«Ми сподівалися, що він у полоні»: у Чернігові попрощалися з актором Костянтином Слободенюком, який загинув на фронті

Костянтин Слободенюк

15 вересня в Чернігові попрощалися з військовим Костянтином Слободенюком, який загинув на фронті. Чоловік був актором обласного молодіжного театру, а також сопілкарем обласної філармонії. Співпрацював з Академічним ансамблем пісні і танцю «Сіверські клейноди». У травні 2024 року Костянтин долучився до лав Сил оборони України. 29 листопада 2024 року — загинув під час виконання бойового завдання в районі села Рівнопіль на Донеччині. Майже два роки захисника вважали зниклим безвісти.

Теща загиблого Костянтина Слободенюка Олена Мазняк згадує про свого зятя так:

«Ви знаєте, таких людей любить і Бог. І всі, на жаль, вони рано від нас відходять. Але це настільки була талановита людина, і його талант проявлявся не лише на сцені, а й у спілкуванні з людьми. Він дуже любив усіх людей».

Костянтин Слободенюк служив оператором відділення радіоелектронної боротьби 1 механізованого батальйону 32-ї окремої механізованої бригади.

«Він був небагатослівним, писав два слова: "У мене все гаразд". Ніколи не жалівся. Він був сином: звав мене мамою з першого дня. Так і залишився сином», — каже Олена Мазняк.

Художній керівник ансамблю «Сіверські клейноди» Андрій Лоєвець каже: з Костянтином вони об'їздили всю Україну, працювали і за кордоном.

«Свою творчу діяльність Костянтин почав з нашого колективу. Ми познайомилися з ним ще в далекому 2007 році. Музикант він, не побоюсь цього слова, був мультиінструменталіст. Профіль його, звичайно, це була сопілка і флейта, але також грали на шумових інструментах, і багато різних інструментів він міг освоїти і міг на них, що найголовніше, це грати професійно і дуже класно», — говорить Андрій Лоєвець.

Батько Костянтина також був сопілкарем. Вони виступали на одній сцені, розповіла його колега Дар'я Лемещенко.

«Його батько був неймовірний професіонал, ми також пропрацювали. Це, виходить, їхня сім'я — династія "Сіверських клейнодів"».

Дар'я Лемещенко говорить: коли Костянтин пішов на війну — вони були шоковані.

«А потім ще звістка про те, що він зник безвісти. Ми дуже сподівалися на те, що він десь у полоні, постійно переглядали списки, щоразу. Коли міняли, ми звісно, всі були в очікуванні, що він повернеться. Але ця звістка вже нас добила. Ми дивилися на нього, як він грав на сопілці. Це просто… Щось неймовірне творив. Неймовірний актор, він і акторський, він просто душа компанії, душа будь-якого колективу і, як виявилось, він дуже мужній воїн».

Актор Чернігівського обласного молодіжного театру Володимир Банюк пригадує: одна з останніх репетицій з Костянтином була у травні 2024-го.

«Ми виходили на сцену, на репетиційні прогони вистави Шекспіра "Король Лір". Він грав одну з головних ролей. Це якраз травень, якраз був той місяць, коли наших хлопців, в тому числі Костю, забрали на війну. Прем'єра була би десь в травні, на початку червня. Але саме середина травня — вистава зупинилась, війна її вкрала у нас».

Зі слів Володимира, для їхнього театру загибель Костянтина — це величезна втрата.

«У мене просто немає слів, щоб це висловити. Що б я не сказав, їх буде замало. Просто це вже у нас в театрі третя людина, яку ми поховали. І четвертий безвістий десь, ніхто не знає, поки що ніякої інформації немає. Але трьох ми поховали».

За інформацією, яку надав журналістам старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею Сергій Лаєвський, Костянтин Слободенюк народився у 1983 році в місті Мелітополь Запорізької області. Там пішов до школи, згодом, в залежності від того, в яке місто переїздила сім'я, навчався у школах Дніпра та Чернігова.

Здобув освіту за спеціалізацією «оркестрові та духові інструменти» з кваліфікацією «артист оркестру, викладач і керівник оркестру».

Свою трудову діяльність Костянтин розпочав у 2002 році у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм у колективі «Сіверські клейноди».

У 2018-2020 роках працював у Китаї у симфонічному оркестрі.

Приїхав в Україну у відпустку, а через ковід у Китаї вже не повернувся туди.

Почав працювати в Чернігівському обласному молодіжному театрі і паралельно у філармонії.

Долучившись до лав ЗСУ, був оператором відділення радіоелектронної боротьби 1 механізованого батальйону в/ч А4784.

В останню путь музиканта та актора проводжали оплесками. У Костянтина Слободенюка залишилися мати та син.

Поховали чоловіка у Чернігові на кладовищі «Яцево».



Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)