73-річний зірка українського телебачення на пенсії вирішив жити у Чернігові

Микола Луценко – один із найвідоміших ведучих прогнозів погоди на українському телебаченні. На його програмі "Миколина погода" виросли цілі покоління, а знамениту фразу "Нехай проблеми та незгоди не роблять вам у житті погоди" знає кожен українець.

В інтерв’ю телеведучий, який вже перебуває на пенсії, однак продовжує працювати, розповів, чому продав майно в Києві та вже багато років мешкає в Чернігові. А також згадав разом з нами найуспішніші сторінки зі свого життя та ті, про які особливо не любить розповідати.

"Виїхав із цього змієвого міста, – жартує Луценко, згадуючи своє життя в столиці. – Живу в Чернігові – і, знаєте, він такий класний. Дуже гарне та душевне місто. Для пенсіонерів – просто супер (сміється). Коли приїжджаю до Києва у справах, тікаю якнайшвидше додому. Київ дуже багато забирає енергії".

"Зараз я розмовляю з вами, перебуваючи на дачі, – продовжує телеведучий. – Ви б бачили, як у мене тут красиво! Все в ампельних квітах, звисають, як в садах Семіраміди. Дубовий гай поряд. А яке повітря! І від порога звідти до квартири в Чернігові – всього 10 кілометрів. Ви розумієте, що це таке? А житло в мене в самому центрі. Дуже радий, що свого часу прийняв таке рішення: переїхати сюди. Київську квартиру продав. Я людина з села, люблю травичку".



Микола Луценко родом з Качанівки Чернігівської області, де розташований легендарний однойменний історико-культурний заповідник – палацовий ансамбль та парк дворянської садиби.

"Я жив напроти цього палацу, кожен день споглядав ту красу, – каже телеведучий. – Дитинство пройшло в лісах, у полях, на озері. А коли приїхав до Києва – всюди бетон. Різні були у мене квартири, якось навіть купив здуру велику, з лоджіями. Дуже захотілося елітну, у депутатському домі. А там будинок на будинку – і нічого абсолютно не видно. Як напала на мене депресія! Повісив у хаті все зелене, ніби трохи попустило. Але все одно я з часом продав те житло і пообіцяв собі, що більше ніколи так не буду робити".

"А тут, у Чернігові, в мене прямо з балкона можна ловити рибу, – продовжує Луценко. – Будинок розташований біля річки. Чи пізнають мене місцеві жителі? Зараз вони вже звикли, а раніше дивувалися. Знаєте, мені навіть неприємно було, коли запитували: "Ви що, сюди переїхали з Києва?" Хотілося стукнути за таке. Кажу: "Люди добрі, а чому ви себе так не поважаєте? Ви мешкаєте в одному з найпрекрасніших міст України, а не хочете помічати цієї краси. Дороги класні, гарні кафешки, модненькі магазини – європейське місто. А я знаю, про що кажу, бо багато подорожую Європою".

"Мені здається, що зараз у багатьох українських містах можна жити добре, головне – зібратися з думками, прикинути, що ви там можете робити. А те, що всі прагнуть потрапити до Києва, – це пережиток радянщини. Ви бачите в результаті, що сталося? Київ вже опух, бідний. Я ж старший за вас, заїхав у столицю, коли ще там не можна було працювати без прописки. Апартеїд якийсь – це взагалі було. Але саме місто бачилося няшним, невеличким, компактним. Київ пахнув хлібом. А зараз, дивіться – тягнеться від Броварів до Білої Церкви. Як метеролог вам кажу, його продути неможливо – смог такий, як у Пекіні. Над Києвом постійно висить коричнева шапка. Ви не помічали? А потім гадаємо, звідки у нас проблеми зі здоров’ям?".

Микола Луценко каже, що повномасштабна війна застала його на рідній Чернігівщині: "Спочатку, ми навіть не розуміли, наскільки це серйозно. Нам же казали, що все нормально, поїдемо всі на шашлики. Я ж вірив... А потім почалося – то ліворуч, то праворуч від будинку снаряди падають. То один будинок палає, то інший. І вибухи безперервно – ні спати, нічого не можна робити. У магазинах все зникло, добре, що я запасливий – ще й сусідам продукти роздавав. А якось ввечері, пам’ятаю, сиджу в квартирі і чую – над нами літак летить. І бомба від нього вже відчепилася, а вона так страшно свистить, коли летить. Думаю: ну це вже останні мої хвилини. Але вона вдарила не по нашому будинку, а трохи далі – на площі. Перебило всі комунікації, світло пропало, тепло. Кажу: все, треба виїжджати. Забрав сусідів, сіли в машину – поїхали".

Луценко згадує, що їх дуже тепло прийняла в Таращі на Київщині тероборона: "Мама рідна так не зустрічає! Нагодували, поселили – якщо вони прочитають цей текст, велике дякуємо їм ще раз. Далі були інші місця, але мені чомусь здавалося, що це ненадовго. Наші хлопці так мужньо чинили опір – як тигри. В кінці квітня вигнали окупантів із Чернігова, і ми повернулися додому. Біля мого будинку якийсь час, до речі, теж була тероборона. Я пропонував хлопцям допомогу, кажуть: "Батю, йди додому!". Наші хлопці – золото!".

Офіційно головний синоптик України вже багато років на пенсії, але продовжує працювати: "Є робота – найчастіше дублювання. Дуже люблю свого містера Пінга з "Панди Кунг-Фу" – прийомного тата головного героя. Інколи пропонують якісь одноразові акції. Нещодавно, наприклад, взявся за одну благодійну рекламу, з допомогою якої збиратимуть кошти на дрони. Запросили до Києва, знявся безоплатно".

А от Гомера Сімпсона, якого теж озвучував у кіно, згадує не з таким задоволенням: "Я не пам’ятаю його вже, от чесно. Працював добросовісно, старався. Але після виходу мультфільму на широкі екрани на мене вилилося багато хейту, бо шанувальники не могли пробачити продюсерам, що в кіно озвучувати Гомера взяли мене, а не Євгена Малуху, який був його голосом у мультфільмах на М1. Він дійсно озвучував дуже гарно, однак американським замовникам тоді чомусь не сподобався його голос".

Телеведучий каже, що грошей на життя йому нині вистачає: "Чесно скажу, пенсію я заробив дуже непогану. Працював багато, і все набіло. Пенсія вийшла просто європейська. А потім почалася вся ця історія з гривнею, і мені залишилася половина того, що призначили, якщо перевести в долари. А до валюти багато чого прив’язане – ліки, наприклад. От нещодавно серйозну операцію переніс – заплатив. Звичайно, люди, які отримують по п’ять тисяч гривен, можуть дорікнути, що я занадто прибідняюся. Ні, я не скаржуся – мені вистачає".

Джерело: obozrevatel.com

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (4)