Данила Жуковецького лікарі оперували 5,5 годин. 101 троянду сестрі Валерії на випускний принесли його друзі…

Щасливий 2019 рік. На знімку зліва направо: Геннадій, Валерія, Данило, Олена на випускному сина. Фото з архіву Олени ЖУКОВЕЦЬКОЇ

4 червня о 1.35 у чернігівській міській лікарні №2 помер 22-річний Данило Жуковецький. Він був біля магазину «Союз» на вулиці Соборності (колишня Доценка) вночі третього червня, коли впав шахед. Ховали Данила в четвер, 5 червня. А 6 червня в сестри, 16-річної Валерії, був випускний. Друзі Данила принесли їй 101 троянду. Бо з таким букетом хотів прийти до сестри на шкільне свято Данило.

Першого «Опеля» тато подарував сину на 20-річчя

Мати Олена займається продажем нерухомості. Батько — поліціянт.

— Данік був біля «Союзу» з другом Сашею, — каже Олена Жуковецька, мати. — Коли летіло, син запропонував другу зайти в ту арку, між магазином і будинком. У товариша контузія, струс мозку.

Даня вчився в чернігівській політехніці на факультеті «Соціальна робота». Паралельно працював тестувальником ігор. Сидів постійно за комп’ютером. Казав: «Мамо, я працюю, грошей у тебе не прошу». Питала: «Сину, що в тебе з навчанням, дипломом?» «Все нормально». Не любив, щоб його лелеяли. Не тримався за материну спідницю. Жив з дівчиною. Її теж звати Валерія. Посварилися. Того дня був у бабусі Віри, моєї матері. Через зупинку від нашого дому.

На вулицю виходив у перервах між роботою. Міг о 22.00 вибратись. На дві години, подихати свіжим повітрям, попити каву з друзями. Коли почався обстріл, подзвонив дівчині, дядьку. Щоб ховалися в укриття. Бабусі сказав: «Їду біля «ЧеЗАРи», аж вуха позакладало». Усіх попередив, а сам не вберігся…

За тиждень до цього по Чернігову вдарили ракетами. Приїхав до нас: «Збирайтеся». Відвіз у бомбосховище. Сперечатися з ним сенсу не було. Як сказав, так і зробив.

Припаркувалися біля магазину, — розповідає про страшну ніч. — Друг недалеко живе. Він забіг за будинок. А Даня дуже переживав за машину. Першого «Опеля» тато подарував сину на 20-річчя. Даня любив швидкість і гучно слухав музику. Ту автівку поміняв на іншу. Теж «Опель». Постійно замовляв до неї деталі. На минулий день народження тато подарував йому свою золоту печатку. Син дорожив подарунками від батька.

Після його смерті ми забирали запчастини до машини, які замовляв. Сьогодні, — говоримо 9 червня, — на пошту прийшли речі, які купував. Так радів: «Мамо, я собі замовив речі».

Син не пив, не курив. Хотів родину, діток. Був добряком. Жити б ще й жити. Запитала в Бога: «Чому не я?» Уже скоро дев’ять днів, а я повірити, прийняти не можу, що його нема. Для мене він кудись далеко поїхав, де нема зв’язку.



«Врятуйте, я хочу жити»

— Коли Даню поранило, просив друга допомогти. Він його трохи далі протягнув. Ми з донькою в ту ніч вирубилися. Вибухів не чули. У ніч перед цим не спали, бо шахеди літали. На телефоні були пропущені. Розбудили сусіди. Щоб відкрила підвал. Бо старша будинку.

Тоді передзвонила мати. Їй сказали, що Даня поранений. Валерія пішла в укриття. А я побігла туди. Данік був при тямі. Кликав тата. Набрала чоловіку, увімкнула гучний зв’язок. Але що тоді було, не пам’ятаю. Медсестра потім розповіла, що Даня в лікарні сказав: «Мамо, пробач мені за все. Хлопці (лікарі), врятуйте, я хочу жити». Операція тривала п’ять з половиною годин. Хірург з операційної вийшов увесь в крові. Сказав:

«Зробили все можливе. Лишилося молитися».

Молилися всі. Народився о 13.35 дня. А помер о 1.35. Мені подзвонили о 2.34. Так боялася цього нічного дзвінка.

Поранення важкі. На лівій ручці не було пальчиків. У печінці два уламки. Легеня пробита наскрізь. Шлунок, підшлункова пробиті. Вирізали частину товстої кишки. Чоловік одразу почитав в інтернеті, що з цим можна жити. Є протезування. Якби не травма голови…

Перелом носика, уламки в обличчі. Усі кінцівки були роздроблені від вибухової хвилі. Лікарі два рази мене пустили до сина в реанімацію. Пустили в морг, перед розтином. Причина смерті: «Множинні уламкові поранення».

«Валерія не хотіла йти на вручення атестата. Вмовила її. Бо так хотів Данік»

Даня вчився в школі №31. Морально, матеріально підтримали його друзі. Бригада пацанів. Поминальний обід був у «Стрільці», біля нашого дому. Інші заклади або не могли прийняти таку кількість людей, або заброньовані на випускні.

Наступного дня в доньки був випускний. До дев’ятого класу теж вчилася в школі №31. Десятий-одинадцятий — у школі №12. Валерія не хотіла йти на вручення атестата. Вмовила її. Бо так хотів Данік.

Того дня ще їздили босоніжки купувати, бо не встигли. Удома не було ні світла, ні води. Зібралися за дві години до офіційної частини. Данік не любив, коли я плачу. Жарти в нього були трішки з сарказмом, але смішні.

Друзі Даніка прийшли до Валерії на випускний. У залу чернігівської політехніки. Подарували 101 троянду. Ми ще з бабусею сину казали: «Леруся любить дрібні ромашки». А Даня вирішив: «Хочу подарувати найгарніші і найбільші троянди». Їхня двоюрідна сестра Аня приїхала з Польщі. Удвох з сином збиралися до Валери на випускний. А вийшло, пішли на похорон до братика. Чоловік знімав свято на Данін телефон. А тепер боїмося перекидати відео один одному. Бо прийде повідомлення від відправника «Синок». Тато в сина був підписаний як «Батя». А я — «Мать». Такий у нього був стиль.

Дві години друзі Даніка чекали Валеру під політехом, щоб пофотографуватися. Вступати донька планує на факультет менеджменту. Тільки вуз треба вибрати. Боюсь відпускати від себе. Тепер у кожну тривогу трушусь.

Чоловік Геннадій працює поліціянтом у чернігівському райвідділі. Коли поранило Даніка, був на роботі в Ягідному. Керівництво відпустило на два тижні.

У 2022 році чоловік був у Чернігові, — Олена має на увазі повномасштабне вторгнення. — Данік хотів записатися в тероборону. Щоб допомагати батьку. Тоді йому було 20. Відмовила. Тато воює, а ти повинен бути з нами, з дівчатами. Він добував продукти. Цигарки чоловікам на весь будинок приносив блоками. Наш район тоді обстрілювали сильно. Вивіз нас з Чернігова 18 березня. А через два тижні, коли тато сказав, що в місті тихо, ми повернулися.

17 червня в сина день народження. Хлопці сказали, прийдуть. Незадовго до смерті їздив з друзями в кафе «Арменія», шашлик поїсти. Хотів день народження там святкувати. Поїдемо туди, посидимо. Спершу — на кладовище. А потім, як хотів, — у кафе.

Через рік пам’ятник будемо ставити. Теж буду з друзями радитися. Казали, бачили гарний у вигляді колеса. Бо Данік дуже любив автівки.

Супермаркет «Союз» запрацював наступного дня

Під час вибуху шахеда постраждав супермаркет «Союз». Вилетіли всі вітринні вікна. Їх шість. Пошкоджений центральний вхід.

Працівники вигрібали скло. Закривали вікна осб-плитами. Наступного дня, 4 червня, магазин запрацював. Усередині зробили перестановку. Частина приміщення, де раніше був вихід, закрита стелажами з продуктами. Чотири каси працює.

Магазини «Союз» і «Квартал» належать до мережі львівської компанії ТОВ «Альянс Маркет». Власник — 56-річний Михайло Весельський, меценат, мільйонер.

— Цей магазин планували реконструювати, — каже Оксана Малишек, директорка регіонального відділення в Чернігові ТОВ «Альянс Маркет».

— Зробити ремонт. Оновити фасад. Враховуючи останні події, на глобальні зміни не готові. Наслідки прильоту прибрали за день. Мобілізували працівників з інших магазинів мережі. На другий день зробили перестановку, відгородили частину зали. Скомпонували торгову площу на меншій території. І відкрилися.

Замовили вікна, двері. Зробимо вивіску. У ліву частину до глобальної реконструкції планувала заходити «Єва». У невеликому форматі, близько 150 квадратів. Так у нас працює магазин на Льотці. Зараз ведемо перемовини. Вони не перехотіли заходити, але не знаю, наскільки це буде швидко.

— Збитки підрахували?

— У процесі. Чекаємо на комісію. Проводимо інвентаризацію товару. Стелажі, що стояли вздовж вікон, упали. Товар побило уламками. Від вибухової хвилі все, що було в склі, упало.

Алкоголь побився, було озеро.

Але що таке ці збитки в порівнянні з загибеллю хлопця. Неспівставне.

Посипалися бокові вікна в магазині на Коваленка (колишня Пухова).

Після 2022 року не функціонує наш супермаркет на Шерстянці. По будівлі був приліт, дірка в стіні. Не плануємо відбудовувати. У тому районі є ще один магазин, нормально працює.

На Масани теж зайшов орендатор. Конкурувати з «Велмартом» важкувато. Вхід у наш магазин був навпроти входу до рампи «Велмарту».

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)