Сусіди Марини Рахунок, яку вбив 20-ма ударами ножем 19-річний Данило Лук’янічев бояться помсти його молодшого брата

Марина Рахунок. Фото з інтернету

18 серпня в морзі на Пирогова в Чернігові прощалися з 35-річною Мариною Рахунок. 15 серпня близько 23.00 її вбив сусід, 19-річний Данило Лук’янічев.

Ще й молодший брат погрожує розправою

Родина Рахунок живе в гуртожитку в районі КСК. Родина Віталія Лук’янічева теж у цьому гуртожитку, у кімнаті на першому поверсі.

15 серпня ввечері Данило піднявся на третій поверх, де живе родина Рахунок. Вимкнув світло на щитку в коридорі, щоб виманити Марину з кімнати. Як тільки відкрила двері, напав на неї з ножем. Наніс понад 20 ударів по всьому тілу, руках.

Марина померла від множинних ран та крововтрати.

На шум і крики вийшов Ігор Зеленський, сусід. Данило порізав і його. Поліцію викликав старший син Марини, 16-річний Кирило.


Після того, що наробив, Данило втік. Ховався біля гуртожитків, у тому ж районі. Там його поліціянти і спіймали. Поклали на землю, на руки надягли кайданки.



На фото затриманий Данило Лук’янічев

Марина працювала закупівельницею в магазині «Територія Мінімальних Цін», на базах, що на вулиці Мазепи. На прощання прийшли друзі, колеги. Несли червоні, білі, жовті троянди.

Сидячи на лавці біля приміщення моргу, плакав Віктор ШИШ, батько. Закривав руками обличчя.

— Дитини нема, — тихо сказав чоловік. — Я був у селі Ямище (Ріпкинщина. — Авт.), нам подзвонили, повідомили.

Кажуть, це була помста Данила за те, що Марина не дозволяла доньці, 14-річній Кароліні, з ним зустрічатися.

Родина Рахунок боїться сусідів Лук’янічевих. Розповіли, що Дмитро, молодший брат Данила, погрожує їм розправою.

— Живу в селі, недалеко від Чернігова. У суботу вийшла на город, вибирала помідори, — плаче Марія ШИШ, мати Марини. — Дивлюсь, приїхала Оленка моя, старша донька. З Настею, Марининою кумою. З ними Валя, племінниця, була. Нічого не кажуть. По обличчях бачу, щось сталося. І все… Розказали. Ізверг. Оце за таке ще залишиться безнаказаним? За неповнолітню… — говорить обривистими фразами.

— Кажуть, це хлопець онучки Кароліни.

— Так. Що конкретно сталося, не знаю. Але, що б не було, прийти в квартиру і таке зробити… Марина вийшла, щоб розібратися, що зі світлом. У цей момент він і напав.

Постраждав сусід Ігор Зеленський: «Він підлетів до мене і вдарив ножем в обличчя. Відрізав майже половину носа»

19 серпня 39-річний Ігор Зеленський, сусід Марини Рахунок, у хірургічному відділенні другої міської лікарні. Лікарі зашили ніс та колото-різану рану грудної клітки справа.



На фото Ігор Зеленський

— У нас щось типу комунальних квартир. Моя трохи далі по коридору, — згадує події вечора 15 серпня чоловік. — Почув крик у коридорі. Була десь 22.45. Це вже я орієнтуюся за часом, коли дзвонив у «швидку». Не зрозумів, хто кричить. Подумав, мати. Її кімната трохи далі. Можливо, у неї щось сталося. Вийшов у коридор. Чую, крик не з материної кімнати. Пробіг до кімнати Марини. Машинально почав стукати у двері. А тоді відкрив їх.

Марина лежала на підлозі серед кімнати, а він на ній. Б’є її… І багато крові. Ножа в його руках спершу не побачив. У цей момент вона затихла… Він різко підірвався, і в мій бік. Я стояв у коридорі перед дверима, у кімнату не встиг зайти. Був у шоку, бо дивився на Марину. Він підлетів до мене і вдарив ножем в обличчя. Відрізав майже половину носа. Бачите, — показує ліву частину обличчя. — Лікарі зашивали перегородку аж до ока. Другий удар був у грудину справа. Медики сказали, пощастило, що в ребро попав.

Спочатку просто боліло. Рану я вже побачив пізніше, коли сусіди мені допомагали. Кілька секунд він замешкався і рвонув на сходинки.

Я доторкнувся рукою до свого обличчя. Частина носа висить. У коридор почали виходити сусідки. Попросив викликати «швидку». А вони розгубилися, певно.

У квартирі був малий, син Марини й Ігоря Рахунка. Він закрився на балконі. А потім вискочив, підбіг до матері.

— Де була донька Кароліна й чоловік Ігор?

— Не знаю. Не було їх удома.

Постукав до матері, — продовжує Ігор Зеленський. — Вона вийшла, нічого не розуміє. Кинувся до телефона. Він був у неї в кімнаті. Її зламався, я давав свій дзвонити. Набрав «швидку», поліцію. Сиділи, чекали. Увесь коридор, квартира в крові.

Першими приїхали поліціянти. За ними — «швидка». Медики оглянули Марину. Вона була вже мертва. Коли мене привезли в лікарню, медики говорили між собою, що в Марини було стільки ударів, що ніхто б її вже не врятував.

З Ігорем, чоловіком Марини, спілкуємося, але рідко. У дитинстві добре дружили. А потім він став сім’янином — своя родина, свої клопоти. Говорили телефоном. Обіцяв прийти в лікарню.

Казав, що у квартиру з дня вбивства не заходив. Не може перебувати в тій кімнаті, де вбили його дружину. Живуть чи у друга Жені, чи в матері Ігоря.

— Жителі гуртожитку бояться Дмитра, брата Данила. Він погрожував помститися за брата. Ви не боїтеся повертатися додому?

— Ніх…ра собі! Як це, помститися за брата? Він таке натворив і за нього ще мститися? Взагалі клепки в голові нема.

— Раніше Данила бачили на своєму поверсі?

— Підлітки часто бігають. Зазвичай на сходах між поверхами тусуються. І ми в дитинстві там завжди збиралися.

Коли його затримали, мене вже не було. Зранку поліціянти прийшли брати покази, розповіли, як Данила ловили.

Скільки ще тут буду, лікарі не кажуть. Можливо, ще кілька днів потримають і відпустять.

Оце так, живеш усе життя з такою людиною… І не знаєш, чого чекати. Звичайна родина, — характеризує сім’ю Данила. — Знаю батька — нормальний. Хлопці, бувало, трохи шабутні. Але ж не до такого, щоб убивати. Ніхто з його родичів до мене не приходив. Та і не треба вони мені.

* * *

Постукала у двері кімнати Лук’янічевих. Відчинив чоловік. Запитую:

— Тут живе Даня?

— Жив.

Ймовірно, це був батько Данила.

* * *

— Відкрито кримінальні провадження за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу «Умисне вбивство» та ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 п. 13 «Замах на вбивство», — прокоментувала 33-річна Наталія СЛАБЕНЯК, речниця Нацполіції в області. — Зловмиснику загрожує позбавлення волі на строк до 15 років.

18 серпня, у день похорону Марини, суд обрав Данилу запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (1)