Віктор Єжкун у Березному вирощує свиней, сало яких одне з найкращих на Чернігівщині
247
0
Віктор Єжкун
Експерти відзначають, що в Україні падає якість сала. Перш за все це пов’язане з умовами утримання свиней, їх відгодівлі до певної ваги та віку. В супермаркетах гарного сала – годі шукати, нелегко знайти його і на наших базарах. Та все ж відшукати якісну свинину можливо. Зокрема у селищі Березна Чернігівського району свиней вирощують таким чином, щоб якість продукту відповідала найвищим показникам. У місцевому магазині «М’ясна лавка» сало, м'ясо, ковбаси і напівфабрикати мають хороший попит. Сюди їдуть закупівельники з різних куточків Чернігівщини і навіть зі столиці.
Власник підприємства Віктор Єжкун починав з вирощування свиней, нині ж має і рослинництво, і переробку продукції тваринництва. Мріє про більш глибоку переробку вирощеного зерна у кооперації з такими ж як сам. Будівельник за професією Віктор Єжкун буквально з нуля побудував справу, яка виросла до серйозного проекту, а господарство стало одним із найбільших бюджетоутворюючих підприємств громади.
«Все життя довелося будувати»
На місці колишнього маслозаводу в селищі Березна – потужності ТОВ «Мітленд Плюс», власником і творцем якого є Віктор Єжкун. Уродженець Березни викупив приміщення у напівзруйнованому стані і переробив на бійню. Основною діяльністю ТОВ «Мітленд Плюс» є вирощування зернових та свинарство. Власне, саме зі свинарства починалося підприємство, яке нині є одним із найбільших платників податків громади та дає роботу понад 80 березенцям.
«Мати моя працювала у нашому колгоспі дояркою, нас у родині разом зі мною було четверо дітей. Так склалося, що в колгоспі довелося попрацювати і мені, і саме те відділення пізніше я викупив», – пригадує перші кроки в цьому бізнесі Віктор Олексійович.
Хоча ні рослинництвом, ні тим більше тваринництвом займатись він не планував. Здобувши середню освіту та закінчивши Остерський будівельний технікум, Віктор Єжкун обрав шлях будівельника.
«Все життя довелося будувати, будувати, будувати… – каже він. – Починаючи від власного будинку і до ферм».
Так склалося, що перші кроки серйозного заробітку пов’язані з будівельним бізнесом.
«Це була праця за договорами з сільгосппідприємствами, – пригадує підприємець. – Ми будували та ремонтували своєю бригадою сільгосппідприємства, корівники, офіси тощо».
Але рано чи пізно все закінчується. Для Віктора Єжкуна епоха будівельного бізнесу завершилась з розпадом СРСР та подальшим крахом колективної системи господарювання. Бо ж яке будівництво, коли все розвалюється? Але підприємливий березинець не склав руки, а зібрав бригаду з ремонту автомобільної техніки і ще років сім тримався на плаву. Третім етапом життя стало м'ясо, вірніше торгівля ним. Спочатку Віктор Олексійович разом із дружиною торгував на ринку, пізніше зрозумівши, що це не його, перейшов у напрямок оптової торгівлі. Так і виникли обидва його підприємства – ТОВ «Мітленд Плюс» та ФОП, який займається переробкою та продажем продукції тваринництва.
Колишній маслозавод та розвалини колгоспної ферми стали стартом, який дав поштовх для подальшого розвитку. А звідки ж капітал?
«Як такого капіталу і не було, – відповідає підприємець. – У кишені була достатня сума коштів для того, щоб або купити хороше авто, або ризикнути і створити підприємство. Я ризикнув».
На той час у Березні стояло чимало занепалих підприємств різного напрямку, і тільки на одиниці з них знайшлись господарі, які вдихнули нове життя. Один із таких – Віктор Єжкун.
Перших свиней завозили з Німеччини
Тваринництвом він почав займатись з 2012 року.
«На той час в Україні був дефіцит свинини, – згадує Віктор Олексійович. – У мене є товариш, який займався свинями, і він запропонував мені поїхати на ознайомчу екскурсію в Німеччину. Ми поїхали туди на цілий тиждень, об’їздили заледве не всю країну, побачили їхній підхід до роботи і спробували втілити це в себе».
Ось тоді Віктор Єжкун і викупив ферму, яка на той час була практично зруйнованою.
«Не було ні даху, ні стін, все довелося робити по-сучасному і капітально», – говорить він.
Відбудувавши, завіз з Німеччини поросят беконного напрямку. А де тваринництво – там і земля! Бо ж, як відомо, для вирощування свиней потрібна кормова база. Почали шукати землю. Перші 15 гектарів обробляли стареньким ЮМЗ, а далі земельний банк зростав, як на дріжджах.
«Ми платили достойну орендну плату, і люди почали йти до нас із своїми земельним паями», – згадує підприємець.
Після ЮМЗ закупили білоруські МТЗ, а коли перетнули позначку в 200 гектарів – з’явились перші сучасні трактори: «John Deere» та «CLAAS».
Запорука якісної свинини це – раціон
Нині у обробітку ТОВ «Мітленд Плюс» – близько однієї тисячі гектарів землі. Рослинництво разом із свинарством є одним із базових напрямків діяльності підприємства.
«Зерно вирощуємо і для себе, і для продажу. Вдається вирощувати другий та третій клас, – ділиться технологічними аспектами власник господарства. – Вирощене нами зерно йде на повноцінний збалансований комбікорм, адже якісний корм не може складатися із відходів. Хороші корми складаються з хорошого зерна, – пояснює Віктор Олексійович. – На комбікорм у нас іде кукурудза, пшениця, ячмінь та овес. Вирощуємо також і сою, яку здаємо на переробку і купуємо соєву макуху, бо це білок і основа для хорошого росту тварин».
Поголів’я свиней у господарстві постійно змінюється, але тварин у ТОВ «Мітленд Плюс» дійсно немало, доходило і до 4 тисяч голів. І хоча на фермах утримують свиней беконного напрямку, та салу надають особливу увагу.
«Тримаємо свиней таким чином, щоб було не лише м'ясо, але й певна кількість сала, – розповідає власник господарства. – Це надає м’ясу якісного й більш насиченого та соковитого смаку, – пояснює аспекти. – Поросят відгодовуємо до зрілого віку, семи місяців, з вагою близько 150 кілограмів».
Збалансовані корми, чимала вага та сало – запорука якісної свинини.
Все якісне і все по-домашньому
Більшу частину поголів’я господарство з Березни реалізовує закупівельникам, частину продають свіжиною та переробляють. До речі, переробка – це окрема тема, яка виникла одразу ж після того, як в селищі з’явився магазин.
Старший продавець у «М’ясній лавці» Анжела Свердлова хвалиться готовою продукцією.
«У нас все виробляється з якісної сировини, робимо по-домашньому, – каже жінка. – Пельмені, вареники, млинці, голубці тощо, тобто все те, що готують вдома господарки. Ми, можна сказати, полегшуємо їм працю. Вся ця продукція це, як правило, рецепти наших батьків і бабусь, які ми втілили в життя. Рецепти давно сформовані, людям подобається, і ми рецептуру не змінюємо. Бо, як кажуть в народі, від добра добро не шукають».
Нещодавно в асортименті магазину з’явились млинці зі свининою та шампіньйонами. Подобаються покупцям і котлети, для діток майстри кулінарної справи виготовляють млинці з телятиною – різнокольорові з натуральними барвниками. Є власне виробництво домашньої ковбаси. Найпопулярніші її види – «Краківська» та «Фермерська». Особлива любов споживачів – це сардельки та варена ковбаса, які люблять діти, в тому числі й онуки власника підприємства.
Продукція подобається людям, і це видно по продажах. По неї в Березну їдуть люди з Корюківки, Мени, Чернігова і навіть з Києва.
Головне – не стояти на місці
Та все ж основним видом діяльності, яка приносить гроші, є сільське господарство. Завдяки державним програмам та кредитам ТОВ «Мітленд Плюс» вдалося інвестувати в оновлення технологічного парку – господарство має дві сучасні сушарки та чималий парк нових тракторів.
«Кредити від держави є дуже зручними, оскільки власними коштами купити трактор на 300-400 сил нереально, а кредити дають можливість закупити і впродовж п’яти років все віддати», –пояснює Віктор Єжкун.
Як приклад – новенький трактор від фінської компанії «Valtra» потужністю 375 кінських сіл, вартістю 230 тисяч євро.
«Якби не кредити, то нам рік треба було б економити і нічого не купувати», – пояснює керівник господарства.
Така техніка значно полегшує працю механізаторів та дає можливість вкладатись в сільськогосподарські терміни.
Механізатор Олександр Биндюк тішиться з того, що працює на тракторі, який є один із перших тракторів такої потужності в Україні.
«Легко тягне вісім корпусів, – дає характеристику залізному коню тракторист. – За 12 годин вдавалося проходити 36 гектарів. Незважаючи на розміри, трактор економний, споживає всього 13-14 літрів солярки на один гектар».
На підприємстві працюють дві сушарки – одна на дизелі, інша на газу. Цьогоріч роботи для них хоч відбавляй. Через високу вологість кукурудзу тут сушать у два етапи. Собівартості вирощеної продукції додає і робота дизельних генераторів. За таких умов кукурудза стає золотою. У світлій голові Віктора Єжкуна давно визріла ідея, як зробити так, щоб вирощене зерно приносило ще більший прибуток. Планує розширюватись і організувати переробку рослинництва.
«Зараз ми, як сировинна база – виростили і продали, а треба робити додану вартість. Це і прибуток, і нові робочі місця, і податки для громади. Є ідеї, які, дасть Бог, будемо втілювати в життя. Головне – щоб війна закінчилась. Зараз всі працюють кожен сам для себе, а в Європі є таке поняття як кооперація. Якби два-чотири таких, як у мене, підприємства відкрили новий майданчик, вклали туди кошти і працювали над переробкою, то ми б отримали подальший розвиток. Оце вже кооперація! Ти знатимеш, що заробив і на вирощеній продукції, і на її переробці».
Все задумане підприємливий березенець планує втілити по закінченню війни. Віктор Єжкун вірить у власний успіх, бо, як сам каже, має за спиною потужний працьовитий і відповідальний трудовий колектив – поки що з 85 працівників. Дасть Бог, буде і 850!
«Головне – не стояти на місці. Бо якщо ти зупинився і нічого не робиш, це перший крок до занепаду», – резюмує наш співрозмовник.
Джерело: сайт газети "Чернігівщина", Віталій Назаренко, фото Миколи Тищенка
Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш
Telegram.
