2 лютого виповнюється 2 роки 158-й окремій механізованій бригаді

2 лютого виповнюється два роки з дня створення 158-ї окремої механізованої бригади. Формування підрозділу розпочалося на Чернігівщині, до його лав увійшли, зокрема, учасники оборони Чернігова. Сьогодні у складі бригади служать військовослужбовці з різних регіонів України.

Зараз підрозділ виконує бойові завдання на Сумщині. Саме тут бригада остаточно сформувалася як згуртований бойовий колектив. Серед її воїнів є як досвідчені бійці — учасники АТО та ООС, так і ті, хто приєднався до війська вже під час повномасштабного вторгнення.

У бригаді служать люди найрізноманітніших професій. До війни серед них були механіки, айтішники, водії різних категорій, аграрії, науковці, викладачі. Набуті в мирному житті знання та навички військові активно застосовують під час служби.

Підрозділи бригади виконують завдання самохідної артилерії, аеророзвідки, радіоелектронної розвідки, займаються перехопленням, керуванням безпілотниками та бойовими вильотами. Окрема увага приділяється навчанню особового складу та наданню домедичної допомоги, що є одним із ключових елементів збереження життя бійців.

Повсякденна робота бригади потребує чіткого тилового забезпечення. Йдеться про складну логістику, транспортне сполучення, а також постійний ремонт і обслуговування техніки. У підрозділі лагодять як власне озброєння, так і техніку, яку привозять побратими з інших напрямків.

Лави бригади постійно поповнюються новими військовими, тому важливу роль відіграють інструктори. Переважно це воїни з багаторічним бойовим досвідом, які передають знання новобранцям і навчають їх насамперед зберігати власне життя.

Після злагодження та участі в бойових діях підрозділи бригади стали справжніми бойовими родинами. Військові підтримують одне одного, рятують побратимів і цивільних, беруть участь як в обороні, так і у звільненні українських сіл від окупації.

На рахунку бійців 158-ї бригади — знищена ворожа техніка та особовий склад противника. Серед солдатів, сержантів і офіцерів є нагороджені державними відзнаками, нагородами Міністерства оборони, головнокомандувачів ЗСУ та Сухопутних військ.

Водночас самі військові головною своєю відзнакою вважають спільно пройдений шлях і віру в перемогу. За їхніми словами, вони борються не лише за територію, а передусім за рідних і близьких, за можливість повернутися додому — у мирні українські міста під українським прапором.



Джерело: ТК "Дитинець"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)