У найвищій точці Чернігівщини ростуть ялини, яким більше 120 років

На фото Алла Наливайко біля ялини

Ялинка для нас завжди пахне святом. Але одна справа — молоде деревце з призначе­ної для вирубки плантації, інша вікове, з густою кроною. На зразок тих, що ростуть у Рихлах на Королщині. Тут ціла ялинкова алея протяжністю понад 100 метрів.

Вона веде до Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря, який стоїть на найвищій точці Чернігівщини — 212 м над рівнем моря. Його історія почи­нається ще в 1620 році, коли тут, за перека­зами, на клені з'явилася ікона Святого Миколая Чудотворця Згодом на цьому місці побу­дували дзвіницю, храм, а в 1666 році — мо­настир. Його ченці спочатку жили в печерах.

— Ялинкову алею монахи висадили ще в 1901 році. Саджанці спеціально привезли з Карелії, — розказала фахівець Мезинського національного парку, на території яко­го розміщений монастир, Алла Наливайко.

Після приходу радянської влади — У 1922 році — в ньому облаштували дитячий будинок. Потім почали розби­рати стіни для спорудження будинків у Понорниці. Відроджуватися монас­тир почав лише з 2004 року. Нині він діючий. А ялинкова алея зараз — час­тина заказника загальнонаціонально­го значення «Рихлівська пустинь», біо­логічна пам'ятка.

— Заказник був створений рівно 30 років тому, — продовжує Алла На­ливайко. — Тоді на алеї було 79 ялин. Зараз — близько 70. Вони заввишки 30 і більше метрів, а в діаметрі деякі сягають метра.

Дерева стільки всього бачили за свої довгі 123 роки (максимальний вік ялин — 200 років), що й самі вже ста­ли історією. Хоча сьогодні люди їдуть сюди більше для того, щоб відволіктися від війни — помилуватися красою, вдихнути ялинкового запаху, послуха­ти магічного шуму у верховіттях.

Бажаючі можуть навчитися скла­дати зимові букети з гілочок хвойних дерев — такі майстер-класи організо­вують фахівці Мезинського національ­ного парку.

Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко, фото Алли Наливайко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (0)