Червонокнижна скопа з Фінляндії, яку знайшли у Чернігові померла дорогою до столиці

32-річна чернігівка Христина Литви­ненко рятує і людей (працює парамедиком Першої підстанції Чернігівської станції екотреної (швидкої) медичної допомо­ги), і тварин. До неї часто звертаються, якщо бачать пораненого чи хворого птаха, їжа­ка, кажана тощо, а вона бідолах забирає, ви­ходжує і, якщо це можливо, повертає в ди­ку природу, а якщо ні — прилаштовує в добрі руки. Любов до братів наших менших Христині прищепила мама.

- З нею, — говорить, - я десь із 9-10 років допомагала тваринам у різних склад­них ситуаціях. Зараз же моя головна поміч­ниця в цьому —11 -річна дочка Поліна.

Через телеграм-канали Христина дізна­лась про рідкісного птаха, занесеного до Червоної книги України, якого кілька днів по­спіль бачили чернігівці в ландшафтному пар­ку «Ялівщина».

— 30 травня я зв’язалася з дівчатами, які повідомили про скопу, одна з них підказала точне місцеперебування пташки і приїхала допомагати мені її ловити. Коли ми прибули, скопа сиділа на електроопорі. Потім її зігна­ли ворони (ці птахи не люблять чужаків), во­на злетіла і приземлилася. На грудині у ско­пи ми помітили запечену кров. Спочатку я не зрозуміли чи то вона рибу їла, чи то кров її. Потім виявилося, що то таки її кров, прав­да, рана була вже стара, зарубцьована. Та­кож у скопи було ушкоджене махове перо на хвості і крилах, що характерно для утриман­ня птаха у клітці або в тісному вольєрі. А ще птах був окільцьований - аж у Фінляндії. Це стало зрозуміло з інформації на кільцях, на яких були й контакти Центру кільцювання. Я написала туди листа.

А скопу тимчасово забрала додому, щоб ретельніше оглянути і погодувати. Вона бу­ла слабка, намагалася їсти, але не могла. Я зразу ж зателефонувала у притулок для ди­ких птахів Ірини і Валерія Снопків «Сади­ба Нюшанік». Ми домовилися, що в неділю, 1 червня, я привезу скопу в Київ, вони її звозять у ветклініку і звідти заберуть до се­бе. Але, на жаль, дорогою пташка померла.

Розтин показав причину — поліорганна не­достатність (у скопи були уражені наднирники, збільшений жовчний міхур). Її можуть ви­кликати і травми, і хвороби.

Кілька днів тому мені надійшла відповідь із Фінляндії. Виявилось, що наша скопа була дуже молода (до двох років) і її дійсно окільцювали там. Що ж до того, як вона опинила­ся в Чернігові, то в багатьох перелітних пта­хів міграційні маршрути пролягають через Україну. І це далеко не перший випадок по­яви тут птахів з іноземними кільцями, у тому числі і скопи. Я не раз бачила цих червоно­книжних птахів на Чернігівщині.

Що ж до стану махового пера, то не відомо, чи нашого знайду хтось утримував у не­волі і йому вдалося вирватися, чи це наслід­ки патологій в організмі. Або, може, хтось скопу підібрав і намагався лікувати, потім ви­пустив, думаючи, що вже все добре, а в неї пішли ускладнення...

Джерело: газета "Гарт", Аліна КОВАЛЬОВА
Фото з альбому Христини Литвиненко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)