У Вертіївці назрів конфлікт між двома амбулаторіями

Згадаймо шкільний курс математики. Порівняйте показання електролічильника: 120 кВт-год і 2363 кВтгод, 165 кВт-год і 3213 кВт-год, 15 кВт-год і 2689 кВт-год. Є різниця? Так, і величезна. І це не просто цифри. За ними стоїть загроза закриття ці­лої амбулаторії, внаслідок чого більш ніж ти­сяча людей залишаться без первинної ме­дичної допомоги. Принаймні так стверджу­ють мешканці Вертіївської ТГ на Ніжинщині, які звернулися по допомогу до журналістів.

— Так уже сталося, що в нашій грома­ді дві амбулаторії загальної практики — сі­мейної медицини, ось тільки підпорядку­вання в них різне. Перша — у старому при­міщенні амбулаторії на вулиці Миру. Свого часу вона підпорядковувалася ще ЦПМСД Ніжинської районної ради й до Вертіївської громади так і не відійшла. Другу — на вулиці Шевченка — відкрили вже після за­кінчення процесу децентралізації у 2021 році. Ця амбулаторія підпорядковується Вертїївській сільраді. Вона працює в чудо­вому приміщенні, де зроблено хороший ремонт, є все необхідне обладнання, умо­ви для інклюзивних хворих, але... Люди ту­ди йдуть неохоче. Приймає там лише один - лікар, та й декларантів у нього небагато — близько 400. Решта пацієнтів обслугову­ються в старій амбулаторії, але саме її, як нам сказали, і планують закрити, — розпо­відає мешканець Вертіївки Юрій Крошка. — Причина — брак коштів на її утриман­ня, точніше на оплату електроенергії.



На фото приміщення нової амбулаторії, яку урочисто відкрили 12 липня 2021 року у Вертіївці. Вертіївська амбулаторія розрахована для роботи 3-4 лікарів. Вони працюватимуть в комфортних умовах, застосовуючи сучасне діагностичне обладнання, що невдовзі тут установлять. Вартість цього проєкту з «нуля» — 7,7 мільйона гривень, з яких 770 тисяч — кошти місцевого бюджету. 



Відстань між двома амбулаторіями 12 хвилин пішки

— Величезні рахунки за світло в нашої амбулаторії з’явилися ще минулого року. Правда, ми про це дізналися пізніше, — ка­же сімейний лікар Вертіївської АЗПСМ Світлана Сардак. — Річ у тому, що роз­рахунки з постачальником електроенер­гії ідуть за показаннями загального лічиль­ника, який обліковує електроенергію, спо­житу у двох приміщеннях — амбулаторії та котельні.

У нашій двоповерховій будівлі са­ма амбулаторія займає лише чотири кабі­нети, хоч офіційно ми орендуємо цілий по­верх. Інша частина приміщення здається в оренду. Також у нашому підвалі — шкільне укриття. Кожен із, так би мовити, субспоживачів має свій внутрішній лічильник. Йо­го показання ми щомісяця фіксуємо і пере­даємо в сільраду. Якщо мислити логічно, за ними ми б і мали розраховуватись за елек­троенергію.

Проте цифри в рахунках гово­рять про інше. Візьмімо, наприклад, цьо­горічну весну. Тільки порівняйте: у берез­ні наш лічильник показав 120 кВт-год спо­житої електроенергії, в рахунку ж значить­ся 2363 кВт-год, у квітні це співвідношення виглядало як 165 кВт-год і 3213 кВт-год відповідно. Травень здивував найбіль­ше: наш лічильник зафіксував 15 кВт-год, у рахунку ж (тільки вдумайтесь!) — 2689 кВт-год. Ну як таке може бути?

У якийсь момент ми навіть подумали, що з нашим внутрішнім лічильником проблеми — він неправильно обліковує спожиту електро­енергію. Запросили енергетика з Ніжин­ського РЕМу для перевірки, та він підтвер­див, що наш лічильник працює коректно. Та й, якщо подумати, немає в нашій амбулато­рії стільки електроприладів, щоб спожива­ти тисячі кіловат-годин. Освітлення, офісна техніка, два холодильники, сухожарова ша­фа, електрочайник — оце й усе. Кілька тиж­нів тому ми навіть вирішили фіксувати змі­ни показань на табло лічильника щодня, то вийшло 1 -2 кВтгод за добу.

Звісно, ми не раз зверталися в нашу сільраду із запитаннями, звідки беруться такі рахунки, втім конкретної відповіді так і не почули. Більше того, голова сказав, що це ще він не додавав до нашого рахунка ви­трат котельні. Сам котел у ній твердопалив­ний, але, звісно, є й супутні витрати елек­троенергії. Думаю, навіть якщо скласти до­купи реальне споживання амбулаторії і на­шу частину споживання котельні, ну ніяк не вийшли б ті суми, які нам виставляє в ра­хунках сільрада.

Та як це довести? На жаль, тут ми повністю безсилі. Тому до цього ча­су рахунки нам таки доводилось оплачува­ти. Проте зараз це питання дуже загостри­лося. Нам повідомили, що грошей на опла­ту електроенергії, яку споживає наша амбу­латорія, до кінця року навряд чи вистачить, а отже доведеться закрити заклад або ж шу­кати інше приміщення, де витрати на енер­гоносії будуть меншими. Наприклад у Ніжи­ні. Але ж хто з наших пацієнтів туди поїде?

— Чому нам подобається наша стара амбулаторія? Обидва її лікарі ніколи не від­мовлять у допомозі, незважаючи на день тижня чи час доби, — кажуть люди. — І теле­фоном проконсультують, і додому приїдуть. Коли починається період застуд, спробуйте в Ніжині до лікаря потрапити — півдня про­сидите в коридорі і ще додаткових хвороб нахапаєте, а в нас із цим проблем немає — Світлана Миколаївна відвідує таких пацієн­тів сама. Особливо зручно це для мешкан­ців інших сіл нашої громади. Якщо ж вона прийматиме в Ніжині, виїздів у села точно вже не буде, та й стареньким вертіївцям як у місто добратися за потреби? Бо в нас же які пацієнти? В основному пенсіонери.

Здавалось би, проблема з приміщен­ням — не така вже й проблема, адже нова амбулаторія на вулиці Шевченка розрахо­вана на роботу чотирьох лікарів, а працює там тільки один. Відповідно менше й молод­шого медперсоналу. Можна було б поєдна­ти дві амбулаторії в одну, яка підпорядкову­ється Вертіївській сільраді, і помістити всіх медиків із двох закладів в одну будівлю. Ось тільки персонал «старої» амбулаторії пере­конаний: у нову їх (нехай і не всіх, але час­тину точно) не переведуть, бо про це вже не раз говорилося в стінах сільради. І зовсім не тому, що медперсонал там не потрібен. На жаль, на перший план у цій ситуації вийшли міжособистісні конфлікти між працівниками
амбулаторії і керівництвом ТГ, про які нам навряд чи хтось розповість у деталях. Та у зв’язку з цим виникає запитання: чому во­ни мають впливати на мешканців громади, тим більше тоді, коли це стосується їхньо­го здоров’я?

— Ми написали колективне звернення до голови Вертіївської сільської ради, під яким уже підписалося понад 500 чоловік, — говорить Юрій Крошка. — У ньому не ви­магаємо нічого надзвичайного. Перше — залишити нам стару амбулаторію в повно­му складі, тобто з можливістю відвідувати своїх лікарів, отримувати послуги в маніпуляційному кабінеті та лабораторії, а також продовжити утримання автомобіля швидкої допомоги для обслуговування хворих вдо­ма, бо лікар із нової амбулаторії до пацієн­тів не виїжджає. Друге — пояснити грома­ді, звідки в амбулаторії взялася така забор­гованість за комунальні послуги з оприлюд­ненням конкретних показань і розрахунків. Третє — виділити кошти з бюджету сільра­ди на придбання найнеобхідніших медич­них препаратів та утримання амбулаторії. Із цим зверненням ми готові йти і далі — в ор­гани обласної влади чи навіть вище.

Якщо чесно, ми дуже сподівалися на продуктивну розмову з головою Вертіїв­ської сільської ради Федором Лозяном, у якій прояснились би питання велетен­ських рахунків за електроенергію і добору персоналу в нову амбулаторію, якщо стару таки буде ліквідовано, однак...

— До Вертіївської сільради відносить­ся лише нова амбулаторія на вулиці Шев­ченка, а тому я можу коментувати виключ­но ті питання, які пов’язані з нею, — одразу ж розставив рамки голова. — Усе, що сто­сується амбулаторії на вулиці Миру, відно­шення до нашої сільради не має.

Коли ж ми нагадали, що рахунки за електроенергію амбулаторії виставляє са­ме сільрада і хтось із її працівників фіксує показання загального лічильника й розпо­діляє спожиті кіловат-години між усіма субспоживачами, нам відповіли, що з цим пи­танням амбулаторія має розбиратися са­мотужки. Щодо підбору медперсоналу, який буде ой яким необхідним у разі за­криття однієї з амбулаторій, Федір Мико­лайович сказав:

— Якщо хтось із працівників тієї амбу­латорії захоче перейти на роботу в нашу нову, ми обов’язково розглянемо всі кандидатури й оберемо ті, які відповідатимуть кваліфікаційним вимогам.

Подивимось, як розвиватиметься ситуа­ція надалі. Але вже зараз ясно одне: найближ­чим часом ця проблема не розв’яжеться, а тому було б добре, якби свою увагу на неї звернули профільні служби.

Джерело: газета "Гарт", Катерина ДРОЗДОВА

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)