Тарас Байдала: «Вціліли лише я і мобільний телефон...»
2025-01-16 17:25:14



Тарас Байдала
Майже дві години безперестанку гатили росіяни по прикордонній Семенівці 7 січня. Це був найтриваліший обстріл міста з початку повномасштабного вторгнення.
Про нього Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА повідомляє таке: «12 вибухів зі ствольної артилерії 152 мм по н. п. Семенівка Новгород-Сіверського району. Відбулося пряме влучання в будівлю агролісгоспу та заправку (осколкові пошкодження двох будівель). Зазнали осколкових поранень 3 цивільні особи.
13 вибухів зі ствольної артилерії 152 мм по н. п. Семенівка Новгород-Сіверського району. Внаслідок обстрілу виникла пожежа, в ході якої було знищено: житловий будинок, господарча споруда, автомобіль та будівля СТО, пошкоджено б приватних будинків».
Знищене — це все, що власним трудом роками наживав 32-річний семенівець Тарас Байдала.
— Я 10 років займався ремонтом автомобілів. Були свої гараж і шиномонтаж. Працював і паралельно поряд зводив будинок. Ми з дружиною Олею і сином Тимофієм (зараз йому 10) жили в ньому років п’ять, там було все нове...
8 місяців тому я пішов служити прикордонником. 7-го в мене був вихідний. Зранку почався обстріл. Спочатку прилітало метрів за 300-400 від дому. Як це не дивно, я вже до такого звик. Але тут почув вибух зовсім поряд. Швидко вдягнувся, надів бронежилет, каску і вийшов на вулицю. Дивлюся: прихід біля будинку через один двір від мого. У мене посікло паркан і дах на гаражі. Раптом я почув виходи (ми від кордону дуже близько). Побіг у двір, вскочив у гараж, спустився в яму, над якою стояв мій «ДеуЛанос», там ліг — і зразу пряме попадання в гараж прямо наді мною... Виходить, мене мій ававтомобіль урятував: його побило осколками, на нього впав дах, усі балки, та він усе витримав. Зразу навколо почало горіти. Я виліз із ями, побачив, що завалило вихід. Відкидав голими руками, вибрався з гаража на вулицю і знову почув два виходи. Побіг через дорогу, упав під чужий паркан, і тут — ще два приходи поряд людям у городи.

Тут примчав машиною мій друг, Влад Басистий, тільки-но підскочив до мене — аж іще два прильоти. Він теж упав, і ми вже разом лежали, поки вибухало неподалік. У момент затишшя повставали, застрибнули в машину і помчали подалі звідти.
Обстріл тривав. Лише коли стало тихо, ми з Владом повернулися до мого двору, але там уже нічого не було...
— Не вціліло геть нічого? Ні з дому, ні з обладнання в гаражі й СТО?
— Лише я і мобільний телефон, який був у мене в руках... Ще під час влучання в гараж вибуховою хвилею в будинку вирвало двері, розірвало ганок, зайнявся дах, і зразу все загорілося. Будинок дерев’яний, обкладений цеглою.
Вогонь поширювався дуже швидко. А пожежники, поки йде обстріл, не приїжджають.
Це ж добре, що я дружину із сином відправив у Чернігів за два дні до того — після КАБів. 5 січня я був на службі, тож попросив Влада вивезти моїх у Чернігів. Після цього обстрілу в мене була контузія, нудило. Коли трохи відійшов, подзвонив їм, що я живий.
Тепер нічого не залишилося ні в мене, ні у дружини, ні в дитини. Добре, що Оля забрала із собою хоча б найважливіші документи, у тому числі й моє посвідчення учасника бойових дій. А вся моя військова екіпіровка згоріла. Зразу ж мої і дружинині колеги допомогли грошима, то форму й інше найнеобхідніше я купив, адже мав повертатися на службу.
Заспокоює Тараса одне: поки він захищає кордон, у його найрідніших є прихисток, принаймні на перший час.
На відео репортаж з цих подій від "Суспільне Чернігів"
— Моя двоюрідна сестра живе в Чернігові, і в її будинку ми ще раніше винайняли квартиру. Часто туди виїжджали, коли Семенівку дуже обстрілювали і коли синові робили операції на очах. Ось і тепер Оля з Тимофієм поки що будуть там.
Коли після обстрілу я теж від'їжджав із Семенівки в Чернігів на кілька днів, щоб трохи відійти, забрав звідти й маму — знайшли їй будиночок у селі під Черніговом. Чи повертатиметься вона додому — поки що не відомо, адже обстріли Семенівки повторюються...
Шановні читачі, підтримаймо нашого захисника, який втратив домівку і справу всього життя! Кошти для нього з родиною можна переказати за номерами карток:
5168 7574 2138 4001 ПриватБанк, Байдала Ольга
4441 1111 5816 5310 Монобанк, Байдала Тарас
Джерело: газета “Гарт”, Аліна Ковальова
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Оставить комментарий
другие новости
Чернігівські перевізники видали накази, щоб учасники бойових дій їздил...
2025-02-07 14:23:32
Аби в 2025 році не втратити медичну підтримку варто звернутися до сіме...
2025-02-07 14:15:05
Олександр Ломако звітує: шлях Чернігова від руйнувань до відновлення т...
2025-02-07 14:11:57
У Понорницькій громаді чекають на переселенців 30 пустих будинків
2025-02-07 14:03:46
На Центральному ринку Чернігова здешевшало м’ясо
2025-02-07 13:40:32
Інструктор Євгеній Левківський: «У 158-й наче прокинувся у раю»
2025-02-07 13:14:42
Станіслав Булденко - єдиний із Чернігівської області отримав річну сти...
2025-02-07 12:43:13
Вчителі Чернігівщини тепер з доплатами від уряду
2025-02-07 12:28:19
На Корюківщині виявили 27-річного мисливця, який незаконно вбив молоду...
2025-02-07 11:59:03
7-річного Матвійка, який потонув 7 січня поки що не знайшли
2025-02-06 14:20:05
Треба демілітаризовпну зону
Треба демілітаризовану зону з усіх чиновників, суддів і політиків, дивись і війна скінчиться
Треба очистити планету від русні.
Бідні люди.За що нам таке горе.😭.Тварі руські горіти вам всім в аду.Господи дай миру в нашій країні.