Наталія Туз шукає господарів покинутим цуценятам у Березні

Фото ілюстративне

Прямуючи до оселі покійних батьків разом із газівниками, які перевіряли лічильники, жителька Березни (на Менщині) Наталія Туз і подумати не могла, що на неї там чекає сюрприз. Ціла сім'я — мама і семеро цуценят. Вони були вже немаленькі на вигляд місяців по два з лишком, — розказує вона.

Вік цуценят Наталія визначила з першого погляду, бо є досвід: постійно тримає чотирилапих. Зараз, усміхається, їх троє. І п’ятеро котів — усі приблудні.

— Таких морозів, як нині, тоді ще не було, але малечі все одно було холодно: тулилися одне до одного. Вони були просто неба, хоч поряд стояла будка. Та мама цуценят чомусь її уникала. І до рук не йшла. Тому додому я забрала тільки малят, а мамі у дворі спорудила халабуду.

Про знахідку Наталя повідомила в соцмережах. Односельці зразу відгукнулися. Декого спонукав недавній випадок, коли в самому центрі Березни, біля заправки, серед білого дня на очах у людей із легковика викинули щеня. Воно побігло вслід, але автівка тільки додала швидкості. Яка подальша доля тваринки, не відомо.

Відгукнулася також жінка з Киселівки — вона готова була прихистити і маму цуценят. Знайшлися люди, які згодилися собаку туди довезти. Але нам не вдалося її спіймати, хоч ловили всією вулицею. Тому, попередньо домовившись, у Киселівку відправили цуценя, — продовжує Наталія.

Зараз вона потроху приручає маму щенят. Адже її незабаром треба стерилізувати. Уже звернулася по допомогу до волонтерів. Каже: тварина хороша, грайлива, підпускає до себе, але торкатися не дає. Чому — можна тільки здогадуватися.

На жаль, не всі такі історії мають щасливе закінчення. Як, скажімо, у Лавах Сосницької громади, де пес майже рік після смерті господаря жив на покинутому подвір’ї.

Він вільно бігав селом, люди його підгодовували, — каже діловод старостату Наталія Кизюн.

Так тривало до минулорічного грудня — поки собака не почав нападати на місцевих мешканців.

Протягом місяця пес покусав двох людей. Причому ніяких змін у поведінці, які б вказували на сказ, у тварини не було. Селяни обурювалися.

— Де зараз цей собака? — питаю Наталію Петрівну.

— Ніхто не знає. Але в селі його більше немає.

Найпоширенішими причинами агресії в собак кінологи називають страх, невпевненість, болісні відчуття. Можливо, псу з Лав просто не вистачило людської доброти...

Джерело: газета "Гарт", Ганна Юхименко

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)