чи європейський виш.

— Батьки тепер мною користуються, — сміється Алла. — Як приїжджаю в село, мішки ношу я. Днями привезла сестрі в місто чотири сітки картоплі. У кожній до 20 кілограмів. Без проблем занесла на п’ятий поверх. Якби було треба, когось би ще й зверху пронесла.

У залі щодня кілька годин тренувань. У повсякденному житті не хочу нічого підіймати. Вважаю, що пакети з магазину має нести чоловік. Хочеться гуляти з кавою і телефоном у руках.

Знайшла тренера й собі. Щоб бути схожою на нього. Обрала Миколу Яременка, майстра спорту міжнародного класу з пауерліфтингу. Вдячна йому за вкладені в мене досвід та знання. З Миколою я почала займатися пауерліфтингом та підіймати велику вагу. Згодом він запропонував мені взяти участь у змаганнях.

Я ж не просто беру і тягну ці 200 кілограмів. Довгий час до цього готувалася. Рік набирала вагу. У своїй вазі 75 кілограмів при зрості 170 сантиметрів зараз виглядаю компактною, і сила є. У мене 75 кілограмів якісних м’язів.

За місяць до виступу на змаганнях травмувала поперек. Рідним не казала. Майже місяць не могла тренуватися. Думала зніматися зі змагань. Та чарівні знеболювальні уколи мене врятували.

Після рекорду зробила КТ спини, щоб дізнатися причини болю. Хребет в ідеальному стані. М’язи гарно його підтримують. Спазмував один з м’язів. Звісно, професійний спорт не зовсім про здоров’я. Але якщо займатися з професійним тренером, проблем буде менше.

За встановлення рекорду отримала п’ять тисяч гривень призового фонду. Витратила їх на дорогу та проживання. Були й більші виграші.

— Третій рекорд буде?

— Можливо. На змаганнях відчувала, що можу підняти й більше. Але поки планую пів року відпочивати.

— Що дівчата качають у залі, окрім попи?

— Щоб були округлі сідниці, почати можна з домашніх тренувань, потім прийти в залу. Найчастіше зараз молоді жінки 25-30 років звертаються з хворими спинами, шиєю, холкою. Прошу звести лопатки, і не всі можуть. Боляче, паморочиться в голові. Сидяча робота, у телефоні — усе це впливає на спину. Багато хто хоче стати фізично сильнішою, навчитися підтягуватися.

Якщо грамотно підібрати тренування, менструальний цикл не порушується і не зникає. Тренування можна адаптувати під цикл. Хтось під час місячних тиждень лежить і не встає, а хтось, навпаки, більше проводить часу в залі. У мене так само. Під час циклу гормони бушують так, що можу підняти 200 кілограмів у перший день.

Один з міфів про схуднення — обмежувати себе в їжі. Ні! Щоб схуднути, їсти треба: овочі, нежирне м’ясо, крупи, макарони. Не обов’язково щодня авокадо і червону рибу.

Джерело: сайт газети "Вість", Ольга Самсоненко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)