80-річна Надія Промишляк з Чернігівщини грає на унікальному інструменті — ручна коса

37-річна чернігівка Юлія Боднар на честь 80-річчя своєї бабусі вирішила поділитися історією про її життя з містянами. Вважає, що для жінки, яка пройшла нелегкий життєвий шлях, стане приємним сюпризом публікація про неї у ЗМІ.

— Моя бабуся, Надія Іванівна Промиш­ляк, народилась 1 вересня 1945 року. Усе життя мешкає в селі Мильники Ніжинсько­го району, — розповідає Юлія про рідну лю­дину.

Бабусі випала нелегка жіноча доля. Дітей їй судилося ростити практично самій. Їх у неї четверо: Людмила (це моя мама), Ольга, Тамара і Юрій, у нього сьогодні день наро­дження (говоримо 27 серпня. — Авт.). Юрій — наймолодший, йому виповнилося 39 ро­ків, адже бабуся його народила майже в 41.

Також у неї восьмеро онуків: у кожної дочки — по двоє дітей (в усіх — хлопчик і ді­вчинка), а в сина — два хлопчики. І є в бабусі вже п'ятеро правнуків.
Щодо її дітей, то моя мама живе в Черні­гові, де я народилась і виросла, а після шко­ли на подальше навчання поїхала в Київ і за­лишилася там. Зараз приїжджаю то до ма­ми в Чернігів, то до бабусі в Мильники. Оль­га живе з бабусею по сусідству (через дві ха­ти). Тамара — у Великій Кошелівці.

Юра з дружиною і синами якийсь час мешкали з бабусею, а зараз переїхали в Бо­риспіль. Та до бабусі часто приїжджають. Юрині хлопці постійно рвуться туди, їм біль­ше подобається в селі. Як і нам, іншим ону­кам, колись у дитинстві. Ми проводили в Мильниках кожні канікули, тільки-но випа­дала можливість — їхали туди. Допомагали, бо в бабусі завжди була купа роботи. Навіть їздили підсобляти їй на фермі, нам це дуже подобалося. Бабуся з 16 років трудилася в колгоспі дояркою. На пенсію пішла в 55, ве­теран праці.

Вона трудолюбива, бойова і витривала. Ніколи ні на що в житті не скаржилася. За­вжди в неї гарний і позитивний настрій не­зважаючи ні на що. Постійно жартує. У бабу­сі дуже дзвінкий і заразливий сміх. А ще вона гарно співає, це в неї — від матері (прабабу­ся теж мала хист до співу). У селі на свята ба­буся співала з подругами в хорі, її багато ку­ди запрошували на весілля, проводи, дні на­родження, інші заходи.

Вона не просто співає, а й із молодості грає на косі — співаючи, у такт стукає по ній палицею. Ідею гри на цьому господарсько­му інструменті як на музичному перейняла від свого батька Івана. Каже, вже й не при­гадує, коли вперше взяла до рук косу — на якійсь гулянці десь у 70-х роках.

Скільки я бабусю пам’ятаю, на всі свята — хоч удома, хоч у кафе — вона приносить із собою ручну косу (без держака), замотавши її в рушник або тканину. Коли ми збираємо­ся на родинні застілля, всі бабусю перепиту­ють: «Ви брали косу?»

Нещодавно Надія Іва­нівна акомпанувала чернігівському артисто­ві Ігорю Хоніну, який співав на 60-річчі її старшої дочки Людмили.
— Ми кілька разів запрошували Ігоря виступити на наших сімейних святах. Коли він уперше побачив бабусину гру, то здивувався: «Я такого ще не бачив!» І потім щоразу відзначав цей її незвичний талант.

На цьому святі, закінчивши свій спів, Ігор Хонін сказав: «Ви знаєте, друзі, за останній час я бачу багато людей, але цю бабусю зга­дав (ми бачилися на весіллі) і її точно не за­буду! Давайте поаплодуємо їй за такий ста­ровинний вид мистецтва, це потужно!»
У свої 80 бабуся ще їздить велосипедом, обробляє город, не чекаючи ні від кого до­помоги, — розраховує на власні сили. Поки хтось приїде їй на поміч - вона вже посадила-пополола, насушила сушок. У неї є така прикольна тачка — це велика дитяча машин­ка з кузовом, яка залишилась від онуків. Ото вона в той кузов чогось навантажить і поти­хеньку везе.

Бабуся завжди гостинна, з радістю і ще­дрістю зустрічає гостей. Обов'язково всіх запрошує до столу і чимось пригощає. З порожніми руками нікого з хати не випускає. Дуже смачно готує, пече. Паски в неї завжди найсмачніші!

Дякуємо Юлії за таку теплу розповідь про її бабусю! Також сердечно вітаємо ювіляр­ку з її 80-річчям! Зичимо Вам, шановна На­діє Іванівно, ще довго мати таке ж сталеве, як коса, здоров’я і гострий, як її лезо, розум! Нехай музика в серці не стихав і коса співає! Многая Вам літа, Надіє Іванівно!

Джерело: газета "Гарт", Аліна КОВАЛЬОВА

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)