У Києві реконструювали ікону, яка ймовірно, була центральною у Спаському Соборі Чернігова та даром князя Мстислава

У Києві реконструювали ікону початку ХІ століття з зображенням Ісуса Христа. Науковці припускають, що ікона, ймовірно, була центральною у кафедральному Спаському Соборі Чернігова та даром чернігівського та тмутороканського князя Мстислава (сина Володимира Великого) та співправителя Ярослава Мудрого. Реконструювали святиню з атрибутованої печатки єпископа Антонія Чернігівського, яка зберігається в одному з приватних музеїв України.

Реконструкція ікони тягнеться ще з 2010 року – тоді під час дослідження кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олександр Алфьоров атрибутував печатку єпископа Антонія Чернігівського, що датована серединою XII століття. На ній було зображення Христа, яка мала не характерне, більш раннє його іконографічне зображення.

«Я припустив що на ній зображена ікона початку XI століття. Адже Єпископ Антоній в середині XII століття, коли замовляв собі печатку, мав зорієнтувати майстра на взірець, з якого той зробить печатку. Очевидно, що таким і стала центральна ікона Чернігова зі Спаського собору», – каже нині вже голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.

З великою вірогідністю історик припускає, що під час монгольської навали або інших потрясінь Ікона зникла, але її вдалося відновити завдяки сучасним методам реконструкції. На переконання Олександра Алфьорова, це є унікальною практикою світового значення, оскільки подібних реконструкцій раніше ніхто не проводив.

«Це лише початок великого проекту, у рамках якого буде відновлено ще щонайменше п’ять ікон XI-XII століть», – анонсує велику реконструкцію науковець.
До цієї довготривалої та кропіткої праці залучили іконописця Андрія Комарницького. Для реконструкції науковці аналізували безліч ікон того часу. Оскільки образ із печатки не мав кольорів, для відновлення колірної гами використали аналоги. Сама ж печатка зберігається у музеї Шереметьєвих у Києві.

Роботу вважають важливою не тільки у контексті збереження історичної спадщини, але й у самому процесі її відновлення, адже це унікальний досвід відтворення за печаткою, яка зображала точні контури.

Спасо-Преображенський собор є одним із найдавніших храмів Русі. Розташований в історичному серці Чернігова, у центрі колишнього дитинця. Собор є головною архітектурною домінантою міста. Будівництво собору було розпочали приблизно у 1033-1034 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича. Вперше літописи згадують про «церкву святого Спаса» у 1036 році, коли князь Мстислав раптово помирає. На цей час стіни собору височіли на рівні вершника, який стоїть в стременах, піднявши руку (близько 4-х метрів). Вірогідно, після смерті Мстислава будівництво припинилося, і храм був добудований при наступному чернігівському князеві – Святославі Ярославичі.

Спаський собор будувався за візантійськими архітектурними традиціями. Знавці архітектури називають планувально-просторове рішення собору унікальним, оскільки подібної конструкції не має жоден із відомих давньоруських храмів.

Кафедральний Спаський собор з найдавніших часів був князівською усипальнею. У 1036 році в храмі знайшов спокій його засновник – князь Мстислав Володимирович, тут були поховані і його дружина Анастасія та син Євстафій. У соборі також поховали князя Святослава Ярославича, потім Гліба Святославича (1078) і Олега Святославича (1115). У 1150 році Святослав Ольгович переніс в чернігівський Спас мощі убитого в 1147 році в Києві князя-ченця Ігоря Ольговича, пізніше канонізованого. Знайшли в соборі останній прихисток герої «Слова о полку Ігоревім» Всеволод Святославич та князь Ярослав Всеволодович.

Джерело: сайт газети "Чернігівщина", Віталій Назаренко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)