Подружжя Ангеліни та Дмитра Костенків з Куликівки здобули перемогу на конкурсі мистецтв «Mikulasska Veselice»

Ця надзвичайно та­лановита пара, яка виглядає, як зірки голлівудського танцю­вального шоу, аж ніяк не телевізійна - наша, куликівська. Вся грома­да знає їх в обличчя, бо ж вона - вокалістка ще з дитячих років, а він - об­личчя господаря Рези­денції Святого Миколая минулих двох років у Куликівці.

А нещодавно їхні імена прозвучали й на міжнародній арені, бо ж стали лауреатами пер­шої премії міжнародно­го хореографічного кон­курсу - це вам не аби що. Знайомтеся: хоре­ографи Центру культур­них послуг в Куликівці, артисти балету Черні­гівської філармонії, а в повсякденному житті - подружжя Ангеліна та Дмитро Костенки.

22-річна Ангеліна (Скидановська - у дівоцтві) за­ймається співом з малих літ. Жоден захід Центру по­зашкільної освіти, а згодом - інших закладів культури громади не обходилися без вокальних номерів талано­витої куликівчанки. 24-річний Дмитро все життя танцював, був знаним на малій батьківщи­ні - Харківщині.

Поєднала цю талановиту пару сама доля - навчалися разом у Харківському національному педагогічному універси­теті імені Григорія Сковороди. Жили в одному гуртожитку. Коли місто обстрілю­вали, разом пересиджували в підвалах, у метро.
Ангеліна й Дмитро разом вже п’ять років, побралися восени 2023-го. Жити ви­рішили в Куликівці, куди переїхали у квітні 2022-го. Тоді тут вже було тихо, не стріляли.

Робота для артистів знайшлася - відкрили танцювальний гурток для дітей старшого і се­реднього віку. Згодом бажаючих стало більше, тож запрацював ще один. Нині Костенки - єдині хореографи в громаді. Ангеліна навчає сучас­ним танцям, Дмитро - українським народним. Обіймають посади керівників народного ан­самблю танцю «Льонок» та студії танцю «Emoji».

Поза буденним життям не забували і про здобутки духовні. Участь у конкурсах та фес­тивалях різного плану стала традиційною. і ось, у скарбничці - нова перемога.

- Розкажіть трохи про конкурс. Він про­ходив дистанційно? - запитую в Ангеліни.
- Так, дистанційно. Це був Міжнародний двотуровий благодійний конкурс мистецтв «MIKULASSKA VESELICE», багатожанровий проєкт між Україною та Чехією. Частина ко­штів, виручених від заходу, йдуть на потреби
ЗСУ. Загалом було 300 учасників, які пред­ставляли різні види мистецтва: музику, об­разотворче мистецтво, хореографію і т.д. Ми виступали в останній категорії дуетом.

- Вперше брали участь у цьому заході?
- Так, вперше.

- І одразу перемога - лауреат І пре­мії. Може, ще й грошову нагороду отри­мали?
- Ні. її давали за гран-прі, якого в нашій категорії не було.

P.S. Втім, гроші у цій справі не головне. Чи не так?

Джерело: "Поліська правда", Марина Іваненко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (0)