Кошики з лози у майстра з Чернігівщини розбираються миттєво

Житель Гвоздиківки, що на Сновщині Чернігівської області Віктор Моцар свої допенсійні трудові роки присвятив роботі в позавідомчій охороні, де займався обслуговуванням і встановленням сигналізації. А коли пішов на заслужений відпочинок, взявся за доволі незвичне ремесло – виготовлення виробів з лози.

Нині в його доробку сотні великих, середніх і малих кошиків, санок, які облюбовані й поціновані багатьма земляками, покупцями не лише нашого Коржівського ринку – навіть із самої столиці. Бо у кожен свій виріб Віктор Юхимович вкладає душу, серце, продумуючи конфігурацію, добираючи кожен вербовий прутик, кожну формочку, аби правильно лягали, були зручними у користуванні. Матеріал для ручок готує, сушить влітку, щоб вже у готовому вигляді були і міцним, і гладеньким, і служили господареві довго, у радість.

Таке «лозове хобі» Віктора Юхимовича цілком схвалює люба дружина Аврика Радівна, котру знайшов собі більше двадцяти років тому, з котрою тепер ділять сьогоднішнє непросте сьогодення, виховують спільну донечку­студентку, господарюють на повну силу. Хазяйство тривають чимале, навіть корову, але не втомлюються раненько вставати та пізно лягати. Звикли так і вважають, що лише завдяки підсобному господарству, збіжжю, що виросло на городі (картоплі, моркві, бурячкам, капусті, яблукам) тепер можна триматися на плаву, мати на столі смачні страви.

Купила і я у Віктора Юхимовича два свіженькі кошики: один за 250, інший – за 200 грн. Універсальні! Бо, як він підкреслив, з ними можна і по гриби в ліс, і на грядки за помідорами й огірками, і бульбу збирати, і всюди, куди треба.

Думаю, що не пошкодую, адже цей майстер схибити не міг.

Джерело: "Промінь", Олена Компанець, фото автора

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)