На ремонт укриття на Ремзаводі у Чернігові потрібно два мільйони гривень

Людмила Лютих

Укриття на Ремзаводі в Чернігові відкрите цілодобово. Це підвал під колишнім складом заводу «Жовтневий молот». Під час повітряної тривоги, загрози ракетного обстрілу туди спускаються підприємці, які торгують поряд. Пекарні, кав’ярні, роздрібна торгівля. І місцеві жителі.

«Коли в місті гучно, біжимо сюди»

— Улітку, коли було дуже гучно в місті, — Юлія Павленко, продавчиня в піцерії «Кілограм. Піца і суші», відразу згадала, коли востаннє спускалася в укриття на Ремзаводі.

— Кажуть, бізнес допомагав облаштувати укриття, ви брали участь?

— Тільки під час повномасштабного вторгнення, — каже Оксана Дукієнко, бухгалтерка. — У нас був чималий запас продуктів. Щоб не пропали, роздавали місцевим. І тим, хто ховався в укритті. Пекли хліб. Військовим готували.

— Коли гучно, усі сюди біжать. Ті, хто приїздить скупитися, і ті, хто торгує, і ті, хто прийшов на Ремзавод подивитися на кроликів, вони тут є, — підтверджує Людмила Лютих, продавчиня магазину «Іграшки». Приміщення магазину навпроти входу в укриття. — З базарчика через дорогу прибігають. Бутики закривають. Ми так само. Коли шахеди летять на місто, пролітають над нами.

— Одна мамочка приходила з дитинкою, — згадує Галина Синельник, напарниця Людмили Лютих. — Років два дитинці. Як тільки починалася повітряна тривога, вони переміщалися ближче до укриття.

В укритті є інтернет. Часто молодь приходить, підлітки. Раніше могли щось зламати. І ми часто ганяли тих, хто псував майно. Зараз усе тихо. Час від часу поліцейські заїжджають. Спускаються в укриття, слідкують за порядком. Від шахедів точно врятує. А от від прямого попадання ракети — навряд, — каже свою думку Галина.

«Хочемо зробити трансформер, два в одному: й укриття, і волонтерський центр»

В укриття ведуть сходи. Бетонні стіни пофарбовані в білий, зелений, синій кольори. Фарбу давно не оновлювали. У підвалі стоять лавки — такі, як вуличні. Є стільці. На вході залізні двері. Приміщенню потрібен ремонт.

— До повномасштабного вторгнення тут був волонтерський центр, — розповідає Ольга Плуток, волонтерка благодійного фонду «Новий Чернігів». Укриття у власності благодійного фонду. Раніше було на балансі заводу «Жовтневий молот». Коли завод перейшов у приватну власність, й укриття стало приватним. Директор і засновник благодійного фонду — Сергій Кнуренко (зараз військовий. — Авт.).



Ольга Плуток біля входу в укриття

— Займався центром Андрій Дайнеко, допомагала Наталія Соломаха, — продовжує Ольга Плуток. — Проводили гуртки, майстер-класи для дітей. У 2022 році, під час облоги міста, обстрілів, чернігівці тут ховалися. Наші орендарі привозили стільці, їжу. Площа приміщення розрахована на 600 чоловік. Тоді приходило 200-300. Зараз менше. Але навіть уночі бувають. Хоча в комендантську годину важко слідкувати за порядком.

Площа укриття близько 500 квадратних метрів. Приміщення надійне. За документами значиться як протирадіаційне. Ступінь захисту дуже високий. Побудоване в часи холодної війни. Була хороша вентиляція. Баки для води. Вони, до речі, і зараз є. І санвузли. Товщина стелі більше метра. Бетон з арматурою.

Зараз під укриття використовують тільки половину приміщення. Облаштували своїми силами.

— Торговці з сусідніх бутиків, що на території заводу, принесли лавки. Занесли піддони. Провели сюди безплатний інтернет. Кілька разів його ламали, крали. Лампочки волонтери час від часу міняють. Бо їх або викручують, або б’ють, — зітхає Ольга Плуток. — Ідею з волонтерським центром не залишили. Хочемо зробити укриття-трансформер. Тут є загальний простір та окремі кімнати. Шукаємо волонтерів, які б погодилися до нас зайти. Звичайно, безплатно.

Чому трансформер? Коли тривоги нема, волонтери тут працюють. Під час повітряної тривоги сюди заходять всі, кому потрібен прихисток. Зараз ведемо перемовини з громадськими організаціями. Паралельно пишемо заявки, шукаємо грантові програми, щоб залучити кошти і зробити ремонт приміщення.

Опалення в будівлі нема. Але є електрика. Під час бойових дій власник привозив сюди два генератори. Якщо тут працюватимуть орендарі, приміщення буде «живим» і контрольованим.

— А вночі?

— Нічого нового ми не відкриваємо. Бо така практика давно існує в Європі. Якщо сюди зайдуть кілька груп волонтерів, вони зможуть призначати чергових, які чергуватимуть за графіком. Це, звісно, ідеальний варіант. Було б добре залучити місцеву владу та поліцію. Бо це укриття для громади, для місцевих жителів. Як варіант, можна встановити відеоспостереження. А ще є електронні замки. Приклав картку і відкрив.

— Скільки треба грошей на втілення ідеї укриття-трансформера?

— Мільйони. За нашими підрахунками, щоб облаштувати хоча б половину цього приміщення, потрібно не менше двох-трьох мільйонів гривень. Найперше, що треба відновити, — вентиляцію. Зробити опалення. І реконструкцію каналізаційної системи. Потужності для освітлення в приміщенні є. Їх треба привести до ладу.

Ми готові брати участь у спільному облаштуванні приміщення.

0,5 — на дорослого, 0,7 — на лежачого
За даними управління капітального будівництва Чернігівради, цього року в місті планують побудувати чотири укриття. Будівництво для чотирьох навчальних закладів та реконструкція для міської лікарні №1. На загальну суму 988 мільйонів гривень.

Що треба враховувати при будівництві нових бункерів та облаштуванні старих? Укриття повинні бути доступними для тих, хто ледве ходить або взагалі не може ходити.

— Інклюзивність — одна з основних вимог, — підтверджує Тетяна Мазур, чернігівська архітекторка, керівниця архітектурного підприємства «Портал-М». — Щоб до укриття могли потрапити маломобільні люди, на кріслах колісних. А це облаштування спуску в укриття пандусами. Обов’язково треба передбачати зони для людей з інвалідністю. І окремі приміщення для дітей до 11 років.

Потрібна вентиляційна система. Електроенергія. Й окреме забезпечення в разі її відсутності. Це може бути дизельна установка. Кімната, де можна провести медичне обслуговування. Приміщення, де зберігатимуться мінімальні запаси води та їжі.

Виходів повинно бути не менше двох. За новими нормами будівництва, при проєктуванні об’єктів потрібно розраховувати площу для дорослого, який може сидіти. Це 0,5 квадратного метра на людину. 0,7 квадратного метра треба відводити на лежачу людину.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець, фото авторки

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)