На Чернігівщині попрощалися з чотирма захисниками

На Чернігівщині 18 лютого в останню путь провели чотирьох захисників України: Віктора Пушкаря, Григорія Сергєєнка, Сергія Яковенка та Миколу Сергієнка. Про це повідомили у Понорницькій, Варвинській, Срібнянській та Куликівській громадах.



Віктор Олександрович Пушкар народився 17 червня 2002 року в селі Верба.

Закінчив місцеву школу, продовжив здобувати освіту в Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту, а згодом вступив до Київського коледжу.

Працював монтером колії на залізниці в Чернігові.

У серпні 2024 року чоловік підписав контракт та долучився до лав оборонців.

Віктор Пушкар служив оператором БпЛА у лавах 119-ї окремої бригади.

За сумлінну службу, професіоналізм та незламність був нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України" та Подякою Чернігівського міського голови.

10 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання у Серебрянському лісництві на Луганщині, зв’язок із воїном перервався.

Поховали захисника у рідному селі.

У чоловіка залишилися мати, батько та брат.



Григорій Олександрович Сергєєнко народився 22 травня 1978 року в селищі Лозівське Луганської області.

акінчив місцеву школу, здобув професію телемайстра.

Працював спочатку шахтарем, а згодом — в охоронній фірмі.

26 січня 2025 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.

Загинув боєць 19 травня 2025 року поблизу населеного пункту Волфине на Сумщині.

Понад рік його вважали зниклим безвісти.

Поховали захисника на новому кладовищі у Варві.

18 лютого у Варвинській громаді оголосили День жалоби.



Сергій Олексійович Яковенко народився 5 березня 1976 року в селі Савинці.

У 1993 році закінчив місцеву школу.

Проходив строкову службу в Національній гвардії України.

Після служби повернувся до села, працював трактористом у колгоспі та різноробочим у СТОВ "Батьківщина".

29 січня 2026 року Сергій Яковенко долучився до лав захисників.

12 лютого 2026 року захисник помер.

Поховали Сергія Яковенка у рідному селі.



Микола Олександрович Сергієнко народився 8 липня 1993 року в Куликівці.

Навчався у Куликівській ЗОШ, згодом — у Городнянській спеціальній школі-інтернаті.

Після закінчення школи жив та працював у місті Ніжин.

У вересні 2024 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.

Служив на посаді кулеметника.

З 22 листопада 2024 року вважався зниклим безвісти.

Смерть захисника підтвердили за результатами експертизи ДНК. Боєць загинув під населеним пунктом Пустинка Покровського району Донецької області.

Поховали бійця 18 лютого 2026 року на Алеї Героїв у Куликівці.

18, 19 та 20 лютого у громаді оголосили Дні жалоби.

Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)