У менському зоопарку розповіли, скільки символів 2025-го року у них живе

На фото королівський пітон з менського зоопарку

У Мені навколо питання, прикраша­ти чи ні міську ялинку до Новоріччя, виникла ціла дискусія. «Зараз не той час. Усі кошти — на ЗСУ», — переко­нували ті, що були проти. «Не можна залишати дітей без свята», — апелю­вали інші. Тим більше що за ялинку і її транспортування платити не треба. Вона росте в самому центрі міста. А іграшки можна використати торішні. Тобто витрати — мінімальні.
У Городні це зробили без обговорень. Прикрасили зелену красуню біля Будин­ку культури синіми і жовтими кульками, придбаними попередніми роками, на радість і малюкам, і дорослим. «Без ра­дості в складні часи не можна», — ствер­джують психологи.

Щось схоже і з новорічним вбранням та святковим меню. Хоч за китайським календарем рік Зеленої Дерев’яної Змії настане тільки 29 січня 2025-го, ті, хто не відмовляється від свята, на­ряди і страви на її честь готуватимуть уже до 31 грудня. Астрологи заздале­гідь оприлюднили детальні рекоменда­ції щодо цього. Хтось дотримуватиметь­ся їх, хтось створить свої правила. На допомогу останнім — Менський зоопарк із тераріумом — приміщенням для утри­мання земноводних, плазунів тощо.

— Там у нас живуть семеро: дві ана­конди, чотири пітони (по два королів­ських і тигрових), один полоз, — роз­повідає директорка звіринцю Зінаїда Максименко. Вона добре знає харак­тери і вподобання його мешканців, у то­му числі і змій.

— Хто з них особливо зелений — найбільше схожий на символ 2025 року за кольором?
— Анаконди. Хоча окраска неодно­рідна, з плямами різної форми. Але ці змії точно не «дерев'яні», їхня стихія — во­да. Чудово плавають. Навіть линяють під во­дою. Разом з тим у дикій природі вони не­рідко виповзають погрітися на сонці.
— Розказують про гіпнотичний по­гляд анаконди, який нібито паралізує жертву. А також про її отруйне дихання, що згубно діє на маленьких тваринок.

— Науково це не доведено. Ті, що в нас, таких фантастичних здібностей і близько не мають. Вони неотруйні і неагресивні. Як усі мешканці південних країн (анаконди поши­рені на територіях Південної Америки, Бра­зилії, Колумбії, Еквадору та ін. — Авт,), лю­блять тепло. Хоч температура в тераріумі постійно плюс 25-30 градусів, можуть роз­лягтися поблизу батареї опалення — на під­лозі чи на підвіконні — на кілька го­дин. Метушня — теж не про них. Не­рвують, повзають, тільки коли бага­то відвідувачів. Значна кількість лю­дей їх лякає.

Спокійним норовом, каже ди­ректорка, вирізняються і пітони. Ко­ролівські часто лежать згорнувшись калачиком. За це їх прозивають кулевидними, або пітонами-м'ячами. До того ж вони красунчики — зі світ­лими і темно-коричневими пляма­ми та смугами на тулубі. У тигрових пітонів темні плями «розкидані» по жовтуватому тілу, утворюючи склад­ний візерунок.
Із таким Зінаїда Сергіївна якось навіть сфотографувалася. Щоб умістився в кадр (а ці змії досяга­ють довжини понад 2,5 м), його до­велося вдвічі згорнути. До речі, піто­ни повільно ростуть протягом усьо­го життя. А воно триває до 25 років.

— Не побоялися, що вкусить?
— У Південно-Західній Азії піто­нів тримають як ми — котів: щоб по­збавляли від гризунів. Наш і є таким, як котик. Виважений, - неквапливий, знає собі ціну. Любить лазити по де­ревах. А кусає, коли захищається від ворогів. Може також зреагувати на різкі рухи. Тому пітона треба брати повільно, спокійно, і тоді він не вкусить.

Основними ворогами пітонів вважають­ся крокодили. У Менському зоопарку вони мешкають в одному приміщенні, але на різ­них поверхах. Пітони — зверху — на друго­му. Але це їх ніскільки не бентежить: мабуть, просто не здатні «винюхати» загрозу, адже змії відчувають запах переважно навколо себе, захоплюючи довгим язиком молекули повітря, які спрямовують у спеціальний ор­ган, розміщений у роті.

Іще один мешканець тераріуму — полоз. Деякі лусочки на його темному тілі мають бі­лі краї, що створює тонкий сітчастий малю­нок. Менський полоз приречений на самотність. Подруги в нього немає. Якби була, у приміщенні могло б стати тісно від «дітлахів» — вагітність полозихи триває всього близько місяця.

— А як із цим в інших? — запитую.
— Вони в нас не розмножуються.

Хоча романтична парочка в тераріумі все ж таки є — королівські полози Тусі і Мері. Во­ни єдині з кличками.
Цікавлюся, що в змій у раціоні.

— Курчата, миші, пацюки — їх вирощуємо спеціально. Годуємо змій один-два рази на тиждень. Апетит у них змінюється — коли ли­няють, майже не їдять.

Тепер, маючи підказки змій із зоопар­ку, неважко здогадатися, що зустрічати рік Змії слід в одязі «під змію» — зелених, жов­тих, коричневих кольорів. А — за великим рахунком — навіть рожевих (як у райдужно­го удава) і помаранчевих (як у техаського по­лоза). Фахівці стверджують, що зелений ко­лір змії бачать найкраще, а синього ж начеб­то не сприймають.

— Яким буде наступний рік, виходячи з основних характеристик мешканців те­раріуму? — запитую Зінаїду Сергіївну.
— Спокійним.

Попри все — нехай це здійсниться.

Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

комментарии (0)