Десна відновилась після скиду відходів з російського цукрового заводу в Тьоткіно

Юрій Карпенко

Отруєна Десна відновилася після забруднення. Про це свідчать результати аналізів води, що проводить Деснянське басейнове управління.

Сморід, чорнота і мертва риба

У серпні 2024 року в річці Сейм, що протікає на Сумщині, на кордоні з Росією у воді з’явилися чорні плями. Вода смерділа, а риба масово гинула. Плями швидко дійшли до Батурина на Бахмаччині. Сейм впадає в Десну. Через тиждень чорнота, сморід і мертва риба були біля Чернігова. Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» встановило на берегу Десни аераційну установку, щоб подавати в річку кисень і зупинити мор риби.

Забруднення Сейму спричинив викид нечистот з цукрового заводу в російському Тьоткіно. Селище в Курській області межує з українською територією (частково по річці Сейм). Речовини органічні, сказав на річній пресконференції Денис Шмигаль, на той час прем’єр-міністр. Бої в районі Тьоткіно фіксувалися ще з березня 2024 року.

У серпні та вересні 2024-го вміст річкової води вивчала криміналістична лабораторія Міністерства внутрішніх справ. Працівники лабораторії Державного водного агентства робили щоденний відбір проб води. Досліджували фізико-хімічні показники в пунктах моніторингу на територіях Чернігівської, Сумської та Київської областей. У річці виявили забагато шкідливих речовин і замало кисню. Зафіксували перевищення азоту амонійного, хімічного споживання кисню, заліза загального та марганцю, а також значне зниження розчиненого кисню у воді.

Що це означає:

Азот амонійний — якщо його багато, це ознака забруднення стоками або гниття органіки.

Хімічне споживання кисню — високе, тобто у воді багато бруду/органіки, на розкладання якої витрачається кисень.

Залізо та марганець — якщо перевищують норму, через це вода може бути мутною, мати присмак або запах.

Розчиненого кисню мало — це погано для риби та інших водних організмів.

Хлориди, фосфати, нітрити були в межах норми. Це хімічні речовини, що потрапляють у воду переважно зі стічними водами, мийними засобами та добривами.

На Чернігівщині моніторинг на Десні проводять у трьох пунктах: у селі Мале Устя на Сосниччині, у Сосниці та в Чернігові. На Київщини: у Літках, Деснянському питному в/з (питному водозаборі) та КП «Броваритепловодоенергія». На Сеймі проби води брали в місті Мутин та селі Чумакове на Сумщині.

«Хочемо ми чи ні, річка починається в смоленських болотах»

Збитки, завдані довкіллю внаслідок забруднення річок Сейм та Десна, перевищують 530 мільйонів гривень. Таку цифру назвала Світлана Гринчук під час роботи міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів.

— Хочемо ми чи ні, річка Десна починається в смоленських болотах. Довжина її 1100 кілометрів. З них 591 кілометр — на теренах нашої держави. Сейм має схожу географію. На екологію річок впливає держава-агресор і бойові дії, — каже Юрій Карпенко, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології, географії та природокористування національного університету «Чернігівський колегіум» імені Шевченка. — Для нормального життя риби у воді має бути достатньо кисню — не менше 5-6 міліграмів на літр. При забрудненні, що проявилося в серпні-вересні 2024 року, його вміст знизився удвічі-утричі.

Проблеми в Сеймі на Сумщині почалися в кінці липня, — вважає еколог. — Було дві хвилі забруднення. У серпні та вересні. Першу хвилю Сейм і Десна «проковтнули». Друга хвиля виявилася сильнішою.

Можливо, наші сусіди-сумчани не змогли оцінити первинний статус забруднення. На Сумщину ріка тече з Курської області РФ, а з Росією наша країна не має офіційних контактів від початку вторгнення. Ніхто не знав кількість стоків. Концентрація токсичних речовин була зашкальна. Кадмій міг потрапити у воду з боєприпасів. Як наслідок — тонни загиблої риби. Темна вода з неприємним запахом. Катастрофічний стан екосистеми. Дуже потерпали донні тварини, молюски. Накопичений мул виділяв отруйні речовини, через які вони масово гинули.

— Через велику ширину Десни процеси отруєння сповільнювалися, — акцентує еколог. — Частково деякі речовини ми намагалися прибирати механічно. Виловлювали мертву рибу на березі. Де можна було. Здебільшого біля населених пунктів. У Батурині, біля Сосниці, Малого Устя, Макошиного Менської громади, у межах Чернігова. Рибу пакували, утилізували. Це теж процедура безпеки. Зменшили вторинне трупне забруднення і загальний показник токсичності води.

Наші студенти виловлювали з Десни живу рибу, намагалися її врятувати. Але наступного дня риба гинула. Хоч була активна і рухлива. Пропало десятки тонн.

Можливо, треба було впроваджувати якісь інші розробки, методи очищення. Та ніхто не мав такого досвіду. Це досвід, з яким треба рахуватися на майбутнє. Деснянську воду вживає понад 60 відсотків киян. Це не тільки чернігівська чи сосницька, але й київська безпека.

Добре, що річка має притоки, які допомагають відновлювати воду. Найбільша з них — Снов. Завдяки його внеску стан води перед Черніговом покращувався. Близько 30 малих річок теж робили свій внесок. Давали живу воду, рибу, амфібії.

— Десна вже повністю відновилася?

— Важко сказати. Річка прийшла у збалансований стан. Усе рухається. І природні речовини, і штучно створені елементи.

Басейн Десни — 34 тисячі квадратних кілометрів. Басейн річки (іноді кажуть «водозбірний басейн» або «річкова система») — це територія, з якої всі води стікають у певну річку. Десна має поверхневе, паводкове, снігове, частково підземне живлення. Це дає можливість оновлення води. Велика заплава, — перелічує. — Лівий берег Десни — низький, правий — високий і крутий.

Зариблення працює, але повинен бути моніторинг

— Ми не можемо повернути стан Десни і Сейму до часу тих катастрофічних подій. Але в річок є здатність до самовідновлення природним шляхом, — знає Юрій Карпенко. — Десна унікальна. Це найбільша ліва притока Дніпра, яка не регулювалася людиною. Тут немає дамб і загат, а навколишня заплава — це природна територія, що періодично затоплюється водою і зберігає екосистему річки. У верхів’ї Десни розташовані великі ліси, які живлять річку водою. Десна проходить через Поліський екологічний коридор, а Деснянська екомережа слугує природним шляхом для міграції та збереження різноманіття рослин і тварин, зокрема перелітних птахів. Ці маршрути формувалися тисячоліттями і залишилися непорушеними. На Десні також є заповідні території, які виступають «вузлами» охорони довкілля.

Можливо, треба допомогти річці зарибленням. У Десні до 40 видів риб. Під час отруєння постраждали хижаки: щука, сом, окунь, судак.

28 мільйонів гривень на п’ять років

26 листопада 2025 року В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської ОВА, підписав розпорядження і затвердив Програму розвитку рибного господарства в області на 2026-2030 роки. Передбачає фінансування в сумі 28 мільйонів 400 тисяч гривень. У Десну та Сейм планують запустити товстолобика, білого амура, сазана (коропа), судака, сома та щуку.

Упродовж п’яти років у Десну планують випустити 636 тисяч екземплярів, у Сейм — 172 тисяч риб.



Як може виглядати зариблення

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець, фото авторки

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)