Жителі Чернігівщині мріють знайти додаткові кошти на реконструкцію криниці, яка має незвичайну легенду

Три роки тому ми розповідали читачам легенду про походження Маковіївської криниці у Дібрівному. Вона навіть зафіксована в літописі одного з київських монастирів. Легенда переповідає, колись у давні часи на нашій землі напала спопеляюча посуха. Пересохли річки та водойми. Страждали люди й тварини. І от на свято мучеників Маковіїв конюхи вивели табун у поле між Смичином і Дібрівним в надії знайти хоча б трохи соковитої трави або краплинку води. Та марно. Коні почали падати від спраги та спеки. А конюхи вознесли молитву до Бога з проханням змилуватись над людьми та худобою. І тоді на гору, що біля ліску, де й зараз залишився невеликий пагорб, з неба спустилися три мужі в білих шатах. І з під гори в той же час забило джерело й побігло струмком в сторону Смичина.

Валентина Чорна, бібліотекарка з Дібрівного, закохана в історію свого села і захоплена краєзнавчою роботою, зібрала від людей розповіді про минувшину. У них переповідається, що коли в Дібрівному згоріла дерев’яна церква, літні жінки збирались біля криниці, яка має назву Маковіївська, і правили своєрідну службу та читали молитви. А ще— пригощали малечу варениками з маком на свята.

Допоки в селі був священик, він на свята правив там служби. Назву їй дали на честь свята, в яке вона з’явилась, і люди вірили, що вода в ній має цілющу силу. Але з часом від колишньої облагородженої кринички залишився тільки дерев’яний зруб. Місцеві хлопці притягнули колодязне кільце та укріпили його. Вода в криниці почала прокидатися з новою силою.

У 2019-ому році Валентина Чорна подала громадський проєкт на бюджет участі Городнянської міської ради. Проєкт підтримали й пообіцяли виділити під нього 36 тисяч гривень. Виготовив капличку для облагородження криниці майстер з Тупичева Володимир Колінько. Допомагали йому місцеві майстри та комунальні працівники Смичинського старостату.

Через затримку з отриманням коштів реконструкція кринички розтягнулась майже на два роки. А потім почалось повномасштабне. Але пані Валентина не звикла залишати справу на пів дорозі. Тому 14 серпня 2022 року відбулось освячення цілющої криниці, яка отримала нове життя.

– Ми і раніше, до реконструкції криниці, щороку на свято Маковія ходили до нашої кринички, – каже Валентина Чорна. – Я щороку водила туди дітей та молодь з села, приходили й старші за віком односельці. Ми той старий хрест прикрашали рушниками. А нині дякуючи оновленню джерела це свято набуває особливої урочистості. Ось і цьогоріч ми приготували цілий сценарій, співали пісні, разом з творчим колективом бібліотеки у розповіді перемежовували данину й сучасність. Ми приносимо до кринички квіти, серед яких обов’язково – чорнобривці. Адже колись наші бабусі й прабабусі напередодні свята Маковія збирали букети, потім освячували їх у церкві. У кожному букетику неодмінно був мак. А потім аж до весни ці освячені букети як оберіг зберігались у кожній оселі за образами. Весною ж дівчата вплітали їх собі у коси – щоб зберегти гарне волосся, красу й молодість.

Пані Валентина озвучує свою мрію – віднайти кошти і доробити реконструкцію кринички, щоб вода в ній завжди була чистою, прохолодною і, як свідчить народне повір’я, – цілющою. А ще вона разом з односельцями мріють відродити у селі традицію хресного ходу до джерела саме на свято Маковія. Колись він відбувався щороку.

Про це й багато іншого розповіла односельцям 70-річна Валентина Пиниця, яка колись ще дошкільням ходила до криниці зі своєю бабусею. Вона згадує ті непрості часи без розкоші, коли ласощі та солодощі для дітей випадали дуже рідко. І тому дітвора радо бігла до кринички на свято Маковія, де зазвичай цього дня всі, хто приходив на освячення, щедро ділилися з малечею пирогами та іншими солодощами. У тих традиціях живе душа села, душа народу. І святий обов’язок нащадків – берегти той спадок, як найцінніший скарб.







На знімках: традиційне цьогорічне свято, приурочене до Маковія, біля криниці

Джерело: "Новини Городнянщини", Світллана Томаш

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)