Поштарка з Вертіївки виготовляє фуд-букети та проводить благодійні збори для допомоги ЗСУ

Одним з нових й неординарних напрямків у флористиці, який наразі користується неабиякою популярністю в світі, є композиції з овочів, фруктів, солодощів та інших смаколиків. Ці зазвичай яскраві, стильні й водночас смачні букети дають можливість не тільки по достоїнству оцінити красу подарованої квіткової композиції, а й спробувати її на смак…

Пошта добра: букети, лотереї й серце, відкрите до людей

Завідувачка поштовим відділенням «ВПЗ Вертіївка» Тетяна Лебідь свій перший їстівний букет виготовила кілька років тому на день народження своєї хрещеної. Звісно, необхідних навичок, притаманних досвідченим фуд-флористкам у Тані ще не було, тож вирішила зробити його простеньким і водночас вишуканим. А тому складові для своєї майбутньої композиції підбиралиа не стільки за правилами, а так, як підказувало їй серце та власна фантазія, бо дуже вже хотіла порадувати дорогу людину чимось цікавим та неординарним. І це їй вдалося.

Водночас фуд-флористичні проби жінки прийшлися до смаку не тільки ювілярці, а й захопили і її саму. Таня з інтересом перечитувала відповідну літературу, переглядала на ютюбі майстер-класи від досвідчених фуд-флористів, прислухалася до їхніх порад щодо складників та матеріалів, вивчала принципи побудови та способи оздоблення букетів тощо.

Паралельно відточувала й власну техніку, складаючи «смачні» композиції й даруючи вже готові оригінальні вироби своїм друзям, рідним, знайомим на свята чи й просто так. Якось вирішила підрахувати кількість виготовлених нею букетів. Вийшло аж вісімсот. Й це не дивно, бо для самої майстрині бачити щире здивування й захоплення такими ось неординарними букетами було такою ж радістю, як і для тих, кому вона їх дарувала.

Чимало знайомих її подарунків не їли, а зберігали на згадку. Побачивши у них такі сувеніри, дехто почав замовляти і для своїх рідних чи знайомих. І хоч перетворювати своє захоплення у бізнес майстриня не збиралася, проте й не відмовляла, робила букети на замовлення. Зазвичай, частіше замовниками виступали батьки та хресні, котрі хотіли порадувати своїх малюків чимось цікавим та смачненьким, робила букети й на ювілей – від дня народження чи подружнього життя, «до смаку» її їстівні букети з відповідним набором продуктів припадали як жінкам, так і чоловікам...

У її роботах – часточка власної душі

«Перш ніж приступити до роботи на замовлення, стараюся зрозуміти характер людини, якій цей букет даруватимуть, її настрій, смаки та уподобання, - розповідає про специфіку цієї непростої творчої роботи Тетяна. – От, скажімо, отримає вона цукерковий чи гастробукет, які їй не до смаку, чи ж принесе їй цей подарунок радість та щастя? Звісно ж, ні….»

У кожну свою роботу Тетяна вкладає й часточку душі – тому всі вони в неї рідні та улюблені. Й оригінальні, бо практично ніколи не робить кілька однакових букети. За словами майстрині, загалом у флористиці можна використовувати будь-яку річ. Тож паралельно з їстівними букетами почала освоювати мильну флористику. Щоправда, через нестачу вільного часу й зайнятість на основній роботі поки що техніки декоративного миловаріння не освоїла, тому свої декоративні букети з мила компоную вже з готових складників. Але це теж дуже цікаво.







Між роботою, захопленням і волонтерством

Від початку повномасштабного вторгнення Тетяна Лебідь долучилася до лав волонтерів – місцевих та з сусідніх громад. Вже не перший рік вони разом плетуть маскувальні сітки, співпрацюючи з іншими волонтерськими осередками збирають все, на що приходять з запити з фронту та від колег-волонтерів– починаючи від різноманітних смаколиків, овочів у свіжому й сушеному вигляді, банок для виготовлення окопних свічок, парафіну, білизни, засобів гігієни до макулатури, старих бензопильних ланцюгів та підшипників, організовує збори коштів на ремонт та придбання автівок та безпілотників для наших воїнів на передову, Аби якомога швидше закрити грошові збори, на своїй фб-сторінці почала проводити благодійні лотереї. Спочатку це були власні букети, останнім часом до розіграшів долучаються, надаючи власні лоти, односельці. До речі, цими днями на фб-сторінці Тетяни Лебідь знову з'явився пост – цього разу йдеться про розіграш лотереї з шістьма призами, бо хлопці просять допомогти відремонтувати чергову автівку, бо в них там дуже гаряче, а без транспорту дуже важко...

«На пошту я прийшла п'ять років тому, -розповідає Тетяна. -На той час у нас було п'ять листонош, наразі залишилося тільки двоє. Оптимізація. Реформування системи поштового зв'язку. З початком повномасштабного вторгнення додалися інші проблеми. Звісно, люди стали менше передплачувати періодики, частіше комунальні та інші платежі проводять через інтернет, активно користуються соціальними мережами, менше передплачують газет та журналів. Разом з тим для багатьох сільчан друкована преса також залишається важливим джерелом надходження місцевих новин. І для одиноких престарілих та маломобільних сільчан наші листоноші – як світло у віконці: і пенсію принести, і ліки замовлені, і якесь нескладне доручення виконати. Торгуємо продуктами й побутовою хімією, від того, скільки чого листоноші продадуть, залежатиме надбавка до її мінімальної зарплати. Пенсіонери нам замовляють, ми приносимо… Словом, працюємо… Оце б ще й війна швидше закінчилася…."

Джерело: "Вісті", Катерина ГАВРИШ

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)