Російських військових Даніла Кобліка та Олександра Коркіна судять за катування українських військовополонених у Лукашівці

14 жовтня в Чернігівському районному суді почали розглядати справу про катування росіянами чотирьох українських військовополонених в Лукашівці під Черніговом. Їх взяли в полон 9 березня 2022 року близько сьомої ранку, коли почався бій. Обвинувачені: 30-річний Даніл Коблік та 34-річний Олександр Коркін. Їх судять заочно.

Уже засуджений до довічного

Коблік — уродженець Кемеровської області Російської Федерації. Майор, командир батальйону 74-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ з позивним «Магніт». Засуджений Чернігівським районним судом у січні 2024 року до довічного ув’язнення за катування та розстріл українського бійця, 23-річного Вадима Назарова зі Звягеля на Житомирщині. Росіяни взяли його в полон у Лукашівці, а також викрали трьох місцевих мирних жителів. Апеляційний суд залишив вирок без змін.



Даніл Коблік

Засуджений Даніл Коблік, як йдеться у вироку, особисто допитував Вадима Назарова, застосовував до нього жорстокі тортури. Намагався вибити розвіддані, але не отримав жодної інформації і тоді розстріляв військового з автомату. Під час катування інших полонених Коблік стріляв з автомата над їх головами. Російські сайти писали, що він загинув 16 грудня 2023 року в “зоне СВО”. Офіційного підтвердження його смерті в українського слідства немає.

Зараз Даніла Кобліка обвинувачують у жорстокому поводженні з чотирма українськими військовополоненими у змові з Олександром Коркіним та іншими неідентифікованими військовими. Про росіянина Коркіна відомо, що він також родом з Кемеровської області, служив у батальйоні Кобліка і був його підлеглим.

Інтереси обвинувачених російських військових у суді представляють адвокати від центру безоплатної правової допомоги.

Роздягли, роззули. Привезли до штабу

На засіданні 14 жовтня прокурорка Дар’я Павлова зачитала короткий обвинувальний акт з описом обставин справи і висунула Кобліку та Коркіну звинувачення у воєнному злочині за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.



Олександр Коркін

— Військовослужбовці ЗСУ припинили свою участь в бойових діях, перестали чинити опір і набули статус військовополонених, — сказала Павлова, стверджуючи про порушення норм міжнародного гуманітарного права. — За даними слідства, їх допитували та били, намагаючись отримати інформацію про розташування позицій та військову техніку ЗСУ.

Далі суд приступив до дослідження доказів слідства і переглянув відео слідчого експерименту за участі перших двох потерпілих Антона Б. та Артема Г. На відео чоловіки розповідають про події 9 березня 2022 і показують, де і як їх взяли в полон. Тоді під Лукашівкою українські військові змушені були відступити, багато бійців загинуло та потрапило в полон.

Двох з чотирьох потерпілих у цій справі, Максима Ш. та Олександра Д., російські військові знайшли під час бою у погребі сільського будинку, наказали вийти, повалили на землю, зв’язали руки та ноги. Після цього повезли в село у двір місцевої жительки, де розгорнули штаб. Їх свідчення суд заслухає на наступному засіданні.

У той же час, на іншому кінці села, біля сміттєзвалища, військові РФ захопили іншу групу військовослужбовців ЗСУ, зокрема, ще двох потерпілих Антона Б. та Артема Г., і теж привезли до штабу.

— Близько восьмої ранку почався наступ збройних сил РФ, — розповів потерпілий Антон Б. під час слідчого експерименту. — Ми відійшли в бік села. Були поблизу сільського сміттєзвалища та картоплесховища.

— Нас оточили з двох боків, — сказав Артем Г. — На нас вийшло сім танків, БМП. Танк зробив в наш бік два постріли над головами. Невідомі нам російські військові стяжками зав’язали руки, били по голові, спині. Завантажили на БТР, повезли в Лукашівку, до церкви. Що і як відбувалося в цей час, не пам’ятаю, бо був без свідомості.
«Майора дратувало, що я йому дивився в очі»

— Коли прийшли в себе, були вже біля одного з дворів приватного будинку. Туди звозили поранених російських військових. Був зв’язковий центр. Нас роздягнули на вулиці. Серед російських військових були особи азійського походження. А потім до нас вийшов комбат на прізвисько «Магніт». Слов’янська зовнішність, середнього зросту. Надбрівна дуга дуже виражена, постійно морщився. Як мені здалося по запаху, він був під дією наркотичної речовини марихуана. Череп у нього трохи деформований, — описав колишній український військовополонений Артем.

Інший потерпілий, описуючи російського командира, сказав, що той мав дуже хрипкий голос.

— Було зрозуміло, що давно дає команди. Нас допитував безпосередньо комбат «Магніт». Якщо йому не подобалася відповідь, бив. Я отримав удари по спині, бо стояв позаду, — розповів на відео Антон. Він додав, що в руках «Магніта» була дерев’яна ручка від макогону, схожа на биту, довжиною приблизно півтора метра.

— Щоб поставити мене на коліна, вдарив по нозі чимось схожим на металевий прут. Буряти, проходячи повз нас, били полонених. Один з бурятів під час допиту стріляв у землю. Інший погрожував відкусити секатором пальці, — сказав чоловік.

Потерпілі під час слідчого експерименту розповіли, що «Магніта» цікавило, де українські міномети, танки та військові, а також допитувався, де дорога до Києва.

— Коли стояв на колінах, побачив, як у двір заїжджає їхня техніка, — сказав Артем Г. — Привезли інших полонених. Мені наказали роздягнутися до трусів. Побачили моє тату. Казали, що я проти них воював.

Чоловік розповів, що з його гаманця російські військові дістали старий учнівський квиток, на що комбат, з його слів, сказав: «О, ми воюємо зі студентами».

— Відповів, що я контрактник. За ці слова від «Магніта» отримав двічі по спині. Майора дратувало, що я йому дивився в очі, — сказав потерпілий.

«Будєтє бєжать по полю, а ми будєм стрелять по вас із миномьота»

Далі потерпілий розповів, що комбат зв’язався по рації зі своїм командуванням і дав вказівку підлеглим, щоб полонених українців вивели на вулицю, до військової вантажівки «Уралу» та іншої техніки. Росіяни носили своїх “трьохсотих”, тобто поранених, вантажили на броню. Військовополонених поставили на коліна і знову били.

— Ще раз зв’язали стяжками руки, ноги. На шию накинули мотузку. Було нас десять чоловік. Завантажили на броню. Сказали, якщо я впаду, усі будуть розстріляні, — пригадав Артем Г. — Нас везли як трофей в Іванівку. Там був їхній штаб бригади. Планували вивезти в поле 10 українських військових і розстріляти з мінометів.

«Будєте бєжать по полю, а ми будєм стрелять по вас із миномьота», — процитував Антон.

Однак російський танк, що їхав попереду, натрапив на дві протитанкові міни і підірвався. Користуючись моментом, українські військовополонені злізли з броні, визволили побратимів і втекли в лісопосадку.

— Перебігли посадку, сховалися в чагарнику. Чекали 12 годин, поки настане темрява, щоб добратися до наших, — розповіли Антон та Артем.

На наступному засіданні суд продовжить досліджувати відео слідчих експериментів, далі допитає потерпілих та свідків.

За інформацією прокуратури, зараз слідство окремо працює з іншими справами, де потерпілими також є колишні українські військовополонені, які потрапили в полон у Лукашівці.

Джерело: газета "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)